1. В дисертації на основі проведених клінічних, біохімічних й імунологічних досліджень теоретично узагальнено та експериментально обґрунтовано стан формування адаптаційних процесів і механізми розвитку стресу в свиней, на підставі яких розроблено науково обґрунтовану систему його профілактики. 2. Стрес у свиней супроводжується вірогідним зменшенням порівняно з вихідними показниками вмісту загального білка в сироватці крові за рахунок фракцій альбумінів і гамма-глобулінів, а також вільних амінокислот у крові, її плазмі та тканинах, азоту загального, білкового і амінного в крові й печінці, збільшенням концентрації азоту залишкового і сечовини, підвищенням активності аспартат- і аланінамінотрансфераз в сироватці крові, що свідчить про посилення в їх організмі розпаду білків, дезамінування та переамінування амінокислот і сечовиноутворення. 3. Під дією стрес-факторів у сироватці крові й печінці свиней вірогідно зменшується вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, холестеролу загального, холестеролу вільного, холестеролу ефірозв’язаного та збільшується вміст вільних жирних кислот і кетонових тіл, що вказує на посилення ліполізу для забезпечення енергетичного гомеостазу їх організму в процесі адаптації. Виявлена позитивна кореляційна залежність (r = 0,87–0,9; P<0,05–0,01) між вмістом вільних жирних кислот і кетонових тіл у сироватці крові поросят під впливом стрес-факторів свідчить про гальмування окиснення метаболітів жирних кислот у циклі трикарбонових кислот. 4. Встановлена вікова динаміка показників пероксидного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в клінічно здорових свиней віддзеркалює стан загальних адаптаційних процесів їх організму. Найбільший потенціал ендогенних антиоксидантів (вміст вітаміну Е і глутатіону відновленого) та ферментної ланки антиоксидантного захисту (активність церулоплазміну, супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази) організму свиней встановлено в 60-денному віці, що вказує на високий рівень в них у цей період антиоксидантного захисту. 5. У свиней під дією стрес-факторів посилюються процеси пероксидного окиснення ліпідів з порушенням рівноваги прооксидант–антиоксидант. Найбільшу активацію пероксидного окиснення ліпідів у поросят відмічено при формуванні груп на дорощування із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 26-денному віці, а також при переведенні на відгодівлю з перегрупуванням та перевезенні відгодованих свиней на м’ясокомбінат. При цьому встановлено збільшення в крові та печінці концентрації дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, підвищення активності церулоплазміну, супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та зменшення активності глутатіонпероксидази, вмісту глутатіону відновленого, вітаміну Е порівняно з контрольними даними. Порушення балансу системи прооксидант–антиоксидант у свиней при стресі є одним із провідних факторів у механізмі його розвитку. 6. У клінічно здорових свиней з віком клітинні та гуморальні показники резистентності збільшуються, що свідчить про завершення формування органів імунної системи і в цілому резистентності організму в постнатальний період його розвитку. Високі й стабільні показники резистентності організму свиней виявлено в 2–4-місячному віці, коли найбільш виражена функціональна активність імунокомпетентних клітин. 7. У свиней при стресі вірогідно зменшується в крові загальна кількість лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Такт.-лімфоцитів, ТФР-лімфоцитів, В-лімфоцитів, імунорегуляторний індекс, титр нормальних антитіл сироватки крові, бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові, індекс завершеності фагоцитозу нейтрофілів крові та збільшується кількість ТФЧ-лімфоцитів порівняно з вихідними показниками, що вказує на виникнення у них імунодефіцитного стану. 8. Зниження рівня гуморальних факторів резистентності в свиней при стресі зумовлено супресивним впливом метаболітів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду), концентрація яких у крові при цьому збільшується майже в 2 рази проти початкового рівня. Встановлено вірогідний зворотний кореляційний зв’язок між вмістом у крові дієнових кон’югатів та імунорегуляторним індексом (r = -0,91), малонового діальдегіду та імунорегуляторним індексом (r = -0,89), дієнових кон’югатів та бактерицидною активністю сироватки крові (r = -0,88), малонового діальдегіду та бактерицидною активністю сироватки крові (r = -0,86). 9. Добавка в корм поросятам вітамінів Е в дозі 3 мг і С – 30 мг та селену – 0,005 мг на 1 кг маси впродовж 7 діб до і після формування групи на дорощування із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 35-денному віці порівняно з поросятами контрольної групи підвищує рівень їх антиоксидантного захисту в основному за рахунок збільшення вмісту глутатіону відновленого, вітаміну Е, активності глутатіонпероксидази, суттєво знижує вміст метаболітів пероксидного окиснення ліпідів у крові та тканинах, підвищує показники клітинних і гуморальних факторів резистентності, що забезпечує профілактику стресу в них. При цьому за період дорощування зменшилась захворюваність на 24%, збільшились середньодобовий приріст маси на 7,9% (P<0,05) і збереження поросят на 8%. 10. Внутрішньом’язове введення поросятам поркавірексу в дозі 1 см3 за добу до і після формування груп із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 35- і 45-денному віці порівняно з поросятами контрольних груп зменшило їх захворюваність за період дорощування відповідно на 12 і 4%, збільшило середньодобовий приріст маси – на 8,1 і 7,2% (P<0,05) і збереження – на 8 і 4%. 11. Стрес-реакція як прояв загального адаптаційного синдрому в свиней характеризується підвищенням температури тіла, збільшенням частоти пульсу й дихання, загальної кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, зменшенням кількості еозинофілів, лімфоцитів, еритроцитів, вмісту гемоглобіну, резервної лужності крові та зміною їх поведінки і залежить від віку тварин, виду, сили і тривалості дії технологічних стрес-факторів. З віком поросят стрес-реакція на дію подразників зменшується, що зумовлено станом завершеності формування у них механізмів адаптації. Найбільш виражену стрес-реакцію в поросят відмічено при формуванні груп на дорощування з різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 26-денному віці. У поросят, які були сформовані в групи на дорощування через 7 діб після відлучення від свиноматок, переведені на дорощування та відгодівлю без перегрупування спостерігались значно менші зміни клінічних, біохімічних та імунологічних показників. 12. Для профілактики стресу і зменшення його негативних наслідків при формуванні груп на дорощування в племінних господарствах і фермах доцільно відлучати поросят від свиноматок у 45–60-денному віці, коли стабілізувались процеси адаптації їх організму. Утворення груп поросят на дорощування після відлучення від свиноматок у 26–35-денному віці, внаслідок ще незакінченого формування механізмів адаптації їх організму, потребує додаткових превентивних (запобіжних) заходів щодо зменшення в них стресового стану. З цією метою варто використовувати найбільш перспективні та екологічно безпечні антистресові препарати: добавку в корм вітамінів Е, С і селену й застосування імуномодулятора – поркавірексу. 13. Найбільш ефективна профілактика стресу в поросят установлена при переведенні їх на дорощування та відгодівлю без введення в групу тварин з інших станків, що можливо при груповому вирощуванні в підсисний період, а також при запровадженні двофазної системи вирощування свиней (підсисний період і період дорощування та відгодівлі). 14. Для недопущення втрат маси відгодованих свиней та підвищення безпеки м’ясопродуктів за умов транспортного стресу, внаслідок активації катаболічних процесів і накопичення в м’язовій тканині та органах метаболітів білкового й ліпідного обміну та пероксидного окиснення ліпідів, забій тварин доцільно проводити безпосередньо в господарствах у спеціально обладнаних забійних цехах (майданчиках, пунктах) з дотриманням існуючих санітарних вимог. При перевезенні свиней на забійні підприємства або в інші господарства спеціальним автотранспортом необхідно застосовувати для профілактики транспортного стресу найбільш перспективні й екологічно безпечні антистресові засоби (природні адаптогени та імуномодулятори). |