Мистецтвознавчий аналіз зібраного та опрацьованого фактологічного матеріалу, більша частина якого вперше вводиться у науковий обіг, дозволяє стверджувати, що творчість О.Сорохтея є визначним явищем українського та європейського мистецтва ХХ століття. Його твори втілюють високі досягнення художньої культури того часу. У дисертаційному дослідженні широко висвітлений життєвий і творчий шлях митця. Виділені такі основні життєві етапи: праця у ремісничому передмісті, студентський період (Краківська академія мистецтв), творчість у пресовій квартирі УСС “Стрілецька кадра”, станіславівський та снятинський періоди. На основі порівняльної характеристики творів встановлено, що графічна техніка О.Сорохтея наближена до графічної манери В.Скочиляса. Остання виявляє риси традиційної лінійно-контурної стилістики ХV-ХVІ ст., однак графічна манера О.Сорохтея крім цього базується на ширшій європейській програмі, вбираючи в себе окремі характеристики експресіонізму та народного примітиву. Твори художника різноманітні за жанром. Більшість їх зберігає споріднений змістовий та емоційний підтексти. Головними жанровими групами виступають релігійні та соціально-побутові сцени, в меншій мірі –– портрет, пейзаж, сатиричні твори та натюрморт. Відзначено виразне застосування графічної мови у творах, які втілюють релігійну тематику. Вона включає в себе два великі цикли: “На біблійні теми” та “Голгофа”. Ці серії визначають досконалість та професійність автора, виявляють художні засоби і його філософські погляди. З привнесенням певних побутових мотивів у релігійні твори, останні набувають соціального звучання. Студіювання портретного жанру дозволяє автору досконало вивчити емоційний стан людини, який найповніше виражає людське обличчя. Емоційна багатогранність у виразах облич Сорохтеєвих персонажів вносить у твори релігійного та побутового жанру певну психологічну напругу. Пейзажні твори характеризуються колористичною легкістю та композиційною виваженістю. Вони виконані в техніках акварелі, олівця, туші. Детальний аналіз спадщини митця дозволяє спростувати хибне і спикулятивне твердження про О.Сорохтея як художника-сатирика. Цей жанр не є панівним у творчому доробку художника. Детальне дослідження біблійного та побутового жанру спонукає переставити акцент з сатиричної графіки на вищезгадані групи. Крім цього на користь нашого спростування свідчить надто мала частка сатиричних робіт. Згідно з каталогом О.Сорохтея, виданого 1986 року, загальна кількість графічних робіт становить 1069 одиниць, з них –– лише 33 шаржі і 15 карикатурних зображень. Зауважуємо, що даний каталог вміщує найбільшу кількість творів художника. Доведено, що ключовою жанровою та сюжетно-тематичною групою є релігійні цикли. Вони становлять основну і найвиразнішу частину творчого доробку, мають пошуковий характер. Ці твори відкривають духовний світ художника, вказують на його ставлення до людських цінностей. Релігійна тематика розкриває одну з важливих іконографічно-образних концепцій митця. Основу її складає відхід від традицій та канонів у змалюванні біблійних сюжетів, зокрема Страстей Господніх. У серію “Голгофа” автор привносить психологічний контекст. Нетрадиційну інтерпретацію підсилюють нові технічні прийоми такі як “канон химерності”, який перетворює типажі біблійних творів на символи-маски. Гротеск допомагає передати напруженість сприйняття навколишнього світу. Ще один прийом – це автопортрет-маска, вона допомагає художнику позначити власне місце у середині змальованих ним подій. Важливу ланку у релігійній тематиці займає полотно “Зняття з хреста”. Твір є своєрідним за своїм художньо-стилістичним характером. “Зняття з хреста” абсолютно протилеже творам псевдо-академізму і нео-візантизму, які заповнювали у той час храмові інтер’єри. Відтак, полотно є значним поступом у створенні “нового стилю” українського церковного малярства. До індивідуального методу образотворення О.Сорохтея відносяться експресіоністичні прийоми, які знайшли віддзеркалення у багатьох роботах автора. Художник володів основними рисами експресіонізму, що виявляли себе у “антиакадемічності”, органічному несприйнятті гармонії, рівноваги, душевної та розумової якості, спокійної строгості форми. Подібно експресіоністам, О.Сорохтей тяжів до неврівноваженого і нестійкого як в духовному виявленні образу, так і в зображенні форми. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що у найяскравіших проявах своєї творчості, йому як людині з непростим баченням світу, вдалося вийти далеко за рамки буденного сприйняття дійсності. Роботи художника переповнені експресивною динамікою, вони інтригують і приголомшують, відкриваючи глядачеві істотно нову концепцію сприйняття. О.Сорохтей у пошуку індивідуальних методів образотворення також використовує мотиви народного сакрального мистецтва. Народні мотиви у його творчості характеризуються як зовнішніми (формальними), так і внутрішніми факторами. Вони викликані своєрідними інспіраціями, що майже непомітно перекликаються при співставленні найдавніших творів народного іконопису з роботами О.Сорохтея. Досліджено, що творчість О.Сорохтея тісно пов’язана з мистецькими подіями першої половини ХХ століття. Свідченням цього є художньо-громадська діяльність митця, що виявила себе у співпраці з періодичними виданнями та активній участі у виставках. О.Сорохтей займався також викладацькою діяльністю і виховав ціле покоління молодих людей, які завдяки йому розкрили для себе новий і світ. Під час участі у виставковій діяльності художник тісно співпрацює з Асоціацією незалежних українських митців. На виставках АНУМ митець мав змогу познайомитися з багатьма мистецькими критиками і відомими художниками. М.Голубець у той час дає високу оцінку творам О.Сорохтея. Окрім нього належно оцінили творчість майстра І.Іванець, М.Рудницький, О.Кульчицька та інші. Перебуваючи на різноманітних виставках О.Сорохтей робив спроби особисто давати критичні зауваження і коментарі. Про це свідчать щоденники автора, які він писав у продовж всього життя. Серед цих коментарів є досить влучні, що свідчать про широку мистецьку обізнаність митця. Отож, художник вів активний та творчий спосіб життя, стараючись бути у курсі тогочасних культурних подій. | 