Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ентомологія


Розова Лідія Володимирівна. Біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи (Rhagoletis cerasi L.) в умовах півдня України : дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Інститут захисту рослин УААН. - К., 2005.



Анотація до роботи:

РОЗОВА Л.В. Біологічне обґрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи (Rhagoletis cerasi L.) в умовах півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Інститут захисту рослин УААН. – Київ, 2005.

У дисертації наведено біологічне обґрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи. Визначено шкідливість вишневої мухи та уточнено особливості її біології в умовах півдня України. Установлено основні природні чинники, що впливають на розвиток шкідника та регулюють його чисельність: гідротермічні умови вегетаційного періоду, комплекс ґрунтових хижаків і збудників хвороб. Удосконалено моніторинг популяції вишневої мухи та обґрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів; установлено ефективні інсектициди з різних класів хімічних сполук проти вишневої мухи. Удосконалена система захисту черешні ґрунтується на методах аналізу ґрунтових проб пупаріїв шкідника, моніторингу імаго за допомогою жовтих клейових пасток, застосуванні ефективних інсектицидів, своєчасному збиранні врожаю сортів черешні середнього та середньопізнього строків достигання, рихленні грунту міжрядь та пристовбурних кругів.

1. В умовах півдня Степу України вишнева муха є домінуючим шкідником насаджень черешні. За відсутності спрямованих заходів захисту, вона пошкоджує 45–50% плодів культури. Уточнення зональних біологічних особливостей фітофага є підґрунтям раціонального контролю чисельності.

2. Встановлено, що за щільності зимуючих пупаріїв 1 екз./м2 пристовбурного кругу, пошкодженість плодів черешні сягає 2,0%, що можна вважати за ЕПШ. Щорічно, від 7,3 до 15,2% популяції вишневої мухи залишаються діапаузувати повторно, формуючи таким чином резервний фонд шкідника. Встановлено, що ця частина популяції має підвищені фізіологічні характеристики (маса лялечок складає 8,6-10,8 мг, глибина залягання пупаріїв – 4-7 см). Виліт імаго мухи починається за суми ефективних температур на глибині грунту 5 см – 2360С і триває 10-12 днів. Парування та яйцекладка відбувається за температури понад 180С. Середня плодючість самиць становить 50-60 яєць.

3. Шкідливість вишневої мухи залежить від строків достигання плодів черешні. Найбільш інтенсивно (від 18,5 до 23,4%) пошкоджуються плоди пізньостиглих сортів, значно менше (9,0-14,0%) – середньостиглих, а ранньостиглих – майже не пошкоджуються. Стійких до пошкодження мухою сортів черешні не виявлено.

4. Для оптимізації строків та кратності застосування інсектицидів важливим є моніторинг динаміки льоту імаго. Найбільш доступним методом контролю динаміки льоту мух є жовті клейові пастки. За відловлювання 25 екз./пастку за добу та плодючості 60-70 яєць/самицю необхідно застосовувати інсектициди для обприскування насаджень.

5. Серед природних регуляторних чинників, що обумовлюють життєвий потенціал виду, визначальними є гідротермічні умови, а також діяльність комплексу грунтових хижаків: садових мурашок, турунів, стафілінідів та збудників хвороб. Від несприятливих гідротермічних умов (ГТК) щорічно гине від 5 до 10% пупаріїв мухи. Хижаки знищують до 76% пупаріїв.

6. За дії на діапаузуючі пупарії мухи нативних штамів бактерій та грибів, виділених попередньо із пупаріїв, гине 53,3-90,0% популяції шкідника. Перспективними для подальшого вивчення та випробування (як діюча речовина, що уражує пупарії мухи), є ізоляти мікроорганізмів, виділених із каліфорнійської щитівки.

7. Обприскування місць скупчення діапаузуючих пупаріїв вишневої мухи (рослинні рештки та поверхня грунту біля стовбурів дерев) за 5-7 днів до вильоту імаго препаратом Актара 25WG, в.г. (0,84 г/м2) забезпечує загибель мухи на рівні 90,0-91,2%.

8. Суттєвим прийомом, що обмежує чисельність шкідника, є своєчасне збирання врожаю середніх та пізніх сортів черешні. Глибока оранка та перекопування грунту пристовбурних кругів призводить до зниження чисельності на 70,0-80,0% та збільшення терміну льоту імаго на 5-8 днів.

9. Високоефективним є використання проти імаго інсектицидів Актеллік, 500 ЕС, к.е. (0,8-1,2 л/га), Децис форте, 12,5% к.е. (0,15 л/га), Золон, 35% к.е. (2,8 л/га), способом суцільної обробки крон дерев. Тривалість дії даних препаратів становить 7-12 днів, ефективність – 84,8-97,6%.

10. За дотримання обгрунтованої системи заходів захисту черешні з комплексним використанням моніторингу динаміки чисельності шкідника, агротехнічних прийомів та використання препарату Актеллік, 500 ЕС, к.е. з нормою витрати 0,8-1,2 л/га в період піку льоту імаго забезпечується зниження пошкодженості плодів менше 4,0%, та висока економічна ефективність — 5249 грн/га.

Публікації автора:

Статті в наукових виданнях

1. Розова Л.В. Вишнева муха в черешневих садах // Захист рослин. –1997. –
№ 6. – С. 18.

2. Розова Л.В. Вишнева муха. Ефективність суспензій живих культур мікроорганізмів проти зимуючої стадії // Захист рослин. – 1999. – № 9. – С. 18-19.

3. Розова Л.В., Дрозда В.Ф. Вишнева муха в інтенсивних насадженнях черешні та заходи регулювання її чисельності // Захист рослин. – 1999. – № 8. – С. 24-25 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

4. Розова Л.В., Дрозда В.Ф. Інтенсивність льоту вишневої мухи залежно від погодних умов // Захист і карантин рослин. – К. : Урожай, 1999. – Вип. 45. – С. 38-42 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведення дослідів, формулювання висновків).

5. Каленич Ф.С., Падалко Л.И., Розова Л.В., Нагорна Л.В. Перспективний напрям біологізації захисту плодових культур від хвороб і шкідників // Садівництво. – К. : Нора-Прінт, 1999. – Вип. 50. – С. 261-265. (Особистий внесок здобувача 25%. Проведення дослідів, формулювання висновків).

6. Розова Л.В., Гаркавенко В.Г. Суспензии живх культур микроорганизмов против зимующей стадии вишневой мухи // Інтегрований захист плодових культур і винограду: Міжнар. cимпозіум / Зб. наук. статей Закарп. територ. відділу карантину рослин. – Ужгород, 2000. – С. 102-103 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведення дослідів, формулювання висновків).

7. Розова Л.В. Шкодочинність вишневої мухи на сортах черешні різних строків достигання // Захист рослин. – 2001. – № 6. – С. 19-20.

8. Розова Л.В. Особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні в умовах степової зони України // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. – 2002. – № 3. Сер. ”Ентомологія та фітопатологія”. – С. 167-169.

9. Розова Л.В. Розанна листокрутка. Особливості розвитку на черешні в умовах Степу // Захист рослин. – 2002. – № 12. – С. 10.

Рекомендації

10. Технологія вирощування плодів кісточкових культур: Рекомендації / Алексєєва О.М., Барабаш М.А., Барабаш Т.М., Розова Л.В. – Мелітополь, 1997. – 58 с., у т.ч. автора – С. 35-37.

11. Рекомендації із захисту плодових і ягідних культур від шкідників і хвороб у степовій зоні України / Каленич Ф.С., Скиба М.С., М`ялова Л.А., Розова Л.В. – Мелітополь, 2001. – 29 с., у т.ч. автора – С. 12-14.

12. Створення високопродуктивних насаджень черешні і вишні: Рекомендації / Туровцев М.І., Туровцева В.О., Барабаш М.А., ... Розова Л.В. – Мелітополь, 2001. –83 с., у т.ч. автора – С. 76-77.

13. Технології вирощування зерняткових і кісточкових культур на півдні України в умовах зрошення: Рекомендації / Каленич Ф.С., Водяницький В.І., Сенін В.І., ... Розова Л.В. – Мелітополь, 2001. – 60 с., у т.ч. автора – С. 46-48.

14. Система захисту кісточкових культур від шкідників та хвороб у лісостеповій та степовій зонах України: Рекомендації / В.Ф. Дрозда, О.М. Лапа, Л.В. Розова, Л.В. Нагорна . – Київ, 2003. – 62 с., у т. ч. автора – С. 12-16; 28-35; 47-50.

Матеріали наукових конференцій

15. Розова Л.В. Вредоносность вишневой мухи в интенсивных насаждениях черешни // Современные проблем плодоводства : Тез. докл. науч. конф., посвящ. 70-летию Белорусского НИИ плодоводства, 9-13 октября 1995г. – Самохваловичи, 1995. – С.172.

16. Розова Л.В., Дрозда В.Ф. Вишнева муха в умовах півдня України та заходи боротьби з нею // Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України: Тез. доп. Міжнар. наук.-практ. конф. мол. вчених та спец., 16-17 березня 1995р. – Чабани, 1999. – С.12-13 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, зроблено висновки).

17. Розова Л.В. Вплив метеорологічних параметрів на початок і динаміку льоту вишневої мухи // Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах : Тез. доп. наук.-практ. конф. мол. вчених та спец., присвяч. 50-річчю Інституту захисту рослин, 13-14 березня 1996р. – Київ, 1996. – С. 23.

18. Розова Л.В. Сортопошкодженість плодів черешні вишневою мухою в умовах півдня України // Там же. – С. 66.

19. Розова Л.В. Особенности развития и вредоносность вишневой мухи в интенсивнх насаждениях черешни на юге Украины // Актуальные вопрос теории и практики защит плодовых и ягодных культур от вредных организмов в условиях многоукладности сельского хозяйства: Тез. докл. Всерос. совещ. (Москва, Загорье, 3-6 марта 1998г.). – М., 1998. – С. 242-244.

20. Розова Л.В. Защита черешни от вишневой мухи в степной зоне Украины // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 21-25 травня, 2001р.) / Харк. держ. агр. ун-т. – Харків, 2001. – С. 87-88.