Анотація до роботи:

Холіна O.А. Біохімічні маркери апоптозу при лімфопроліферативних захворюваннях. Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.32 – медична біохімія. Луганський державний медичний університет, м. Луганськ, 2008 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню біохімічних умов реалізації апоптозу та клітинної проліферації за рівнем енергозабезпечення, вмісту маркерних цитокінів IL-10, sCD30 та часу релаксації протонів води в процесі пухлинної трансформації лімфоцитів при лімфопроліферативних захворюваннях.

Для проведення дослідження були відібрані зразки сироватки і плазми від 74 хворих лімфомами. У лімфоцитах визначали: рівень апоптозу за ДНК-фрагментацією з морфологічною детекцією із застосуванням Хехст 33342 при флуоресцентній мікроскопії; проліферативні процеси за активністю мітохондріальної дегідрогенази при МТТ-тесті; енергетичний обмін за рівнем аденілових нуклеотидів. У сироватці оцінювали показники загальної лактатдегідрогенази, рівні IL-10 й sCD30, показники ЯМР-релаксометрії. Хворі ХЛ та НХЛ були поділені на 3 групи відповідно до стадій прогресування. Контрольну групу склали практично здорові люди.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що проліферативна активність лімфоцитів, залучених до патогенезу лімфом, значно зростає при прогресуванні цих хвороб, а кількість клітин, що гинуть шляхом апоптозу зменшується. У трансформованих клітинах створюються несприятливі енергетичні умови для завершення апоптотичної загибелі. Протягом прогресування спостерігалося зниження кількості АТФ, АДФ і збільшення АМФ. Кількість загальної лактатдегідрогенази (ЛДГ) значно перевищувала верхню межу норми тільки у хворих НХЛ на останніх стадіях.

Збільшення пулу проліферуючих клітин протікає на тлі експресії IL-10 й sCD30 та залежить від стадії та нозології лімфом.

Час релаксації Т₁і Т₂ у пацієнтів з ЛПЗ подовжувався зі зростанням стадії.

За результатами експериментального дослідження отримано важливі дані стосовно процесів пухлинної прогресії у хворих на ходжкінські й неходжкінські лімфоми. Отже, неотрансформація лімфоцитів, залучених до пухлинного процесу, супроводжується збільшенням швидкості їх проліферації над швидкістю апоптотичної загибелі, що обумовлено з одного боку несприятливі внутрішньоклітинними енергетичними умовами для завершення апоптотичних змін, а з іншого – гіперекспресією цитокінів інтерлейкіну-10 і розчинного CD30, які приймають участь у реалізації програми апоптозу. Рівень загальної лактатдегідрогенази, концентрація цитокінів і показники часу ЯМР-релаксометрії залежать від стадії пухлинної прогресії й нозології лімфом, що позитивно корелює зі зростанням активності клітинної проліферації при прогресуванні в умовах пригнічення апоптозу.

1. У хворих лімфопроліферативними захворюваннями виявлено зниження кількості фрагментованої ДНК, яке збільшується з прогресуванням пухлинного процесу від II до IV стадії. Максимальний рівень зафіксовано в пацієнтів хворих на ходжкінські лімфоми при II стадії (2,9%), мінімальний в групі хворих на неходжкінські лімфом з IV стадією (0,2%), у деяких пацієнтів (2,7%) рівень ДНК-фрагментації не визначено.

2. Рівень клітинної проліферації у хворих злоякісними лімфомами достовірно зростає від II до IV стадії, досягає максимальних показників у групі пацієнтів хворих на неходжкінські лімфоми.

3. При збільшенні стадії лімфопроліферативних захворювань спостерігається зниження рівня АТФ та АМФ на фоні надмірного збільшення кількості АМФ, відповідно зниженням швидкості мітохондріального дихання й роз’єднання процесів окисного фосфорилювання. Максимальні зміни всіх показників енергетичного обміну спостерігаються при IV стадії неходжкінських лімфом.

4. При лімфомах виявлено вірогідне збільшення рівня загальної лактатдегідрогенази в межах норми у хворих на ходжкінські лімфоми, а в групі пацієнтів хворих на неходжкінські лімфоми при III та IV стадіях зафіксовано значне підвищення даного показника проти допустимих величин.

5. Встановлено, що розвиток лімфопроліферативних захворювань відбувається на фоні підвищення продукції інтерлейкіна-10 і розчинного CD30, прогресування захворювань супроводжується подальшим збільшенням рівня цитокінів у поєднанні зі зростанням активності клітинної проліферації в умовах зменшення популяції апоптотичних клітин.

6. Виявлено, що підвищення рівня інтерлейкіна-10 і розчинного CD30 при неходжкінських лімфомах достовірно перевищує кількісне збільшення цих цитокінів при ходжкінських лімфомах, що може бути використано як додатковий диференційний показник даних лімфопроліферативних захворювань.

7. Визначено збільшення часу протонної релаксації Т₁ і Т₂ в сироватці хворих на лімфоми, причому, існує залежність від важкості патологічного процесу, що зумовлено проявою «системного ефекту», характерного для онкологічних хвороб.

Публікації автора:

1. Комаревцева И.А., Холина Е.А. Нарушения биоэнергетического статуса у больных ходжкинскими и неходжкинскими лимфомами // Український морфологічний журнал. – 2008. – Т.6, № 1. – С. 14-16.

2. Холина Е.А. Анализ активности лактатдегидрогеназы в сыворотке больных ходжкинскими и неходжкинскими лимфомами // Український медичний альманах. – 2008. – Т.11, № 1. – С. 161-162.

3. Комаревцева И.А., Холина Е.А. Содержание фрагментированной ДНК в лимфоцитах больных лимфомами // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2007. – Т. 8, № 4. – С. 94-95.

4. Холина Е.А. Сравнительная характеристика уровней цитокинов IL-10 и sCD30 у больных с ходжкинскими и неходжкинскими лимфомами // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2007. – Т.2, № 4. – С. 48-51.

5. Комаревцева И.А., Холина Е.А. ЯМР-релаксометрия сыворотки больных лимфомами // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, № 6. – С. 64-65.

6. Комаревцев В.Н., Харченко В.В., Комаревцева И.А., Фильчуков Д.А., Холина Е.А., Фильчуков А.А., Комаревцева Е.В. Активность апоптоза и клеточной пролиферации при раке мочевого пузыря // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2002. – Т.3, № 1. – С. 74-78.

7. Комаревцев В.М., Комаревцева І.О., Фільчуков Д.О., Холіна О.А., Фільчуков О.О., Комаревцева К.В., Друпова В.І., Гризунова Г.К. Апоптоз і онкогенез нирок, сечового міхура і простати // Мат. IХ конгресу. СФУЛТ. Луганськ, 2002. С. 271.

8. Комаревцева И.А., Комаревцев В.Н., Фильчуков Д.А., Холина Е.А. Триггерные механизмы апоптоза в онкогенезе // Мат. VIII Укр. Біохімічного з’їзду. Київ, 2002. С. 100.