Анотація до роботи:

Охромій Г.В. Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2008.

В дисертаційній роботі реалізовано комплексний підхід до формування системи заходів первинної, вторинної, третинної профілактики гострого інфаркту міокарду і розроблено «Багатофакторну систему реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарда», засновану на узагальненні результатів дослідження клінічного перебігу гострого інфаркту міокарда: природно-кліматичних, біологічних, соціальних факторах, екології регіону, особливостях способу життя населення.

Система вторинної і третинної профілактики гострого інфаркту міокарда заснована на нових методах контролю єфективності реабілітації та прогнозу інвалідності, враховує термін захворювання, вид інфаркту, ускладнення, що супроводжують захворювання, обмеження життєдіяльності і психофізіологічний статус.

Розроблену комплексну систему може бути покладено в основу профілактичних програм в різних регіонах України, в тому числі з підвищеним техногенним навантаженням.

Розраховано економічний ефект запропонованих профілактичних заходів, який від попередження рівня захворюванності інфарктом міокарду на 1 %, складає 11 882,63 грн., одного випадку інвалідності - 35 269,70 грн і збільшується пропорційно збільшенню обсягу проведених заходів на рівні популяції до 7 242 927,17 грн.

Комплексним поглибленим соціально-гігієнічним і клінічним дослідженням обгрунтовано особливості формування захворюваності на гострий інфаркт міокарду, його перебігу і віддалених результатів у регіоні з підвищеним техногенним навантаженням, а також розроблено «Систему багатофакторної реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду», упровадження якої доводить її медичну, соціальну і економічну ефективність. Розроблена система базується на нових методах контролю ефективності реабілітації в післяінфарктному періоді, оцінці реабілітаційного потенціалу і новій технології прогнозування інвалідності.

1. Виявлено сезонні коливання захворюваності на ГІМ з максимумами в зимово-весняні місяці; залежність (p<0,0001) між частотою захворювання на ГІМ і днем тижня зі зниженням захворюваності у вихідні дні; переважання (p<0,008) більш важкої форми – Q-інфаркту в загальній протягом року та максимум летальних випадків в неділю.

2. Встановлено прямий кореляційний зв'язок середньої сили (r =0,42) між показником захворюваності на ГІМ і концентрацією сірководню; зворотний зв'язок середньої сили (r =-0,44) з концентрацією фенолу; слабкий прямий зв'язок (r =0,2) із концентрацією двоокису азоту. Максимальне значення перевищуючої норми ГПК концентрації перерахованих забруднювачів атмосферного повітря збігається з найбільшим відхиленням відносного числа ГІМ від середнього та спостерігається подібність у тенденціях їх динаміки протягом року.

3. Виявлено зворотний кореляційний зв'язок (p<0,05; r =-0,497) середньої сили між температурою повітря і захворюваністю на ГІМ; середньо-слабкий прямий зв'язок (p<0,05; r = 0,31) із вологістю повітря; середній прямий зв'язок (p<0,05; r = 0,423) і атмосферним тиском в осінньо-зимовий період. Зростання захворюваності у зимові місяці року зумовлене характерним для регіону несприятливим поєднанням високої вологості повітря, високого атмосферного тиску і низької температури. Для літніх місяців характерне зниження показника захворюваності на ГІМ на тлі низького атмосферного тиску, високої температури повітря і низької вологості. Ці фактори ризику враховано при обгрунтуванні системи профілактики ГІМ.

4. Доведено вплив ускладнень і супутніх захворювань (ХСН, стенокардія напруги, ГХ; p<0,034) на зниження показника лабільності НС, і тим самим, на зниження реабілітаційного потенціалу в післяінфарктному періоді на стаціонарному етапі лікування при застосуванні загальноприйнятих стандартних технологій надання медичної допомоги. Виявлено взаємозв'язок (p<0,021) класу ваги захворювання і режиму фізичної активності з лабільністю НС. Зі збільшенням класу ваги лабільність НС знижувалася, розширення режиму фізичної активності сприяло відновленню НС. З поліпшенням гемодинаміки після кардіохірургичного втручання лабільність НС відновлювалася і перевищувала вихідний передопераційний рівень. Встановлено зв'язок (p<0,021) психофізіологічного статусу з тяжкістю перебігу патології (вид інфаркту, функціональний клас і клінічна стадія СН, клас ваги стабільної стенокардії, групи ускладнень), що є основою розробленої моделі контролю ефективності реабілітації в гострому періоді ІМ за лабільністю НС.

5. Виявлено розбіжність (p<0,05) сили НС у жінок (3,2±0,74 бали) і чоловіків (4,1±0,33 бали) при проведенні навантажувальних проб у пацієнтів, що перенесли ГІМ, це дозволило визначити оптимальні для зниження ризику ускладнень параметри навантаження. В результаті порівняльного аналізу яких і психофізіологічного статусу, з позицій стратифікації ризику ускладнень, встановлено сильний кореляційний зв'язок (p<0,05, r=0,95) між обчисленим для аналізованих груп НМСК і виконаним граничним навантаженням, сильний кореляційний зв'язок між НМСК і лабільністю НС (p<0,05, r=0,89), що обґрунтувало можливість використання лабільності НС як оціночного показника при визначенні толерантності до фізичних навантажень.

6. Розроблено методику одержання значень граничного навантаження для пацієнтів із протипоказаннями до навантажувальних проб за допомогою запропонованого навантажувального коефіцієнта, обчисленого за показником сили НС, яка дозволяє оцінити толерантність до фізичних навантажень за загальноприйнятою методикою, але без проведення навантажувальної проби. Розроблений якісно новий, альтернативний метод кількісної оцінки толерантності до фізичного навантаження за показником різниці належної (розрахованої) і наявної при психофізіологічному тестуванні лабільності НС.

7. Виявлено провідні причини і фактори первинної інвалідизації осіб, що перенесли ГІМ: чоловіча стать і вікова категорія 40-55 років, інтенсивний режим роботи, шкідливі виробничі фактори, відсутність родини, паління і стрес, тяжкість патології, відсутність диспансерного спостереження, які покладено в основу системи вторинної і третинної профілактики та реабілітації в післяінфарктному періоді.

8. Встановлено взаємозв'язок показників сили і лабільності НС зі ступенем обмеження життєдіяльності: при більш важкій групі інвалідності показники психофізіологічного статусу знижуються, що свідчить про відсутність здатності витримувати велике за обсягом і тривалістю навантаження. Відзначено розходження середніх значень лабільності НС для різних груп інвалідності (p<0,05): у респондентів з ІІІ групою середнє значення лабільності склало 4,57±0,685 бали, з ІІ – 3±0,79 бали. Виявлено вплив на відновлення лабільності і сили НС виду пройденої програми реабілітації (р<0,05), найбільш ефективні III і IV види програм, що є основою розробленого методу оцінки реабілітаційного потенціалу і нової технології прогнозування групи інвалідності в осіб, що перенесли ГІМ, за психофізіологічними параметрами.

9. Виявлено медико-соціальні фактори ризику виникнення ГІМ: чоловіча стать (p<0,05), вік (p<0,001), вікова категорія 40-59 років, паління, надлишкова маса тіла, низька фізична активність(всього 57,1% респондентів займаються фізкультурою і спортом, тільки 12,4% з них – регулярно), недостатня поінформованість про вплив шкідливих звичок (у вікових групах 40-49 років і понад 60 років, спостерігався найнижчий рівень знань про ССП).

10. Розроблено «Систему багатофакторної реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду», у якій реалізовано комплексний системний підхід до вирішення проблеми гострого інфаркту міокарду: враховано тяжкість перебігу патології; виявлено і враховано характерні для регіону з підвищеним техногенним навантаженням медико-біологічні, соціально-гігієнічні, природно-кліматичні і екологічні фактори ризику, що провокують захворювання і обтяжують його перебіг та не розглядаються в існуючих в Україні стандартах профілактики ГІМ і реабілітації; вперше в кардіології використано оцінку психофізіологічних властивостей ЦНС (лабільності і сили) та доведено їх вплив на перебіг і результат захворювання.

11. Для вирішення проблеми попередження або мінімізації можливих обмежень життєдіяльності і ризику ускладнень у результаті перенесеного ГІМ, розроблені нові науково-обгрунтовані безпечні і доступні технології реабілітації, методи оцінки її ефективності і модель прогнозування інвалідності внаслідок ГІМ, що враховують тяжкість перебігу патології, функціональний стан нервової системи пацієнта, повноту проведеної реабілітації і дозволяють скорегувати ІПР, досягти її максимальної ефективності та підвищити якість життя пацієнта.

12. Розраховано економічний ефект запропонованих профілактичних заходів, який від попередження рівня захворюванності інфарктом міокарду на 1 %, складає 11 882,63 грн., одного випадку інвалідності - 35 269,70 грн і збільшується пропорційно збільшенню обсягу проведених заходів на рівні популяції до 7 242 927,17 грн.

Публікації автора:

Монографія: Охромий Г.В. Дифференцированный подход к реабилитации больных и инвалидов перенесших острый инфаркт миокарда. – Дніпропетровськ: «Пороги», 2005.- 157 с.

У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Охромій Г.В. Деякі аспекти оптимізації профілактики інфаркту міокарда в умовах великого промислового міста // Журнал "Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоровя України". – 2000. – № 1. – С.102-104.

2. Охромий Г.В. Сезонность как один из эпидемиологических факторов, влияющих на возникновение инфаркта миокарда // Запорожский медицинский журнал. – 2003. –Т.2, №6. – С.220–222.

3. Охромий Г.В. Наличие факторов риска возникновения сердечно-сосудистой патологии, осведомленность населения и проблема обучения // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №5. – С.25–27.

4. Охромий Г.В. Вспомогательные критерии контроля эффективности реабилитации больных с острым инфарктом миокарда на первом стационарном этапе лечения // Український кардіологічний журнал. – 2004. – № 5. – С.26–29.

5. Охромий Г.В. Дополнительные критерии прогноза инвалидности у лиц, перенесших острый инфаркт миокарда // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №6. – С.32–34.

6. Охромий Г.В. Дополнительные критерии эффективности реабилитации инвалидов, перенесших острый инфаркт миокарда // Журнал "Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія". – 2004. – №4. – С.46–48.

7. Охромий Г.В. Взаимосвязь заболеваемости острым инфарктом миокарда и метеорологических факторов // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №1. – С.53–55.

8. Охромий Г.В. Профилактика и реабилитация острого инфаркта миокарда в регионе с повышенной техногенной нагрузкой // Журнал "Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія". – 2005. – №1. – С.39–42.

9. Охромій Г.В. Вплив екологічної ситуації на виникнення гострого інфаркту міокарда в регіонах з екстремальним техногенним навантаженням, шляхи профілактики // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №2. – С.69–72.

10. О.М.Лисунець, І.Я.Ханюкова, Г.В. Охромій, О.В.Танцура Оцінка ефективності програм медичної реабілітації інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №3. – С.25–27.

11. Охромий Г.В. Факторы риска возникновения инфаркта миокарда и осведомленность о них среди различных социальных групп населения // Український кардіологічний журнал. – 2005. – №2. – С.71–75.

12. Охромий Г.В. Вспомогательные критерии для определения параметров нагрузочной пробы на тредмилле у больных с ишемической болезнью сердца // Український кардіологічний журнал. – 2005. – №3. – С.112–115.

13. Охромий Г.В. Проблема совершенствования знаний выпускников медицинских вузов мо медико-социальной экспертизе больных с сердечно-сосудистой патологией // Український кардіологічний журнал. – 2005. – №6. – С.126–128.

14. Охромий Г.В. Оценка толерантности к физическим нагрузкам по психофизиологическому статусу // Журнал АМН України. – 2005. – Т.11, №2. – С.409–418.

15. Г.В. Охромій, О.М.Лисунець, І.Я.Ханюкова, О.В.Танцура Оцінка ефективності та адекватності сучасним вимогам існуючих індивідуальних програм реабілітації інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби // Журнал "Галицький лікарський вісник". - 2005- Т.12, №2. – С. 46-48.

16. Охромий Г.В. Некоторые аспекты реинтеграции и адаптации жителей зон с экстремальной техногенной нагрузкой на примере Приднепровского региона // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №5. – С.173–177.

17. Охромій Г.В. Психофізіологічні параметри прогнозу інвалідності у осіб, які перенесли гострий інфаркт міокарда // Одеський медичний журнал. – 2005. – №4. – С.51–55.

18. Охромий Г.В. Оценка психофизиологического статуса пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №4.– С.89–91.

19. Охромий Г.В. Многофакторная система профилактики острого инфаркта миокарда // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №6. – С.80–84.

20. Охромий Г.В. Комплексный подход к профилактике ОИМ // Український кардіологічний журнал. – 2006. – №2. – С. 158-163.

21. Охромий Г.В. Психофизиологические критерии эффективности реабилитации лиц, перенесших острый инфаркт миокарда // Журнал АМН України. – 2006. – Т.12, №2. – С.392–402.

22. Охромий Г.В. Прогнозирование инвалидности вследствие острого инфаркта миокарда по психофизиологическому статусу // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – №3. – С.86–89.

23. Охромий Г.В. Медико-социальные аспекты прогноза временной и стойкой утраты трудоспособности вследствие острого инфаркта миокарда // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – Т.2,№5. – С.89–93.

24. Охромий Г.В. Методы оценки толерантности к физическим нагрузкам по показателям силы и лабильности нервной системы // Україна здоровя нації. – 2007. - №3 - 4. – С.121 – 126.

25. Дзяк Г.В., Сергіені Е.В. Охромій Г.В. Причины и факторы первичной инвалидности у лиц перенесших острый инфаркт миокарда // Запорожский медицинский журнал. – 2007. – №5. – С.46–49.

В інших виданнях:

1. Охромій Г.В. Особенности контроля эффективности реабилитации больных с острым инфарктом миокарда // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. – Київ. – 2000. – С. 126.

2. Охромий Г.В. Экспресс-оценка функционального состояния сердечно-сосудистой системы у лиц, перенесших острый инфаркт миокарда, на стационарном этапе реабилитации // Сборник тезисов Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ “Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии”. – Санкт-Петербург. – 2003. – С.218-219.

3. Охромий Г.В. Новые подходы к оценке толерантности к физической нагрузке// Материалы десятого юбилейного Российского Национального Конгресса "Человек и его здоровье". – Санкт-Петербург. – 2005. – С. 264.

4. Охромій Г.В. Зв’язок екологічної ситуації з частотою виникнення інфаркту міокарда в зонах з екстремальним техногенним навантаженням, шляхи профілактики // Материалы VI научно-практической конференции "Стратегия выживания. Адаптация и реабилитация населения Украины в условиях техногенных перегрузок". – Днепропетровск. – 2005. – С.94-101.

5. Корнацкий В.М., Сергіені Е.В., Охромій Г.В., Дорогой А.П., Гондуленко Н.О. Особливості первинної інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу // Актуальні питання медичної науки та практики; Збірник наукових праць, вип.71.- том II, книга 2. - Запоріжжя.- 2007.- С.89-95.

Патенти на винахід:

1. Деклараційний патент на винахід № 60783А Україна. Пристрій для оцінки ефективності психофізіологічної реабілітації властивостей центральної нервової системи / Г.В. Охромій. – 2003. - Бюл.№10.

2. Декларационный патент на изобретение №14435 Украина. Метод оценки реабилитационного потенциала у инвалидов с кардиологической патологией / Г.В. Охромий. – 2006. – Бюл. .№5.

Свідоцтва про реєстрацію авторського права:

1. Дифференцированный подход к реабилитации больных и инвалидов, перенесших острый инфаркт миокарда / Охромій Г.В. – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 19521 від 08.02.2007 р.

2. Психофизиологические критерии эффективности реабилитации лиц, перенесших острый инфаркт миокарда / Охромій Г.В. – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 21432 від 25.07.2007 р.

3. Оценка толерантности к физическим нагрузкам по психофизиологическому статусу / Охромій Г.В. – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 21433 від 25.07.2007 р.

4. Психофізіологічні параметри прогнозу інвалідності в осіб, які перенесли гострий інфаркт міокарда / Охромій Г.В. – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 21431 від 25.07.2007 р.

Методичні рекомендації:

1. Охромий Г.В. Методы оценки толерантности к физическим нагрузкам по силе и лабильности нервной системы. Методические рекомендации для врачей ВКК, врачей-экспертов, реабилитологов МСЭК, кардиологов, терапевтов ЛПУ. – Днепропетровск: Пороги, 2006. – 30 с.