У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття аутоагресивної поведінки працівника ОВС, розробки соціально-демографічного портрету суїцидента, визначенні та класифікації причин та приводів суїцидальної поведінки працівника міліції, обгрунтуванні алгоритму діяльності практичного психолога ОВС щодо запобігання випадкам самогубств серед працівників міліції. 1. Аналіз випадків самогубств серед працівників ОВС України, і в першу чергу, серед особового складу УМВС України в Донецькій області за період з 1996 до 2000 року дозволив визначити основні соціально-психологічні детермінанти виникнення аутоагресії серед правоохоронців. До основних умов, які можуть сприяти виникненню елементів аутоагресії у структурі особистості належать: підвищене навантаження; вихід за межі комфортної або припустимої для даного суб’єкта ступеня інтенсивності взаємодії з найближчим соціальним оточенням; підвищені вимоги щодо результатів професійної діяльності; усвідомлення особистістю високої відповідальності за якість виконання службових обов’язків; фізичні та психічні травми, посттравматичні розлади; втрата близьких людей; відсутність необхідних умов для нормальної життєдіяльності тощо. Готовність до реалізації суїцидальних намірів з’являється за умови збігу у часі трьох основних факторів: по-перше, заміни адекватних поведінкових реакцій аутоагресією; по-друге, зниження рівня соціалізації; по-третє, наявністю суїцидального конфлікту. На підставі проведеного дослідження визначено та класифіковано причини та приводи суїцидальної поведінки працівників ОВС України. Серед матеріально-побутових, соціально-психологічних та медико-психологічних причин аутоагресії переважною є соціально-психологічна група причин. Це говорить: по-перше, про наявність у суїцидентів певних інтрапсихічних особливостей: підвищеної емоційності; хворобливого самолюбства; завищеної чи заниженої самооцінки; схильності до егоцентризму; підвищеного рівня особистісної і ситуативної тривожності; порушення в комунікативній сфері; по-друге, про стресогенність професійної діяльності: ненормований робочий день; екстремальний характер деяких службових завдань; застосування вогнепальної зброї; отримання поранень і травм під час фізичної протидії правопорушників тощо. Слід зазначити, що в деяких випадках нам не вдалося встановити справжні причини аутоагресії. У ході проведення більшості службових розслідувань за фактом самогубства прцівника ОВС відновлюються лише останні події життя суїцидента, які могли послужити приводом суїцидального акту. 2. Встановлено, що в результаті суїцидів органи та підрозділи МВС України щорічно втрачають приблизно стільки ж працівників, скільки під час виконнаня службових обов’язків. За результатами проведеного дослідження запропонований соціально-демографічний портрет суїцидента органів внутрішніх справ України. Виявлено, що переважна більшість працівників (понад 70%) покінчили життя самогубством після 5 років служби в ОВС. Таким чином, чітко простежується тенденція вчинення суїцидів особами найбільш працездатного віку (25-40 років). Саме ця категорія характеризується найбільшою активністю та професіоналізмом (до 25 років працівники тільки набувають необхідних знань, досвіду, авторитету; після 40 років з’являються ознаки професійної деформації і професійних захворювань), що обумовлює максимальну задіяність 25-40-річних працівників в особливо небезпечних службових операціях, найбільше завантаження їх під час розкриття злочинів та розслідування кримінальних справ, активну участь у заходах з охорони громадського порядку. Все це, в свою чергу, за різних обставин, стає тими стресогенними факторами, які створюють передумови аутоагресії серед працівників міліції. Розроблено алгоритм діяльності практичного психолога ОВС щодо організації та проведення превентивно-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання аутоагресивній поведінці працівників міліції, який передбачає:
етап прогнозування ризику суїцидальної активності; етап превенції аутоагресивних намірів; етап психопрофілактики аутоагресивної поведінки працівника ОВС. Впровадження в практичну діяльність обласних Центрів практичної психології МВС України авторських розробок “Оцінка суб’єктивної значущості стресогенності життєвої події” та превентивної бесіди дозволить підвищити ефективність роботи щодо запобігання випадкам аутоагресивної поведінки серед працівників ОВС. Потребують подальшого вивчення: мотиваційна сфера особистості суїцидента – працівника ОВС України; методи прогнозування аутоагресії на етапі професійно-психологічного добору кандидатів на службу в ОВС; механізм прийняття суїцидального рішення працівником ОВС у стані соціально-психологічної дезадаптації. |