Анотація до роботи:

КРАСНОШТАН І.В. Ріст та формування генеративних органів Quercus robur L. в умовах Правобережного Лісостепу України внаслідок стимулювання репродуктивного процесу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України, Київ, 2004

Дисертація присвячена вивченню ростових процесів та особливостей формування і розвитку генеративних органів у 12-річних рослин Quercus robur ранньої фенологічної форми внаслідок ініціюючої дії хлорхолінхлориду.

Висвітлено фенологічні аспекти в розвитку пагонів, в яких ініціююча дія ретарданту зумовлює зміни формотворчих процесів у бруньках протягом вегетації. Досліджено зміни фотометричних та біохімічних показників надземної частини Quercus robur. Вивчено характер розвитку різних типів пагонів залежно від тривалості дії та концентрації препарату і умов регіону проведення досліджень. Розглянуто кількісний характер цвітіння та визначено якість його ознак, що потенційно зумовлюють репродуктивну здатність Quercus robur. Виявлено відмінності в характері росту та репродуктивного розвитку клонів Q. robur var. praecox Czern. та статистично доведено зростання їх насіннєвої продуктивності. На основі одержаних даних рекомендовано застосування хлорхолінхлориду для ініціювання репродуктивного процесу Quercus robur концентрацією 0,9% д.р. шляхом триразового обприскування крон в період завершення росту пагонів першого приросту.

1. Дерева Q. robur praecox у віці 12 – 15 років в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України внаслідок застосування хлорхолінхлориду можуть прискорювати настання початку генеративної зрілості, причому характер сексуалізації пагонів за якісними ознаками може прогнозовано ініціюватись.

2. Ріст пагонів та напрямок формотворчих процесів в бруньках Quercus robur L. помітно змінюється внаслідок застосування інгібітора біосинтезу гіберелінів – хлорхолінхлориду. Ініціюючий вплив хлорхолінхлориду на направленість репродуктивного процесу визначається фенологічними стадіями росту пагонів на початок їх обробки, тривалості дії препарату та концентрації діючої речовини.

3. Розмір пагонів Quercus robur істотно зменшується внаслідок впливу хлорхолінхлориду. Виявлено чітко виражену відмінність у зміні розміру пагонів першого та другого приросту. Довжина пагонів першого приросту змінювалась менш істотно, ніж другого. Варіанти концентрації діючої речовини виявляють помітну полівалентність впливу, яка є достовірно стимулюючою при застосуванні хлорхолінхлориду концентрацією 0,9 - 1,2% д.р.

4. Площа листової пластинки Quercus robur найбільшого розміру сягала при одноразовому застосуванні хлорхолінхлориду в ІІ фенологічній стадії росту пагонів у варіанті концентрації 1,2% д.р.

5. Обприскування хлорхолінхлоридом вегетуючих крон Quercus robur спричинило помітні зміни в кількості пагонів у наступний вегетаційний період, але чисельність їх помітно залежала від умов року досліджень і зумовлювалась якісними змінами в сексуалізації пагонів.

6. У зв’язку з різностатевістю генеративних органів Quercus robur у нього чітко вирізняються три типи ростових пагонів: чоловічі із тичинковими квітками, жіночі із маточковими квітками та складнокомбіновані чоловічі та жіночі пагони з квітками обох статей.

7. Чоловічий тип пагонів найінтенсивніше формувався внаслідок триразового застосування хлорхолінхлориду концентрацією 0,6%д.р. в період сповільнення інтенсивності росту пагонів першого приросту. Кількість ростових чоловічих пагонів найбільш істотно збільшувалась під впливом концентрації 1,2% д.р. Пагони з жіночою сексуалізацією були найбільш чисельними при застосуванні хлорхолінхлориду в ІІІ фенологічній стадії росту, за умов триразового обприскування крон. Ростових жіночих пагонів виявлено більше у варіанті концентрації 0,3% д.р., а ростових жіночих і чоловічих (складнокомбінованих) у варіанті 0,9% д.р., причому достовірної появи складнокомбінованого типу пагонів у інших варіантах концентрацій не відмічалось.

8. Кількісний склад квіток різної статі під час цвітіння визначався напрямком сексуалізації пагонів і був найвищим за умов тривалого застосування хлорхолінхлориду в ІІІ фенологічній стадії росту пагонів. Найвища кількість маточкових квіток відмічена у варіанті 0,9% д.р., а тичинкових суцвіть - при обробці дерев Quercus robur 1,2% розчином хлорхолінхлориду.

9. Застосування хлорхолінхлориду на щеплених деревах Quercus robur виявило високий стимулюючий ефект у характері цвітіння та підвищення насіннєвої продуктивності окремих клонів. При цьому характер плодоношення клонів помітно відрізняється, що зумовлено спадковою здатністю до репродуктивного процесу.

10. В умовах нестійкого зволоження Правобережної частини Лісостепу України, з метою скорочення періоду ювенільності та подолання періодичності плодоношення Quercus robur L. ранньої фенологічної форми доцільне триразове застосування водного розчину хлорхолінхлориду концентрацією 0,9% д.р. в період завершення росту пагонів подовження першого приросту. Крім ініціюючої дії репродуктивного процесу спостерігається істотне зменшення розміру пагонів, що забезпечує краще освітлення та можливість моделювання крон.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАСІННИЦТВА Quercus robur

1. В умовах Правобережного Лісостепу України, з метою підвищення насіннєвої продуктивності рослин Quercus robur ранньої фенологічної форми в культурах віком 12 – 15 років на материнських плантаціях та щеплених деревах 3-річного віку, ефективним є застосування інгібітора біосинтезу гібереліну – хлорхолінхлориду під час вегетації попереднього року.

2. Стимуляція репродуктивного процесу у Quercus robur найефективніше виражається при обприскуванні крон вегетуючих дерев водним розчином хлорхолінхлориду у період сповільнення інтенсивного росту пагонів першого приросту, коли їх розмір сягає 12 - 15 см.

3. Концентрація хлорхолінхлориду в робочому розчині, характеризуючись широким спектром полівалентності впливу на репродуктивний процес, сприяє істотному збільшенню кількості маточкових та тичинкових квіток при 0,9% д.р., що зумовлено збільшенням чисельності складнокомбінованого типу пагонів.

4. Ініціюючий вплив хлорхолінхлориду на процес формування генеративних органів є найбільшим за умов триразового обприскування крон з інтервалом у 15 діб.

Публікації автора:

1. Красноштан І.В. Формування генеративних органів Quercus robur L. внаслідок ініціювання репродуктивного процесу // Інтродукція рослин: Міжнародний науковий журнал. – К.: Наукова думка, 2000. - № 1. – С. 87-89.

2. Красноштан І.В. Ріст пагонів дуба звичайного (Quercus robur L.) внаслідок впливу ретардантів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, № 2(9), 2000. – С. 29-32.

3. Красноштан І.В. Розвиток різних типів пагонів та цвітіння Quercus robur L. унаслідок застосування хлорхолінхлориду при ініціюванні репродуктивного процесу // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія: Біологія. – Вип.8. - 2000. – С. 71-73.

4. Білоус В.І., Красноштан І.В. Витрати основних елементів живлення під час цвітіння та плодоношення дуба // Зб. наукових праць. – Умань: Уманська сільськогосподарська академія, 1998. – С. 198-202.

5. Красноштан І.В. Застосування хлорхолінхлориду при ініціюванні репродуктивних органів дуба черешчатого // Зб. наукових праць. – Умань: Уманська сільськогосподарська академія, 1998. – С. 202-207.

6. Красноштан І.В., Стороженко О.М. Розвиток та формування генеративних органів дуба звичайного (Quercus robur L.) // Науковий вісник Уманського державного університету. Серія: Біологія. – Вип. 3. – 2000. – С. 71-73.

7. Красноштан І.В. Зміна площі листової пластинки ювенільних дерев Quercus robur L. внаслідок застосування хлорхолінхлориду для ініціювання репродуктивного процесу // Матер. Всеукр. наукової конференції „Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України”. – К.: Науковий світ, 2000. – С. 100-102.

8. Красноштан І.В. Біологічні особливості Quercus robur L. внаслідок стимулювання генеративного розвитку // Матер. ІІ Міжнар. наукової конференції молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва.” К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 104-106.

9. Білоус В.І., Красноштан І.В. Стимулювання плодоношення окремих клонів Quercus robur L. // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спеціальний випуск) „Біологічні науки і проблеми рослинництва”. Умань 2003. – С. 164-167.