Внаслідок проведеного вивчення фауністичних решток і слідів життєдіяльності з найдавніших теригенно-морських товщ осадочного чохла Подільського Придністров’я була систематизована та доповнена палеозоологічна характеристика відкладів верхнього венду цього району. З відкладів могилів-подільської та канилівської серій монографічно описано 17 видів вендіат, які належать до 15 родів, серед яких три роди - Palaeospinther, Propalaeolina, Gureevella та сім видів: Gureevella elipticus, Beltanelloides amorphus, Beltanella velicanovi, Palaeospinther nucis, P. conoideus, Nimbia nana, Propalaeolina vendiensis - нові для науки. Представник роду Beltanella Sprigg описаний на Україні вперше. Вид Tirasiana disciformis Palij вперше був описаний з порід балтійської серії нижнього кембрію. Описано сім видів іхнофауни, які належать до семи родів, з відкладів могилів-подільської серії - Cochlichnus sp., Palaeopascichnus delicatus Palij; з відкладів канилівської серії - Harlaniella podolica Sokolov, Gordia sp., Planolites (Webby), у відкладах балтійської серії – Bergaueria Prantl, із порід хмельницької світи вперше був описаний рід Helminthoidichnites Walcott. Придністровський докембрійський фауністичний комплекс метазоа можна розділити на два підкомплекси, які приурочені, відповідно, до відкладів могилів-подільської та канилівської серій. У могилів-подільському підкомплексі спостерігаються найрізноманітніші тілесні відбитки плаваючих і донних прикріплених організмів, які, головним чином, приурочені до ломозівських верств могилівської світи, що складає могилів-подільську асоціацію. Канилівський підкомплекс характеризується численними слідами безхребетних. Тілесні відбитки трапляються набагато рідше порівняно з могилів-подільським підкомплексом. Розглянуто звязок фауністичних комплексів метазоа та іхнофосилій з фаціями обмілин та мілководдя і з відносно глибоководною фацією відкритого шельфу. Для Придністровя найбільш характерними є морська мілководна (доканилівська) й відносно глибоководна (канилівська) фації. Співставляючи викопні рештки з місцезнаходжень, розташованих в Європі, Азії, Африці, Австралії, Америці можна зазначити, що: - більшість знахідок вендської фауни розташовані головним чином в шаруватих теригенних, рідше карбонатних і вулканогенно-осадових товщах; - фауна едіакарського типу найхарактерніша для інтервалу між горизонтами лапландських тилітів знизу (або перервою в осадконакопиченні) і зоною масової фосилізації томмотського ярусу нижнього кембрію. В цьому інтервалі, у свою чергу, виявлено неоднорідність розподілу решток безскелетних метазоа. Їх масове поширення характерне для нижньої половини верхнього венду, яка відповідає редкінському горизонту валдайської серії СЕП (могилів-подільська серія Поділля). - різниця систематичного складу і виявлені зміни у складі фауністичних асоціацій у конкретних стратиграфічних послідовностях в різних місцезнаходженнях свідчать про можливість використання решток і слідів життєдіяльності для біостратиграфічного членування вендських відкладів. Розглянуто проморфологію вендських медузоїдних організмів й одиничних поліпоїдних форм з точки зору типу їх симетрії. У венді Подільського Придністровя найчастіше зустрічаються форми з віссю симетрії неcкінченно великого порядку (роди Nemiana Palij, Bronicella (Zaika-Novatsky), Cyclomedusa Sprigg, Tirasiana Palij, Ediacaria Sprigg). Розріз верхнього венду Подільського Придністров’я має безперечну перевагу перед іншими розрізами завдяки своїй доступності, відслоненості, простим умовам залягання стратиграфічних підрозділів; масовому поширенню і систематичній різноманітності фауни, слідів життєдіяльності і багатоклітинних водоростей. Крім того, відслонена й добре вивчена границя кембрію та венду (р. Тернава, с. Китайгород). Колективом геологів і науковців створена стратиграфічна схема, детальність якої перевищує всі відомі розробки, що стосуються інших регіонів платформи. У звязку з вищенаведеним, пропонується розглянути питання про прийняття розрізу венду Подільського Придністровя як гіпостратотипового для Східноєвропейської платформи. |