У процесі дослідження мету дисертації досягнуто, всі завдання вирішено, що дозволило дійти основних наукових висновків. Посилення значущості бібліотечного відбору як напряму бібліотечної діяльності, з одного боку, та невідповідність теоретичних положень потребам практики — з іншого, потребує визначення нових теоретичних засад його здійснення на принципово новому рівні (бібліотечної селекції документів) з урахуванням загальних тенденцій розвитку суспільства. Необхідність вивчення бібліотечної селекції документів пояснюється також тим, що вона не була предметом спеціального наукового дослідження. Відсутність комплексності, фрагментарність розробки означеної проблеми зумовили об'єктивну необхідність її поглибленого вивчення, визначили мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічну базу дисертаційної роботи. Теорія бібліотечної селекції документів має п'ять етапів розвитку, котрі відбивають еволюцію наукових уявлень про це явище. Перший етап еволюції (зародження) охоплює другу половину XVIII ст. та першу половину XIX ст. і характеризується усвідомленням необхідності здійснення бібліотечного відбору при поповненні документних зібрань на рівні практики та першими науковими розробками в цій сфері. Виникнення теорії бібліотечного відбору (другий етап її еволюції, що тривав з кінця ХІХ ст. до середини XX ст.) пов'язане з необхідністю вилучення з бібліотечних фондів різносортної та низькоякісної літератури, накопиченої в результаті збирання документів. У цей період активно розвивається теорія бібліотечного ядра, осмислюються принципи бібліотечного відбору, вплив відбору поширюється на сферу комплектування бібліотечного фонду. Наступний етап (розвитку) тривав протягом 60-80-х pp. XX ст. і пов'язаний з ім'ям Ю. Григор'єва, котрий увів до наукового обігу поняття «вторинний» відбір документів, поширивши дію теорії відбору на сферу вилучення документів із фонду. Етап диференціації (90-ті pp. XX ст.) характеризується розширенням впливу бібліотечного відбору до меж технології формування бібліотечного фонду, набуттям статусу бібліотечної селекції документів — терміну, під яким В. І. Терьошин запропонував розуміти сукупність видів бібліотечного відбору, що застосовуються в практиці бібліотечної діяльності. У межах бібліотечної селекції документів науковець виокремлював такі види відбору: первинний, класифікаційний, бібліографічний, пошуковий та вторинний, котрі торкаються сфер комплектування, обробки та використання документних ресурсів. П'ятий етап розвитку (оновлення) теорії бібліотечної селекції документів розпочався з 2000 р. і триває понині. Він характеризується ускладненням та диференціацією цього напряму інформаційної діяльності. Специфіка бібліотечної селекції документів в умовах інформатизації зумовлюється впливом зовнішніх та внутрішніх чинників на функціонування бібліотечних установ (серед яких головними є зміна бібліотечної концепції від володіння документами до надання доступу до них, виникнення нових носіїв інформації і, відповідно, трансформація типо-видового складу бібліотечних фондів та ін.) та полягає не лише в тому, що селекція триває на всіх етапах роботи з фондами (означену закономірність вчені виявили набагато раніше), а перш за все в диференціації цього процесу на підвиди та здійсненні на новому технологічному рівні: за допомогою чи на основі інформаційних технологій. Як результат означених впливів — формування системної технології бібліотечної селекції документів та інформації відповідно до вимог сучасного рівня розвитку бібліотек в електронному середовищі. Сучасна бібліотечна селекція документів містить такі види:
попередній відбір, що здійснюється на етапі моделювання і передбачає визначення хронологічних, мовних, типологічних, змістовних та ін. меж фонду; первинний відбір — реалізується з метою поповнення фонду і відповідно до цільового призначення поділяється на відбір для придбання документів та відбір для придбання права доступу до документів; обліковий відбір, що передбачає виокремлення документів, які підлягають обліку, та тих, що не обліковуються в бібліотеці; ідентифікаційний відбір, під яким запропоновано розуміти відбір, що забезпечує тотожність змісту документа і його пошукового образу (ПОД) — елементів інформаційно-пошукової мови — і здійснюється з метою ефективного розміщення й оперативного пошуку документів (ПОД — спресований зміст); він складається з класифікаційного (відбір класифікаційних індексів) та координатного (відбір ключових слів, дескрипторів), котрі в сукупності багатоаспектно відтворюють зміст документів, забезпечуючи їх розміщення та пошук; відбір для поцифровування — невід'ємна складова діяльності сучасних бібліотек, що сприяє, по-перше, забезпеченню доступності документів, по-друге, — їх тривалому і компактному зберіганню; виокремлення відбору для поцифровування як окремого виду зумовлене виключною значимістю електронних даних та негативним впливом інформаційних технологій на документи, що підлягають скануванню; пошуковий відбір — передбачає критеріальний аналіз необхідних даних у процесі їх знаходження; в сучасних умовах відповідно до об'єкта пошуку доцільно виокремлювати бібліографічний, документний та інформаційний пошуковий відбір; вторинний відбір — у сучасних умовах може здійснюватися як з метою вилучення документів із фонду, так і їх поцифровування (в такому разі відбір для поцифровування є складовою вторинного і співвідноситься з ним як частина й ціле). 5. Усі види селекції співвідносяться функціонально, оскільки кожний із них сприяє реалізації певних функцій: первинний та вторинний — формування власного фонду; ідентифікаційний та поцифровування — забезпечення доступу до власного фонду; пошуковий — надання доступу як до власних, так і до світових інформаційних ресурсів. Усі види бібліотечної селекції тісно взаємодіють між собою, впливають один на одного та є взаємозалежними. Зокрема, первинний відбір безпосередньо залежить від вторинного та впливає на нього, визначаючи основні напрями останнього. Пошуковий відбір неможливий без якісного ідентифікаційного. Пошуковому документному, як і первинному, здебільшого передує бібліографічний. Відбір для поцифровування залежить від первинного та вторинного. 6. Первинний відбір окремих видів документів у сучасних умовах слід орієнтувати на створення умов доступу до інформації в єдиному інформаційному просторі, що уможливлюється завдяки використанню засобів електронної комунікації. Сучасні бібліотеки комплектуються документами на різних носіях інформації, що дозволяє характеризувати їх як гібридні установи. Проте конкуруючими формами збереження даних на сьогоднішній день є лише паперова й електронна — результат багатовікового накопичення перших та нестримного зростання останніх. Визначаючи співвідношення між носіями, слід зважати на такі фактори: переваги та недоліки кожного носія; специфіку інформації, що потребує збереження; фінансові можливості конкретної бібліотеки, а також її головні цілі та завдання з урахуванням загальної тенденції розвитку суспільства загалом і бібліотечних установ зокрема (прямування до безпаперового типу комунікацій). 7. Технологізація бібліотечної селекції можлива завдяки, по-перше, використанню інформаційних технологій для здійснення бібліотечної селекції документів на всіх етапах роботи з фондом, що передбачає автоматизацію всіх видів бібліотечної селекції та використання Інтернету в цілях відбору; по-друге, зміні технології бібліотечної селекції документів, по-третє, оптимізації підготовки фахівців бібліотечної сфери, котрі, власне, й здійснюють бібліотечну селекцію. Системна технологія бібліотечної селекції документів передбачає здійснення сукупності послідовних процесів: оновлення, обробки, організації використання документних ресурсів, кожний із яких поділяється на певні етапи. Зокрема, оновлення: на попередній, первинний та вторинний відбір, обробка: обліковий, координатний, класифікаційний відбір; організація використання: здійснення різних видів пошукового відбору (бібліографічного, документного, інформаційного). 8. Формування відповідного рівня практичної реалізації бібліотечної селекції документів потребує впровадження професійно-спеціального модуля підготовки фахівців — «Бібліотечної селекції документів», орієнтованого на підготовку спеціалістів (магістрів) бібліотекознавчого профілю, в якому викладаються теоретичні відомості з основ бібліотечної селекції документів як системної технології, зокрема, висвітлюються специфіка різних видів бібліотечної селекції документів та відмітні ознаки їх реалізації на практиці. Проведене дослідження не вичерпує повністю порушеної проблеми. Перспективними напрямами подальших розробок є вивчення специфіки всіх видів бібліотечної селекції документів в умовах їх реалізації в електронному середовищі для забезпечення переходу суспільства на принципово новий рівень соціальних комунікацій. |
