Клечковський Юрій Едуардович. Біологічне обгрунтування контрлю чисельності обмежено поширених карантинних шкідників плодлових насаджень на півдні України : Дис... д-ра наук: 16.00.01 - 2006.
Анотація до роботи:
Клечковський Ю.Е. Біологічне обґрунтування контролю чисельності обмежено
поширених карантинних шкідників плодових насаджень на півдні України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2006.
Уточнено зони поширення, проведено районування території України з різним рівнем чисельності та шкідливості американського білого метелика, східної плодожерки, каліфорнійської щитівки та червчика Комстока. Встановлено строки появи та тривалість розвитку окремих стадій і генерацій в цілому для півдня України.
Уточнені середні багаторічні (за 10 років) коефіцієнти розмноження кожної генерації. Розроблено системи алгоритмів прогнозування та рівняння регресії для довготривалого та короткострокового прогнозування чисельності. Проведена широка оцінка ефективності сучасних інсектицидів як для знищення вогнищ карантинних фітофагів, так і для захисту плодових та декоративних насаджень у сталих зонах поширення при застосуванні у різних схемах, що дає змогу утримувати чисельність цих та аборигенних фітофагів на господарсько невідчутному рівні.
Розроблено ряд нових технічних рішень для контролю каліфорнійської щитівки в плодорозсадниках, зокрема, знезараження саджанців вологим методом та живців – плівкоутворювачами.
Загалом, нові розробки дають змогу на більш високому рівні прогнозувати ступінь загрози від обмежено поширених шкідників плодових насаджень в сталих зонах поширення та виявляти вогнища в нових районах появи і більш ефективніше обмежувати їх чисельність і темпи поширення. Запропоновані схеми комбінацій інсектицидів гармонійно узгоджуються із зональними інтегрованими системами захисту плодових культур та забезпечують високий рівень рентабельності.
Зміна форм господарювання з кінця минулого сторіччя призвела до переміщення галузі садівництва у приватний сектор, зокрема до бурхливого розвитку садівничих товариств та кооперативів, безконтрольного вирощування та реалізації садивного матеріалу, послаблення системи карантинних обстежень та розширення вогнищ карантинних шкідників плодових культур і лісопаркових насаджень.
Найбільш небезпечними карантинними фітофагами на півдні України є: каліфорнійська щитівка, американський білий метелик та східна плодожерка. Масові розмноження двох перших видів та пошкодження ними плодових і лісопаркових насаджень призводять до загибелі садів, пошкодження плодів персика та інших культур східною плодожеркою – до значних економічних втрат.
Найбільш сприятливою за кліматичними умовами для цих шкідників є зона Степу, менш сприятливі кліматичні умови в Лісостепу та на Поліссі. Карантинні фітофаги плодових культур та лісопаркових насаджень невпинно поширюються із первинних вогнищ, переважно півдня України та Закарпаття, вглиб території країни. В зоні Лісостепу американський білий метелик відсутній лише у Сумський області, в зоні Полісся – в усіх чотирьох областях: Волинській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській, в Карпатському гірському районі — у Львівській області. Східна плодожерка відсутня в зоні Степу у Кіровоградській і Луганській областях, в Лісостепу – у Київській, Полтавській, Сумській, Харківській і Чернівецькій, в зоні Полісся – у Волинській, Житомирській, Чернігівській і Рівненській, в Карпатському гірському районі — в Івано-Франківській області. Каліфорнійської щитівки не виявлено в зоні Лісостепу у Сумській і Хмельницькій областях, в зоні Полісся – у Волинській, Житомирській та Чернігівській областях. Проте вірогідність проникнення цих карантинних шкідників в області, де вони відсутні, досить висока, а кліматичні умови сприятливі для їх розвитку порівняно із зонами їх походження. Червчик Комстока зустрічається окремими вогнищами лише в АР Крим і п’яти областях зони Степу, що свідчить про відносно низькі темпи його розповсюдження.
Встановлено три підзони з різною частотою спалахів розмноження АБМ, що узгоджуються з ізолініями річної сумарної радіації (Мдж/м2) та періодичною сонячною активністю, в зоні Степу для СП створюються умови для розвитку 3–4 генерацій, у Лісостепу – 2–3, на Поліссі – 2, а найвищі темпи поширення цього фітофага в Степу (1080 га/рік) та значно менші в Карпатському гірському районі (372,7 га/рік) і Лісостепу (3,8 га/рік). З урахуванням потреби тепла для розвитку, КЩ може розвиватися в Степу в 3-х генераціях, у Лісостепу і Карпатському гірському районі – 2, на Поліссі – 1–2, що зумовлює різний ступінь фітосанітарного ризику.
Строки появи фаз карантинних фітофагів та тривалість періоду їх розвитку менш чітко узгоджуються з температурними градієнтами та зволоженістю, ніж аборигенних видів (наприклад, східної та яблуневої і сливової плодожерок). Тривалість розвитку кожної наступної генерації скорочується, що свідчить про значну залежність періоду розвитку від зміни якості корму.
Критичним у річному циклі розмноження карантинних фітофагів є зимовий період. Коефіцієнт виживання популяції за зимовий період в середньому за 1992–2001 рр. становив: АБМ – 0,50, СП – 0,17, КЩ – 0,42, ЧК – 0,57, тоді як коефіцієнти розмноження покоління, що перезимувало становлять: АБМ – 1,98; СП – 3,77; КЩ – 2,32; ЧК – 1,77.
У відповідності зі зміною вмісту цукрів та азоту в різні періоди вегетації в листі деяких плодових культур фітофаги віддають перевагу тим чи іншим породам та частинам рослин, що забезпечує їм оптимальні умови розвитку. Зокрема, в проаналізованих культурах – сливі, черешні та абрикосі значно більше міститься цукрів ніж в персику та шовковиці, а тому перші більш інтенсивно заселяються американським білим метеликом. Проте східна плодожерка надає перевагу персику, що є найкращою культурою для розвитку фітофага.
Визначено, що найбільш помітне збільшення чисельності спостерігається в АБМ у роки максимальної сонячної активності, що дає змогу використання чисел Вольфа в алгоритмах прогнозування. Вперше розроблено модель прогнозування багаторічного розвитку та розмноження АБМ в Україні. Для СП, КЩ і ЧК запропоновано високоточний річний прогноз за результатами феромонного моніторингу імаго літніх поколінь та середніх коефіцієнтів виживання за зимовий період, чи використання наведених у дисертації рівнянь регресії. Алгоритми прогнозування та моніторинг сезонної динаміки розвитку карантинних шкідників значно полегшують завчасне передбачення очікуваної шкоди і є невід’ємною складовою зональних систем інтегрованого захисту рослин
Інтродукований паразит червчика Комстока Pseudaphуcus malinus Gah. акліматизувався на півдні України і утримує чисельність фітофага на господарському невідчутному рівні.
Доведена необхідність використання феромонних пасток для контролю строків появи імаго, чисельності та меж поширення вогнищ карантинних фітофагів. Окрім того, поєднання використання “самцевого вакууму” із застосуванням інсектицидів проти східної плодожерки дає змогу утримувати чисельність шкідників на стабільно низькому рівні та розв’язувати антирезистентну проблему популяцій. Феромонні пастки є одним із методів оцінки ефективності дії як окремих інсектицидів, так і схем їх застосування для ліквідації вогнищ та післядії на дочірнє покоління популяцій.
Вивчено ефективність проти адвентивних фітофагів сучасних інсектицидів із різних класів хімічних сполук, що дає змогу підбирати різні схеми комбінацій препаратів, які забезпечують надійний захист насаджень не тільки від цих шкідників, але й аборигенних домінуючих чи супутніх видів.
Обґрунтовано системуметодів контролю чисельності карантинних фітофагів плодових насаджень на підставі їх біологічних особливостей та поширення; вивчено ефективність дії сучасного асортименту пестицидів і феромонів; розроблено зональні системи контролю чисельності АБМ, СП, КЩ, ЧК, що ґрунтуються на прогнозі ступеня загрози, обліках чисельності та виявленні осередків в нових районах і передбачають диференційований підхід до боротьби з цими фітофагами.
Запропоновано знезараження садивного матеріалу (саджанців) від каліфорнійської щитівки та східної плодожерки вологим методом з використанням робочих рідин сучасних інсектицидів Моспілану, 20% р.п., Конфідору, 20% в.р.к., Політрину, 20% к.е. і Карате, 5% к.е. Метод забезпечує високу ефективність і майже у 2 рази збільшує приживання саджанців порівняно з фумігацією бромистим метилом. Застосування плівкоутворювача Пернікол сумісно з маслом Санспрей 6Е для знезараження живців від каліфорнійської щитівки шкідника забезпечує 99,4–100% загибель та не знижує приживання вічок.
Запропоновано нову схему, що забезпечує вирощування непошкоджених та знезараджених саджанців плодових культур у зоні сталого поширення карантинних шкідників. Вона ґрунтується на застосуванні інсектицидів: обприскування ДНОК, 40% р.п. (15 кг/га) – під час набрякання бруньок, в період виходу із зимової діапаузи личинок I віку каліфорнійської щитівки; Моспіланом, 20% р.п. (0,4 кг/га) – на початку льоту метеликів східної плодожерки; Адміралом, 10% к.е. (0,8 л/га) – на початку відродження гусениць східної плодожерки та льоту самців каліфорнійської щитівки; Моспіланом, 20% р.п. (0,4 кг/га) – в період розвитку гусениць АБМ молодших віків та на початку льоту метеликів східної плодожерки II покоління.
Встановлено, що завдяки ефективності різних схем застосування засобів захисту яблуневого саду від каліфорнійської щитівки додатково збережено 64% плодів, а висока якість продукції дала змогу реалізувати її за вищою ціною. Рентабельність становила 286,8% за рентабельності в еталоні 184,8%. Високоефективним і рентабельним проти каліфорнійської щитівки є використання гормональних препаратів Інсегару, 25% з.п. (0,6 кг/га х 2 рази) та інгібітора синтезу хітину Номолту, 15% к.с. (0,5 л/га х 2 рази). Порівняно з контролем отримано рентабельність 333,3% і 396,27%, відповідно.
Застосування додатково феромонних пасток 20 шт/га на інсектицидному фоні (Карбофос, 50% к.е. 1 кг/га х 5 разів) у персиковому саду проти східної плодожерки дало змогу зберегти врожай плодів персика, при цьому рентабельність перевищувала 500%.
Запропоновано новий теоретичний підхід до проблеми контролю АБМ, СП, КЩ, що полягає в диференціюванні методів захисту рослинних ресурсів, залежно від зони розповсюдження шкідників. В зонах давньої і стабільної наявності адвентивних фітофагів слід проводити систему заходів з метою регулювання чисельності цих шкідників до економічно невідчутного рівня, а в зонах, вільних та часткової наявності – систему карантинних заходів попереджуючого та винищувального характеру, згідно рекомендацій.
Публікації автора:
Монографії
Клечковський Ю.Е., Глушкова С.О., Тітова Л.Г. Особливості випробувань пестицидів проти карантинних об”єктів // Методики випробування і застосування пестицидів / За ред. проф. С.О.Трибеля. – К.: Світ, 2001. – С. 401–412. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).
Карпов Р.В., Клечковський Ю.Е. Прибуткове садівництво: Монографія / Під заг. ред. Ю.Е. Клечковського.– Одеса: СМИЛ, 2002. – 162 с. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).
Клечковський Ю.Е., Трибель С.О. Американський білий метелик. – К.: Колобіг, 2005. – 104 с. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, отримано та узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).
Клечковський Ю.Е., Глушкова С.О., Каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.) у плодових насадженнях України: розповсюдженість, виявлення, заходи захисту (Методичні рекомендації). К.: Колобіг, 2005. – 32 с. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).
Клечковський Ю.Е., Тітова Л.Г., Палагіна О.В., Східна плодожерка (Grapholitha molesta Busck) у персикових садах України та система їх захисту. (Методичні рекомендації). К.: Колобіг, 2005. – 20 с. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).
Клечковський Ю.Е., Черней Л.Б. Захист садів та лісосмуг від американського білого метелика (Методичні рекомендаціі). К.: Колобіг, 2005. – 16 с. (Особистий внесок здобувача 80 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).
Клечковський Ю.Е., Черней Л.Б. Захист багаторічних насаджень від червчика Комстока (Pseudococcus Comstocki Kuw.) (Методичні рекомендації). К.: Колобіг, 2005. – 16 с. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).
Статті у наукових виданнях
Клечковский Ю.Э., Глушкова С.А. Зональные особенности развития и меры борьбы с калифорнийской щитовкой в семечковых садах Одесской области // Пути повышения эффективности хранения и переработки сельскохозяйственной продукции : Сб.научных статей –Одесса: ОЦНТИ, 1999. – С. 79–83. (Особистий внесок здобувача 80%. Сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, написано текст статті).
Клечковский Ю.Э., Титова Л.Г., Глушкова С.А. На службе карантина и защиты растений // Защита и карантин растений. – 1999. – № 10. – С. 26–27. (Особистий внесок здобувача 75 %. Сплановано і проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).
Клечковський Ю.Е., Глушкова С.О. Ефективність заходів боротьби з каліфорнійською щитівкою у маточно-живцевих садах // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий темат.наук.зб.– К. 2000. – Вип.46. – С. 64–69. (Особистий внесок здобувача 80%. Автору належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки, написано текст статті).
Клечковский Ю.Э., Титова Л.Г. Защита яблоневых садов от жуков трубковертов и долгоносиков на юго-западе Украины // Вісник аграрної науки південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса : СМИЛ, 2000. – Вип. 1. – С. 65–68. (Особистий внесок здобувача 75%. Проведено дослідження, отримано та узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).
Глушкова С.О., Клечковський Ю.Е. Захист маточно–живцевих садів від каліфорнійської щитівки // Інтегрований захист плодових культур і винограду. Зб. наукових статей. – Ужгород: Закарпатський територ. відділ карантину рослин, 2000. – С. 35–37. (Особистий внесок здобувача 75 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).
Клечковский Ю.Э., Черней Л.Б. Особенности развития и вредоносности червеца Комстока в юго-западном регионе Украины //Вісник аграрної науки південного регіону. Сільскогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2001. – Вип. 2. – С. 115–119. (Особистий внесок здобувача 80%. Сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, написано текст статті).
Клечковський Ю.Е. Ареал червчика Комстока // Захист рослин. – 2002. – № 6. – С. 18–20.
Клечковський Ю.Е. Вплив кормових рослин на розвиток і шкодочинність фітофагів в плодових насадженнях // Вісник Харківського національного аграрного університету ім.. В.В.Докучаєва. Серія “Ентомологія та фітопатологія “. Харків: ХНАУ, 2002. – С. 82–90.
Клечковський Ю.Е. Захист плодових насаджень від карантинних шкідників та хвороб // Аграрний вісник Причорномор’я. Біологічні та сільськогосподарські науки. – Одеса. – 2002. – Вип. 18. – С. 196–203.
Клечковський Ю.Е. Каліфорнійська щитівка. Основні фактори розповсюдження в Україні // Захист рослин. – 2002. – № 12. – С. 15–16.
Клечковський Ю.Е. Контроль карантинних шкідників плодового саду за допомогою різних способів і засобів // Захист рослин. – 2002. – № 5. – С. 20–22.
Клечковський Ю.Е. Моніторинг і інтегрований захист плодових і декоративних насаджень від карантинних шкідників // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2002. – Вип. 3. – С. 86–89.
Клечковський Ю.Е. Найперша вимога: безпечність. Регулювання чисельності американського білого метелика в реакреаційній зоні Причорномор’я // Захист рослин. – 2002. – № 7. – С. 26–27.
Клечковський Ю.Е. Поширеність АБМ в Україні // Захист рослин. – 2002. – № 11. – С. 21–22.
Клечковський Ю.Е. Фумігація проти східної плодожерки//Захист рослин. – 2002 – № 8. – С. 22.
Клечковский Ю.Є. Динамика распространения и прогноз развития карантинах вредителей плодового сада в различных природных зонах Украины // Бюллетень № 3 Постоянной Комиссии по биологической защите леса. Современные проблемы биологической защиты леса и сельскохозяйственных культур. Сборник научных трудов. – Звенигород – 2003. – С. 51–58.
Клечковський Ю.Е. Науково обґрунтовані нормативи застосування засобів контролю карантинних шкідників плодових насаджень //Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал. – Агрономія і біологія. – Суми, 2003. – Вип. 7. – С. 183–187.
Клечковский Ю.Э. Интегрированная система защиты плодовых насаждений от карантинных вредителей // Информ. бюллет. ВПРС МОББ. – Черновцы. – 2004. – № 34 – С. 81–86.
Клечковський Ю.Е. Прогнозування розвитку та розмноження американського білого метелика в різних агрокліматичних зонах України // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематич. наук. зб. – К. 2004. – Вип. 50. – С. 312–323.
Матеріали наукових конференцій
Черней Л.Б., Клечковский Ю.Э. Особенности развития и вредоносности червеца Комстока в юго-западном регионе Украины // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов: Материалы Международного симпозиума (28 сентября–2 октября 1999 г., Одесса) – Одесса, 1999. – С. 212. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено доповіді).
Титова Л.Г., Клечковский Ю.Э. Трофические связи восточной плодожорки как биологический фактор развития вредителя // Там же, – С. 204. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено доповідь).
Титова Л.Г., Клечковский Ю.Э. Резистентность восточной плодожорки к Золону и пути ее преодоления // Там же, – С. 162. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено доповідь).
Глушкова С.О., Клечковський Ю.Е., Тітова Л.Г., Палагіна О.В. Ефективність нових пестицидів у боротьбі з каліфорнійською щитівкою у плодових розсадниках. // Там же, – С. 156. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено доповідь).
Клечковский Ю.Э. Мониторинг и интегрированная защита плодового сада от карантинных вредителей //Межд. симпозиум МОББ восточнопалеарктическая секция. – Венгрия, г.Чопак, 17-20 сентября 2002.
Клечковский Ю.Э. Совершенствование системы защиты плодовых насаждений от вредителей и болезней // Интегрированные системы защиты растений. Настоящее и будущее: Матер. междунар. науч. конф., посвящ. 90-летию со дня рожд. член-кор. АН Р.Б. Амбросова, 15-17.07 2002 года. – Минск, 2002. – С. 254-257.
Клечковський Ю.Е. Алгоритми прогнозування розповсюдження карантинних шкідників плодових культур //У1 з’їзд Українського ентомологічного товариства. Тези доповідей.- Біла Церква, 2003. – С. 48–49.
Клечковский Ю.Э. Теоретические аспекты карантинного состояния плодовых насаждений в Украине. Материалы 25 юбил. ассамблеи ВПРС – 07-11.06.2005. Будапешт. 2005. – С. 110–114.
Клечковский Ю.Э. Прогнозирование развития и размножения локальных популяций американской белой бабочки // Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков: Матер.междунар.науч.-практ.конф., посвящ. 100-летию со дня рожд. акад. НАН Беларуси Н.А.Дорожкина, Самохваловичи, 9-12 авг. 2005 года. –Минск, 2005. – С. 162–167.
Клечковський Ю.Е. Роль ентомофагів і патогенів в обмеженні чисельності карантинних шкідників плодового саду. Загальна і прикладна ентомологія в Україні: Тези наук. конф, присвяч. пам’яті ч.-кор. НАН України В.Г.Доліна (Львів 15-19 серпня 2005 р. ) – Львів, 2005. – С. 107–108.
Клечковский Ю.Э., Титова Л.Г. Проблемы карантинного статуса восточной плодожорки (Grapholitha molesta Busck) в Украине // Материалы 2-ого Всероссийского съезда по защите растений (Россия, Санкт–Петербург, декабрь 2005 г.). – Санкт-Петербург, 2005. – С. 382–384. (Особистий внесок здобувача 80 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено доповідь).
