Анотація до роботи:

Фільчуков Д.О. Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу в нирках . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.32 – медична біохімія. – Луганський державний медичний університет, 2007 р.

Дисертація присвячена вивченню біохімічної регуляції апоптозу в процесі онтогенезу на рівні сигнальних шляхів регуляції клітинних процесів - нейроендокринного, сфінгомієлинового, гліцерофосфоліпідного та оксиду азоту. Як показало наше дослідження, ДНК-фрагментація і клітинна проліферація у пухлинних тканинах у хворих на рак нирок вірогідно відрізнялися між стадіями пухлинного процесу: від Т1 до Т4. ДНК-фрагментація найбільш виражена у хворих початковими стадіями пухлинного процесу і знижувалася по мірі прогресування пухлини. Активність клітинної проліферації, навпроти, зі стадією пухлинного процесу зростає. При цьому виявлене вірогідне підвищення вмісту рівня сфінгозину в нирковій тканині в залежності від стадії раку нирки, а також підвищення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту при всіх стадіях раку нирки, тобто ці сигнальні шляхи були задіяні в регуляції апоптозу в умовах онкогенезу нирок. Доведено, що ендогенні простаноїди відіграють роль тканинного фактора позаклітинного оточення пухлинних клітин, що створює сигнальний шлях дезадаптації процесів проліферації й апоптозу в пухлинних клітках, сприяючи їх росту і прогресуванню. Встановлено, що рівень досліджених класів простаноїдів при пухлинному ураженні з метастазуванням у 2 рази вище, ніж при раку нирки без метастазування. У пухлинній тканині вміст простаноідів за якісном складом був однаковим у хворих на рак нирок з метастазами і без метастазів: ТхВ₂ > ПГ₂ > ПГЕ₂ > ПГI₂.

У хворих на рак нирок розвивається гіперренінемічний гіпоальдостеронізм, що вказує на патогенетичну роль ренін-альдостеронової системи в розвитку і прогресуванні онкопроцесу.

Ріст клітинної проліферації і зниження швидкості апоптозу в пухлинній тканині супроводжується зниженням енкефалинергичної активності зі стадією раку нирки. Концентрація АКТГ, АДГ і пролактину в плазмі крові в хворих на рак нирки, навпроти, підвищена.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі – встановлення ролі дезінтеграції центральних і паракринно-молекулярних механізмів регуляції рівня апоптозу у патогенезі розвитку раку нирок.

1. ДНК-фрагментація і клітинна проліферація в пухлинних тканинах у хворих на рак нирок достовірно відрізнялися між стадіями пухлинного процесу: від Т1 до Т4. ДНК-фрагментація найбільш виражена у хворих початковими стадіями пухлинного процесу і знижувалася по мірі прогресування пухлини. Активність клітинної проліферації, навпроти, зі стадією пухлинного процесу зростає.

2. Виявлено підвищення рівня оксиду азоту незалежне від стадії раку нирки в сполученні зі зниженням ДНК-фрагментації та зростанням активності клітинної проліферації, із супутнім зменшенням кількості р53 позитивних пухлин і ростом bcl2 позитивних свідчить про його протекторну дію в пухлинних клітинах.

3. При пухлинному процесі нирок виявлене достовірне зростання вмісту рівня вільного сфінгозину в пухлинній тканині в залежності від стадії раку нирки.

4. Встановлено, що рівень досліджених класів простаноїдів при пухлинному ураженні з метастазуванням у 2 рази вище, ніж при раку нирки без метастазування. У пухлинній тканині вміст простаноідів за якісном складом був однаковим у хворих на рак нирок з метастазами і без метастазів: ТхВ₂ > ПГ₂ > ПГЕ₂ > ПГI₂.

5. У хворих на рак нирок розвивається гіперренінемічний гіпоальдостеронізм, що вказує на патогенетичну роль ренін-альдостеронової системи в розвитку і прогресуванні онкопроцесу.

6. Зростання клітинної проліферації і зниження швидкості апоптозу в пухлинній тканині супроводжується зниженням енкефалінергічної активності зі стадією раку нирки. Концентрація АКТГ, АДГ і пролактину в плазмі крові в хворих на рак нирки, навпроти, підвищена.

Публікації автора:

1. Комаревцева И.А., Фильчуков Д.А., Благодаренко Е.А., Головченко Н.Н., Харченко В.В. Апоптоз и патоморфоз опухолей почек // Лікарська справа. - 2001. – т.1059, № 4.- С.115-118.

2. Комаревцева І. О., Фільчуков Д.О. , Холіна О.А., Комаревцева К.В., Гризунова Г.К. Апоптоз і онкогенез нирок, сечового міхура і простати // Мат. IХ конг-ресу.СФУЛТ.- 2002.- С.271.

3. Комаревцев В.Н.. Комаревцева И.А., Орлова Е.А., Благодаренко Е.А., Фильчуков Д.А., Головченко Н.Н. Биохимические механизмы апоптоза при заболеваниях почек // Український медичний альманах.- 2001.-Т.4 -№ 5.-С.188-193

4. Комаревцева И.А., Фильчуков Д.А., Холина Е.А. Триггерные механизмы апоптоза в онкогенезе // Мат.VIII зїзду Укр. біохімічного товариства.- 2002.- С.100.

5. Фильчуков Д.А. Глицеролипидный метаболический каскад у больных раком почки // Український журнал екстремальної медицини ім.. Г.О. Можаєва- 2003. -№ 5. -С.72-75.

6. Фільчуков Д.О. Оксид азоту та рівень апоптозу при злоякісних пухлинах нирок // Тези 58 науково-практичної конференції.- 2003.-С.92.

7. Фільчуков Д.О. О роли сфингозина в передаче сигнала апоптоза при опухолевом процессе в почках.// Український медичний альманах.- 2004.-Т.7 -№ 2. (Додаток)- С.25-27.

8. Комаревцева І. О., Фільчуков Д.О. Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу в нирках// Мат. IХ зїзду Укр. біохімічного товариства.- 2006, Т. 2 - С.10.