У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з'ясуванні біологічних особливостей і реалізації продуктивного потенціалу районованих і перспективних сортів люцерни залежно від біологічних особливостей культури й агротехнічних факторів, а також у розробці комплексних енергозберігаючих технологій її вирощування на корм і насіння шляхом експериментальної розробки й удосконалення елементів існуючих технологій з метою отримання за найменших енергетичних витрат і матеріальних ресурсів високих урожаїв рослинницької продукції, що забезпечує збільшення валових зборів насіння люцерни й високобілкових кормів у господарствах південного Степу України. 1. На малородючих дернових меліорованих пісках південного Степу України при зрошенні продуктивний потенціал районованих сортів люцерни різний і реалізація його істотно залежить від складу травосумішок. За участі у складі травосумішок кореневищного злакового компоненту стоколосу безостого, порівняно з канарником очеретяним, істотний приріст урожаю абсолютно сухої речовини забезпечує використання районованого сорту Херсонська 7 – 22,5 ц/га і перспективних сортів люцерни селекції Херсонського селекційного центру: Б 3526 – 22,4 ц/га, Б 480 – 18,6 і Б 426 – 17,9 ц/га. Приріст кормових одиниць, відповідно, склав – 15,3 ц/га; 9,6; 14,0 і 10,8 ц/га, перетравного протеїну – 2,7 ц/га; 3,1; 2,9 і 2,9 ц/га і обмінної енергії – 24,1 ГДж/га; 12,6; 20,6 і 17,8 ГДж/га. 2. Азотні добрива у формі аміачної селітри й сечовини дозою N120 і N240 при роздрібному їх внесенні під люцерну на меліорованих пісках Лівобережного Нижньодніпров'я збільшують чисельність несимбіотичних азотфіксаторів, підвищують активність тих, що вільно живуть, і симбіотичних азотфіксуючих бактерій, що сприяє суттєвому підвищенню врожаю фуражної люцерни. При цьому азотні добрива в обох формах не пригнічують розвиток азотфіксуючих мікроорганізмів і не знижують азотфіксуючої активності ґрунтів. 3. Середньодобові прирости абсолютно сухої речовини та перетравного протеїну люцерни сорту Херсонська 7 при зрошенні залежать від тривалості світлового дня, і при 13,83 годинах у першому укосі становлять 63,4 кг/га і 10,25 кг/га перетравного протеїну; у другому укосі при 15,43 годинах, відповідно, – 74,0 і 12,14 і третьому, при 14,80 годинах – 65,9 і 10,42 кг/га. У четвертому укосі при тривалості світлового дня 12,38 годин середньодобовий приріст сухої речовини знижується до 39,6 кг/га і 6,42 кг/га – перетравного протеїну. Індекс продуктивності люцерни на корм сорту Херсонська 7 у першому укосі досягає 4,58 кг абсолютно сухої речовини на 1 годину світлового дня і 0,74 кг перетравного протеїну; у другому укосі – 4,79 і 0,78; третьому – 4,45 і 0,70 і четвертому – 3,20 і 0,51 кг на 1 годину світлового дня. Середньодобовий приріст насіння люцерни сорту Херсонська 7 у першому укосі становить 3,08 кг/га і 2,52 кг/га – у другому, проти – 3,58 і 4,12 кг/га сорту Надєжда. Індекс продуктивності люцерни сорту Херсонська 7 на насіння у першому укосі досягає 0,21 кг насіння на 1 годину світлового дня і 0,17 кг у другому, сорту Надєжда – 0,25 кг насіння у першому укосі і 0,27 кг у другому. 4. Витрати сукупної енергії при вирощуванні люцерни на корм на неполивних землях південного Степу України складають 8458-8588 МДж/га, із яких 16,52-16,77% припадають на трактори й сільськогосподарські машини; 45,41-46,10 – на паливно-мастильні матеріали; 8,80-14,90 – добрива; 17,03-24,15 – насіння і 5,12-5,20% – працю людей. При вирощуванні люцерни на корм в умовах природного зволоження (без зрошення) у вологі (5%) і середньовологі (25%) за забезпеченістю опадами роки забезпечується отримання двох укосів, а у середні (50%), середньосухі (75%) і сухі (95%) роки – лише одного. 5. При вирощуванні в умовах зрошення люцерни на насіння сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, на першому році плодоношення забезпечується отримання приросту врожайності насіння 1,24 ц/га, що вище стандарту (сорт Херсонська 7) на 34,5%, другому – 0,90 (21,1%) і третьому році використання насіннєвих посівів – на 0,87 ц/га, або 34,1%. Витрати енергії на виробництво 1 ц насіння люцерни сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, на першому році використання посівів зменшуються на 25,7%, на другому – на 17,4 і третьому – на 25,4%. У насінні люцерни сорту Надєжда, зібраному з травостоїв різного року плодоношення, при цьому не знижуються посівні якості й насіннєва продуктивність рослин у потомстві. 6. Застосування широкорядкового способу сівби люцерни сорту Надєжда з міжряддям 70 см, порівняно зі звичайним рядковим (15 см), за насіннєвою продуктивністю перевищує врожайність кондиційного насіння на першому році плодоношення культури на 1,85 ц/га (56,2%), другому – на 0,60 (13,6) і третьому – на 0,23 ц/га (8,0%). При цьому витрати сукупної енергії на виробництво 1 ц насіння широкорядкового способу сівби на першому році плодоношення культури зменшуються на 31,5%, другому – 7,0 і третьому – на 2,5%. 7. При вирощуванні насіння люцерни у першому укосі, порівняно з другим, забезпечується приріст урожайності кондиційного насіння сорту Херсонська 7 на 1,76 ц/га, або 39,9%, сорту Надєжда – на 0,78 ц/га (15,2%). Енергоємність 1 ц насіння люцерни сорту Херсонська 7, вирощеного у другому укосі, зростає проти першого на 147,0% (6005 МДж), сорту Надєжда – на 75,1% (2642 МДж). Використання люцерни сорту Надєжда, порівняно з сортом Херсонська 7, забезпечує зниження енергоємності 1 ц насіння у першому укосі на 13,8% (566 МДж) і на 38,9% (3929 МДж) – у другому. 8. Урожайність кондиційного насіння люцерни, вирощеного на чорноземі супіщаному без зрошення, досягає лише 0,55-0,65 ц/га і при високих витратах енергії на виробництво 1 ц насіння – 16151-20262 МДж, сума збитку складає 269,5-367,5 грн./га. Проведення у міжфазний період "початок відростання-початок бутонізації" на насіннєвій люцерні одного вегетаційного поливу нормою 600 м3/га дозволяє підтримувати оптимальну вологість ґрунту лише до фази цвітіння, а в критичний період розвитку рослин (масове цвітіння) рівень передполивної вологості шару ґрунту 0-100 см на чорноземі супіщаному знижується до 40% НВ, що забезпечує отримання врожайності насіння люцерни сорту Херсонська 7 – 2,81 ц/га, а сорту Надєжда – 3,55 ц/га. 9. Два вегетаційних поливи, проведені в міжфазні періоди "початок відростання-початок бутонізації" і "початок бутонізації-початок цвітіння" тією ж нормою, сприяють суттєвому збільшенню врожайності кондиційного насіння люцерни сорту Херсонська 7 до 4,57 ц/га і сорту Надєжда до 6,52 ц/га. При проведенні трьох вегетаційних поливів, які призначались у міжфазні періоди "початок відростання-початок бутонізації", "початок бутонізації-початок цвітіння" і "початок цвітіння-масове цвітіння" нормою 600 м3/га, урожайність насіння люцерни сорту Херсонська 7 підвищується до 4,91 ц/га і сорту Надєжда –7,46 ц/га. Сумарне водоспоживання насіннєвої люцерни в південному Степу України залежить від температурного режиму, відносної вологості повітря, кількості атмосферних опадів і за проведення одного вегетаційного поливу складає 3287-3295 м3/га, двох – 3860-3873 і трьох – 4401-4500 м3/га, проти 2643-2659 м3/га без вегетаційних поливів. 10. Застосування фосфорно-калійних добрив на чорноземі супіщаному (Р120К180) за широкорядкового способу сівби забезпечує отримання врожайності кондиційного насіння люцерни сорту Надєжда першого року плодоношення на рівні 6,46 ц/га, другого – 4,82 і третього – 3,55 ц/га, що вище, порівняно з неудобреним фоном, на 61,1%; 47,8 і 59,9%. Внесення повного мінерального добрива (N120Р120К180), порівняно з фосфорно-калійними (Р120К180), призводить до підвищення собівартості насіння на 26,7% й збільшення витрат енергії на виробництво 1 ц насіння, залежно від року плодоношення культури, на 1825-1865 МДж, або 35,4-55,7%. 11. Рослини люцерни сорту Надєжда накопичують в листях 15,7% азоту, міченого за амонійною формою (15NH4); 22,1% – за нітратною (15NО3), відповідно у стеблах – 22,9 і 32,5, насінні – 10,7 і 11,8 і корінні – 50,7 і 33,6% до загального виносу азоту добрив. При застосуванні азотних добрив, мічених 15N за амонійною і нітратною формами на чорноземі супіщаному, як і на забезпечених органічною речовиною ґрунтах, рослини люцерни додатково використовують 14,58% азоту ґрунту, у тому числі 9,27% при внесенні 15NH4NО3 і 5,31% – при NH415NО3. Коефіцієнт використання рослинами азоту добрив, розрахований за ізотопним методом, складає 23,46%, у тому числі 10,13% при внесенні 15NH4NО3 і 13,33% – при NH415NО3, проти, відповідно, 23,97% і 21,37%, встановлених за різницевим методом за винесенням азоту порівняно з неудобреним фоном. 12. На насіннєвих посівах люцерни, вирощуваної на зрошуваних землях південного Степу України, виявлено 157 видів шкідників, які належать до 8 загонів, 14 родин і 70 родів, із яких вузькоспеціалізованими та найбільш шкідливими виявилися 47 видів. Інтегрована система захисту насіннєвої люцерни від шкідників з використанням організаційно-господарських, агротехнічних заходів і хімічного захисту сприяє отриманню 5,85-6,24 ц/га кондиційного насіння, що перевищує варіанти без захисту рослин на 27,4-35,9%. Енергоємність 1 ц насіння з використанням інтегрованої системи захисту складає –3578-3813 МДж, або нижче, порівняно з абсолютним контролем (без захисту), на 71,7-73,5%. 13. На насіннєвій люцерні різних років плодоношення виявлено 36 видів диких однорічних запилювачів, однак ефективними виявилися лише 24 види, у тому числі: рофіт сивий, мелітта витончена, мелітурга, андрена оватула і андрена флавіпес, які відкривають за 1 хвилину 13-15 квіток. Розміщення поряд з посівами люцерни однорічного білого буркуну, який характеризується більш тривалим вегетаційним періодом й періодом цвітіння, порівняно з люцерною, сприяє збільшенню чисельності диких запилювачів у наступні роки в 1,2-1,5 рази, істотному підвищенню рівня запилення, плодоутворення та зростання врожаю насіння люцерни. 14. Використання на насіннєвих посівах люцерни першого року плодоношення системного гербіциду 48% в.р. базаграну сприяє збільшенню урожайності насіння люцерни на 1,58 ц/га, або на 53,5%, порівняно з посівами без застосування гербіцидів (контроль 1). На люцерні другого року плодоношення внесення до початку її вегетації гербіциду тривалого строку дії (70% з.п. зенкор) підвищує врожайність насіння, порівняно з варіантом без гербіцидів, на 0,80 ц/га (28,1%). Енергоємність 1 ц насіння при внесенні на люцерні першого року плодоношення системного гербіциду знижується на 2009 МДж, або на 32,4%, на люцерні другого року плодоношення, відповідно, на 1295 МДж, або на 20,2%. 15. Втрати насіння люцерни під час збирання врожаю прямим комбайнувань-ням комбайном "Сампо -500", порівняно з ручним обмолотом снопів, досягають 19,3% (1,13 ц/га); відповідно комбайном СК-5 "Нива" з пристроєм ПСТ-54-108 для витирання насіння в бобах – 32,2 (1,88) і СК-5 "Нива" без пристрою ПСТ-54-108 – 35,1% (2,05 ц/га). За розподільного способу збирання врожаю підбір валків через 5 днів після дозрівання насіння в бобах, порівняно з оптимальним строком (100% дозрівання насіння в бобах), втрати врожаю збільшуються на 23,1% (1,03 ц/га), через 10 днів – на 31,7 (1,41), 15 днів – 44,7 (1,99) і через 20 днів – на 55,3%, або 2,46 ц/га. Енергоємність 1 ц насіння при розподільному способі збирання урожаю насіння, порівняно з прямим комбайнуванням, підвищується на 49,7% (239 МДж/ц). 16. Вирощування за енергозберігаючою технологією люцерни першого року плодоношення в першому укосі забезпечує отримання врожайності 5,84 ц/га і 5,22 ц/га кондиційного насіння – у другому; другого року, відповідно, 5,15 і 3,76 ц/га. Енергоємність 1 ц насіння першого року плодоношення, отриманого у першому укосі, порівняно зі звичайною технологією, знижується на 30,3% і у другому укосі – на 26,3%. На другому році плодоношення витрати енергії на 1 ц насіння нижчі, ніж при вирощуванні за звичайною технологією, відповідно, в першому укосі на 28,5% і на 32,3% – у другому. 17. Вирощування люцерни на насіння за енергозберігаючими технологіями підвищує економічну ефективність виробництва насіння культури. Урожайність її насіння в першому укосі на першому році плодоношення зростає на 2,03 ц/га і в другому – на 1,64 ц/га. Умовно чистий прибуток з 1 га у першому укосі складає 2315,3 грн., проти 1518,5 грн. за звичайною технологією, відповідно, у другому – 2043,1 грн./га і 1080,1 грн./га, рівень рентабельності підвищується зі 132,2% до 159,9% і з 75,4 до 126,8%. На другому році плодоношення врожайність культури у першому укосі зростає на 2,35 ц/га і в другому – на 1,48 ц/га, умовно чистий прибуток збільшується з 671,5 грн./га до 1962,7 грн./га у першому укосі і з 323,4 грн./га до 1133,4 грн./га – у другому, а рівень рентабельності з 52,1% до 119,5% у першому і з 22,1% до 67,2% – у другому укосі. |