У Північному Лісостепу України в агробіоценозі яблуні постійним і небезпечним шкідником є яблуневий плодовий пильщик, личинки якого у 2001-2003 рр. пошкоджували до 50% зав’язі. Личинки цього фітофага заляльковуються у квітні при температурі ґрунту на глибині 10 см +50С, а частина їх (19-26,4%) залишається в діапаузі та зимує вдруге. Вихід імаго шкідника з ґрунту починається за 1-5 днів до початку цвітіння яблуні сорту Айдаред при сумі ефективних температур (вище +50С) на глибині залягання коконів 139,2-175,80С. Личинки відроджуються і заселяють у першу чергу ранні сорти. Період їх живлення триває 20-33 дні. Одна личинка знищує 3-5 плодів, головним чином, більших розмірів. У першій-другій декадах червня несправжні гусениці мігрують у грунт, де впадають у діапаузу і зимують. Цикл розвитку яблуневого плодового пильщика триває 65-76 днів і залежить від погодних умов. У роки досліджень спеціалізований ентомофаг – їздець Lathrolestes verticalis Brishke - знищував 7,9% личинок і не відігравав істотної ролі в регулюванні чисельності шкідника, тоді як ураження несправжніх гусениць під час діапаузи збудниками грибних хвороб, що викликають мюскардінози, склало 24,9%. Порівняно стійкими (1,2-2,7%) до заселення пильщиком є сорти яблуні Прісцилла, Підзамче та Аскольда. Інтенсивно (21-23,3%) пошкоджуються плоди сортів: Ліберті, Мекінтоша та Папіровки. Виявлено достовірне збільшення заселення яблуневим плодовим пильщиком сортів, у яких початок цвітіння збігається з льотом шкідника і відкладанням самицями яєць. Менше заселяються сорти з сильним опушенням поверхні чашечки квітки. У слабопошкоджуваних сортів завязь багата на дубильні речовини. У зав’язі всіх досліджуваних сортів, мінованій личинками пильщика, зростає вміст: цукрів – на 7-24, сухих речовин – на 7, дубильних – на 8-37 і деяких амінокислот – на 53-84%. В той же час кількість аскорбінової кислоти в середньому зменшується на 33,7% від рівня її в непошкоджених плодах. На основі вивчених особливостей розвитку шкідника розроблено 4 моделі сезонного прогнозу його розмноження з урахуванням фенології та погодно-кліматичних умов у стадії: імаго, личинок в коконах у ґрунті, окремо чисельності самиць і самців. Пошкодження яблуневим плодовим пильщиком до 32% завязі у Північному Лісостепу України не справляє істотного впливу на зниження врожайності яблуні. Потомство однієї пари імаго пильщика (самець і самиця) знижує цей показник на 19,9 кг з одного дерева. Пороговий рівень чисельності яблуневого плодового пильщика у промислових садах інтенсивного типу в зоні досліджень залежить від урожайності сорту і густоти насаджень. При врожайності 20,0; 32,5 і 40,0 т/га та схемі садіння дерев 8 6 м пороговою чисельністю пильщика слід вважати відповідно 8; 13 і 16;
8 4 м – 5; 8 і 10; 6 4 м – 3; 6 і 7; 5 4 м – 2; 5 і 6; 4 2 м– 1-2 імаго на одне дерево. 10. Встановлено, що при одноразовому фрезуванні пристовбурних смуг у насадженнях яблуні в період масового заляльковування плодового пильщика гине 29,3-42% личинок у коконах. 11. Оптимальним строком обробки саду інсектицидами проти яблуневого плодового пильщика є період масового переходу личинок з першого у другий плід. У цей час зменшення кількості шкідника до господарсько невідчутного рівня досягається одноразовим обприскуванням одним з інсектицидів: сумітіон (50% к.е., 2,0 л/га), децис-форте (12,5% к е., 0,2 л/га), конфідор (20% в.р.к., 0,25 л/га) і актофіт (0,2% к.е., 2,0 л/га). Останній (0,2% к.е., 2,0 л/га) знижує чисельність пильщика у порівнянні з контролем на 73,8%. 12. Одноразове застосування актофіту (0,2% к.е., 2,0 л/га), децису-форте (12,5% к е., 0,2 л/га), конфідору (20% в.р.к., 0,25 л/га), сумітіону (50% к.е., 2,0 л/га) сприяє істотному зменшенню пошкодженості зав’язі личинками фітофага (на 73,8-93,1%), забезпечує підвищення врожайності яблуні на 57-77 ц/га порівняно з контролем і на 11-31 ц/га з еталоном. По відношенню до останнього прибуток на одну витрачену гривню становить від 3,3 до 7,6 грн. |