Чаус Тетяна Григорівна. Біоелектрична активність гіпоталамусу щурів за умов стресу і модулювання синаптичної передачі психофармакологічними препаратами : дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2007. — 170арк. — Бібліогр.: арк. 144-170.
Анотація до роботи:
Чаус Т. Г. Біоелектрична активність гіпоталамусу щурів за умов стресу і модуляції синаптичної передачі психофармакологічними препаратами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.13. – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.
Вивчені закономірності динаміки біоелектричної активності ерго- та трофотропної зон гіпоталамусу щурів. Показано, що у тварин досліджених груп домінуючим ритмом у зазначених зонах гіпоталамусу була дельта-подібна активність. Встановлено, що за фізіологічних умов абсолютні показники потужності всіх досліджуваних ритмів були більшими у трофотропній зоні гіпоталамусу, хоча відносні значення потужності в обох зонах гіпоталамусу були майже однаковими. Виявлено, що за умов зооконфліктної ситуації абсолютні та відносні показники основних ритмів гіпоталамограми були майже завжди нижчими за дані тварин контрольної групи. У тварин, до яких на фоні стресу застосовували амітриптилін, відносні значення потужності ритмів гіпоталамограми були меншими за показники тварин, які жили за умов стресу. За умов застосування резерпіну лише абсолютні показники потужності гіпоталамограми були більшими за значення щурів, які підлягали дії стресу. До того ж ці значення були більшими у трофотропній зоні гіпоталамусу. На фоні застосування гідазепаму лише у трофотропній зоні спостерігалось зменшення відносних показників потужності основних ритмів гіпоталамограми по відношенню до тварин, які жили за умов стресу. Хоча ці значення у ерготропній зоні гіпоталамусу були більшими по відношенню до трофотропної зони.
1. Електрична активність гіпоталамусу щурів за умов стресової зооконфліктної ситуації модулюється за рахунок холінергічної та катехолергічної синаптичної нейропередачі. В електричній активності ерго- і трофотропної зон гіпоталамусу щурів всіх досліджуваних груп за умов експерименту переважав дельта-ритм.
2. За фізіологічних умов спектральна потужність досліджених ритмів більше була виражена у трофотропній зоні гіпоталамусу, хоча відсоткові значення ритмів в обох зонах гіпоталамусу не мали достовірної різниці.
3. За умов стресу і абсолютні, і відносні показники спектральної потужності гіпоталамусу були майже завжди нижчими у порівнянні з даними контролю. Спектральні значення потужності протягом 9 тижнів дослідження у 1,5-2 рази були більшими у ерготропній зоні гіпоталамусу, що обумовлено активацією катехолергічної нейропередачі за умов стресу. Протягом 12 останніх тижнів дослідження спостерігалось збільшення частки десинхронних ритмів, що обумовлено виснаженням нейротрансміттерів і є результатом недостатності стрес-лімітуючих систем мозку.
4. Блокада зворотного захвату моноамінів амітриптиліном проявилась у підвищенні відсоткових значень потужності дельта-ритму на гіпоталамограмі щурів протягом 9 тижнів дослідження, що призводить до помірної десинхронізації, рівень якої наприкінці дослідження зменшувався.
5. Резерпін, який блокував катехоламінову нейропередачу у задньому гіпоталамусі і активував, таким чином, ефекти десинхронізвції, призводив до тимчасового (9 тиждень) підвищення потужності дельта-ритму. Наприкінці дослідження (через 15 тижнів) показники електричної активності у ерго- та трофотропних зонах гіпоталамусу тварин за умов застосування резерпіну були більшими за показники щурів, які підлягали дії стресу, що свідчило про утворення адаптаційно-пристосувальних реакцій.
6. Зниження показників дельта-ритму ерготропної зони гіпоталамусу на початку дослідження (9 тижнів) у тварин, до яких застосовували гідазепам, обумовлено постсинаптичним ГАМК-ергічним гальмуванням. Це проявилось у підвищенні синхронізації електричної активності гіпоталамусу, яка вже через 12 тижнів експерименту змінилась на помірну десинхронізацію.
7. Дія амітриптиліну та гідазепаму на біоелектричну активність гіпоталамусу має схожу тенденцію: абсолютне пригнічення потужності дельта-ритму і у передньому, і у задньому гіпоталамусі у перші 6 тижнів розвитку стрес-реакції, що обумовлено в обох випадках прямою (гідазепам) чи опосередкованою (амітриптилін) активацією ГАМК-ергічного гальмування. Ці ефекти мали енергоакомулююче значення для зростання потужності життєзабезпечуючого стрес-лімітуючого дельта-ритму, яка через 9 тижнів дослідження у 10-15 разів перевищувала аналогічні показники тварин за фізіологічних умов та за умов стресу.
Публікації автора:
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Чаус Г. Г., Лукашов С. М. Динаміка змін біоелектричної активності заднього гіпоталамусу за умов застосування альфа-адреноблокатору – піроксану на фоні розвитку стрес-реакції // Вісник ДДУ “Біологія. Екологія”. Вип. 13. – Т. 1. – 2005. – С. 274-279. (Здобувач особисто підготувала та інтерпретувала отримані результати, забезпечила проведення фізіологічного експерименту).
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Чаус Г.Г., Гаркавенко А. В. Динаміка біоелектричної активності кори головного мозку щурів за умов дії довготривалого стресу // Вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Біологічні науки. №7.– 2005. – С. 69-72. (Здобувачем особисто було проведено статистичну обробку даних, узагальнено результати роботи).
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Чаус Г.Г. Дія амітриптиліну на біоелектричну активність гіпокампу на фоні розвитку довготривалого стресу // Вісник ДДУ “Біологія. Екологія”. Вип. 13. – Т. 2. – 2005. – С. 202-208. (Особистий внесок здобувача полягав у проведенні експерименту, оформленні одержаних результатів у вигляді статті).
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Чаус Г.Г. Вплив карбамазепіну на біоелектричну активність гіпоталамусу щурів за умов розвитку стрес-реакції // Вісник ДДУ “Біологія. Екологія”. Вип. 14. – Т. 1. – 2006. – С. 204-209. (Здобувач особисто брала участь у проведенні експерименту, оформила отримані результати у вигляді статті).
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М.,Мельникова О. З. Изменения фоновой биоэлектрической активности гипоталамуса крыс, вызванные применением амитриптилина на фоне длительного стресса // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58). – № 3. – С. 83-90. (Особистий внесок здобувача полягав у статистичній обробці результатів для написання статті, що відносяться до теми її дисертації).
Ляшенко В. П., Мельникова О. З., Горковенко А. В., Лукашов С. М., Чаус Т. Г. Модуляція біоелектричної активності ерго- та трофотропної зони гіпоталамусу за умов довготривалого стресу // Нейрофізіологія. – 2007. – Т.39. - № 1. – С. 69-80. (Здобувачем проведено тестування тварин, статистичну обробку матеріалів дослідження, узагальнення результатів роботи).
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Задорожна Г.О. Зміни ЕЕГ за умов застосування амітриптиліну на фоні моделювання стресової ситуації.// Матеріали наук.-практ. Конференція з між народною участю присвяч. 175-річчю І.М. Сєченова. – Одеса, 2004. – С. 171-174
Задорожна Г.О., Ляшенко В. П., Чаус Т. Г. Зміни показників електричної активності гіпоталамусу за умов довготривалого імобілізаційного стресу // Матеріали VII Міжнар. наук.-практич. конференції «Наука і освіта'2004».Т.54. Біологічні науки – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 28
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Нечипоренко О. Дослідження дії аміназину на біоелектричну активність кори головного мозку щурів за умов стресу // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції «Динаміка наукових досліджень ‘2004». Т.32. Біологічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 63-64
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Майкова Т. М., Задорожна Г.О., Лукашов С. М. Порівняльний вплив пірацетаму та амітриптиліну на модуляцію електричної активності кори головного мозку за умов стресу // Матеріали Х Конгресу світової федерації Українського лікарського товариства' Чернівці-Київ-Чикаго-2004. – Чернівці, 2004. – С. 367
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Задорожна Г.О. Вплив пірацетаму на електричну активність кори головного мозку за умов стресу // Матеріали наук.-практ. Конференція з між народною участю присвяч. 175-річчю І.М. Сєченова. – Одеса, 2004. – С. 169-171
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Гаркавенко А.В., Чаус Г.Г. Динаміка біоелектричної активності кори головного мозку щурів за умов дії довготривалого стресу // Матеріали Всеукр. науково-практ. конф., присвяченої пом’яті проф. Л. С. Гітіка «Проблеми вікової фізіології». – Луцьк, 2005. – С. 117-119
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М. Динаміка електричної активності переднього та заднього гіпоталамусу щурів в умовах довготривалого стресу // Матеріали конф. Українського товариства нейронаук, присвяч. 75-річчю ДДМУ ім. М. Горького. Т.1, №1. – Донецьк, 2005. – С. 131
Чаус Т. Г., Чаус Г. Г. Динаміка біоелектричної активності гіпокампу на фоні розвитку стрес-реакції // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. «Екологічні дослідження в промислових регіонах України». – Дн-ськ, вид-во ДНУ, 2005. – С. 139-140
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Чаус Г. Г., Задорожна Г. О., Мельникова О. З. Модуляція біоелектричної активності ерготропної зони гіпоталамусу на фоні розвитку стрес-реакції та застосування гідазепаму // Матеріали ІІІ Всеукр. наук. конф. «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології». – Київ, 2006. – С. 137-138
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Гаркавенко А.В. Модуляція біоелектричної активності кори головного мозку щурів під впливом пірацетаму на фоні розвитку стрес-реакції. Матеріали 17-го з’їзду Укр. фізіол. тов. з між нар. участю. Чернівці, 18-20 травня, 2006 // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 64-65
Чаус Т. Г., Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Гаркавенко А.В. Динаміка біоелектричної активності кортикограми під впливом альфа-адреноблокатору – піроксану за умов розвитку довготривалого стресу. Матеріали 17-го з’їзду Укр. фізіол. тов. з міжнар. участю. Чернівці, 18-20 травня, 2006 // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 65
