Анотація до роботи:

Дереконь В.М. Аудит як форма фінансового контролю та елемент адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет державної податкової служби України, Ірпінь, 2007.

Дана дисертація є першим в Україні спеціальним монографічним дослідженням проблем підвищення ефективності аудиту як форми фінансового контролю, а також удосконалення нормативно-правового забезпечення інтеграції аудиту в адміністративно-правову інфраструктуру протидії очевидним і неочевидним (тіньовим) адміністративним деліктам, порушенням фінансової дисципліни, детінізації економічних відносин в Україні. Аналіз проблемної ситуації та світового досвіду свідчить, що удосконалення аудиту як форми фінансового контролю, розкриття його можливостей як засобу протидії порушенням фінансової дисципліни та елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин вимагає: створення цілісної системи фінансового контролю в державі шляхом включення в неї недержавних форм внутрішнього та зовнішнього аудиту; розробки і законодавчого закріплення в комплексному нормативно-правовому акті адміністративно-правових підстав, процесуальних процедур, стандартів і нормативів проведення, документального оформлення і реалізації результатів аудиторської перевірки, створення адміністративно-правового механізму взаємодії органів державного та недержавного аудиту, внутрішніх та зовнішніх аудиторів; створення адміністративно-правових передумов забезпечення незалежності та об’єктивності недержавних аудиторів при проведенні аудиту, фіксації його результатів, підготовці висновку, досягнення основної мети фінансового контролю – виявлення недостатніх фінансових операцій, звітів, балансів і внаслідок цього порушеннь фінансової дисципліни, очевидних і неочевидних (тіньових) адмінделіктів, інших тіньових проявів; виконання положень Концепції Адміністративної реформи щодо зменшення перевірок за рахунок створення, наприклад, інформаційно-аналітичних систем і баз даних “кабінетного аудиту”.

Поряд з іншими заходами в роботі розроблено проект Закону України “Про фінансовий контроль” як комплексний нормативно-правовий акт, необхідний для створення цілісного механізму аудиторського контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання, а також законопроекти щодо внесення змін і доповнень до Закону України “Про аудиторську діяльність” та законодавчі акти України, спрямовані на підвищення ролі аудиту як форми фінансового контролю та елементу адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин.

У висновках викладені підсумки дослідження, зроблені узагальнення, висновки і пропозиції щодо основних напрямів удосконалення аудиту як форми фінансового контролю та елементу адміністративно-правової інфраструктури виявлення адмінделіктів, порушень фінансової дисципліни, детінізації економічних відносин в Україні.

Основні результати дослідження можуть бути сформульовані у вигляді таких висновків, положень і рекомендацій:

1. Аналіз світового досвіду та історичних етапів формування і розвитку аудиту в Україні та за кордоном свідчить, що він є формою фінансового контролю, а за суб’єктним складом поділяється на два окремі, взаємодоповнюючі один одного види аудиту і фінансового контролю: державний та недержавний. У свою чергу, державний вид аудиту поділяється на зовнішній (аудиторські підрозділи ДПС, ДКРС), внутрішній (контрольно-ревізійні підрозділи міністерств і відомств державних підприємств). Недержавний також поділяють на зовнішній (спеціалізовані приватні аудиторські фірми (аудитори), внутрішні (аудиторські підрозділи банківських установ, ревізійні відділи великих акціонерних підприємств).

2. Теорія, практика і світовий досвід аудиту свідчать, що позиція Аудиторської палати України щодо виключення державного чи недержавного аудиту з єдиної системи фінансового контролю держави шляхом заборони на застосування у сфері державного фінансового контролю терміна “аудит”, інших корпоративних зазіхань на монополізацію аудиторської форми фінансового контролю перешкоджатиме подальшому розвиткові аудиту і використанню його як стрижневого елементу адміністративно-правової інфраструктури протидії порушенням фінансової дисципліни, адмінделіктам і детінізації відносин у сфері економічної, реєстраційно-дозвільної та контрольної діяльності.

3. Розроблено поняття адміністративно-правова інфраструктура детінізації економічних відносин, яке включає адміністративно-правові норми, що визначають об’єкти контролю, суб’єктів контролю, їх функції та адміністративно-процесуальні процедури реалізації цих функцій з метою протидії тіньовим проявам. У зазначеному контексті аудит, як і всі інші форми фінансового контролю, є стрижнем функціональної інфраструктури детінізації економічних відносин.

4. Аналіз нормативно-правових актів України свідчить, що підстави, процесуальні процедури, порядок планування та проведення аудиту органами державного фінансового контролю в Україні регулюється на законодавчому рівні фрагментарно. Встановлений механізм взаємодії, так само як і Стандарти державного фінансового контролю і нормативи аудиту потребують вдосконалення, є потреба в уніфікації термінологічного апарату. Для усунення зазначених недоліків дисертантом пропонується проект Закону України „Про фінансовий контроль”, де вводиться поняття державного аудиту, яке буде застосовуватись до аудиту, що проводиться усіма суб’єктами державного фінансового контролю.

5. Доведено, що в системі державного фінансового контролю діє законодавчо врегульований механізм взаємодії, інформаційно-аналітичні системи (система „кабінетного аудиту”), спрямовані на реалізацію положень Адміністративної реформи в Україні та досягнення основної мети фінансового контролю – попередження порушень фінансової дисципліни, адмінделіктів, інших очевидних і неочевидних (тіньових) фінансових правопорушень через виявлення недостовірних фінансово-господарських операцій, звітів, балансів приходно-витратних документів. Дисертантом пропонується включити аудиторські фірми (аудиторів) до переліку зовнішніх джерел інформації в системі „кабінетного аудиту” та надати відповідне право органам ДПС, державного фінансового моніторингу та правоохоронним органам України на отримання, у межах їх компетенції, інформації щодо результатів аудиторських перевірок безпосередньо з аудиторських фірм.

6. Доведено, що внутрішній і зовнішній або державний та недержавний аудит має схожі методи перевірки, але відрізняється за суб’єктним складом, підставами та порядком призначення аудиторської перевірки, порядком оформлення, подання і реалізації результатів перевірок. Водночас, на аудитора, як і будь-якого іншого суб’єкта перевірки доцільно поширити дію статті 8 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, яка закріплює, що надання такої інформації не є порушенням банківської та комерційної таємниці. Пропонується також внести відповідні зміни до Закону України „Про аудиторську діяльність” (див. додатки 2 і 3).

7. Аналіз систем внутрішнього і зовнішнього аудиту як форм фінансового контролю банків свідчить, що їх подальше удосконалення сприятиме своєчасному виявленню і попередженню не тільки негативних фінансових тенденцій в банківській системі, а й є необхідною передумовою ефективної протидії тіньовим фінансово-господарським операціям, як у самих банках так і суб’єктах економічної діяльності – клієнтах банків.

8. Уточнено поняття незалежності аудитора, яке дисертант визначає як створення відповідних фінансово- та адміністративно-правових передумов і процесуальних процедур, необхідних для об’єктивного проведення і документальної фіксації результатів аудиторської перевірки, підготовки неупереджених висновків, які адекватно віддзеркалюють її результати та дійсний стан справ з питань платоспроможності, фінансової й облікової дисципліни та дотримання законодавства на об’єкті перевірки.

9. Встановлено, що сучасна система фінансового контролю в Україні не відповідає європейським стандартам і міжнародним зобов’язанням України щодо забезпечення фінансової дисципліни, посилення фінансового контролю у сфері витрачання державних коштів, досягнення „економічних” критеріїв країн-кандидатів на вступ до ЄС.

10. Додатково обґрунтовано ідею про наявність кореляційного зв’язку між станом фінансового контролю в державі та рівнем тінізації економічних відносин.

11. Доведено, що аудит є формою фінансового контролю, метою якого є виявлення та попередження адміністративних деліктів, порушень фінансової, облікової дисципліни, інших фінансово-господарських правопорушень шляхом визначення невідповідності фінансово-господарських операцій, звітів, балансів, прибутково-видаткових документів, встановленим нормативам, стандартам, фінансово- та адміністративно-правовим нормам, умовам цивільно-правових угод процесуально-процедурним правилам. У цьому контексті аудит виступає як стрижневий елемент адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні.

12. Доведено, що адмінделікти та інші порушення фінансової дисципліни залишаються поза увагою діяльності державних органів фінансового контролю та правоохоронних органів, що зумовлено характером їх роботи. Відповідно підвищення ролі аудиту (особливо його недержавної форми) як елементу адміністративно-правової інфраструктури протидії таким порушенням є надзвичайно актуальним, бо вони є підґрунтям формування основного масиву тіньових проявів.

Публікації автора:

1. Дереконь В.М. Організаційно-правові засади внутрішнього та зовнішнього аудиту банків: теоретичні та практичні проблеми // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2005. – № 1 (28). – С. 145–151.

2. Дереконь В.М. Організаційно-правові аспекти вдосконалення аудиторської діяльності в Україні // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2005. – № 2(29). – С. 137-143.

3. Дереконь В.М. Аудит у системі державного фінансового контролю: сучасний стан і напрями вдосконалення // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2005. – № 4 (31). – С. 208–213.

4. Дереконь В.М. Місце та роль аудиту в інфраструктурі детінізації економічних відносин в Україні // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2006. – № 1–2 (33–34). – С. 206–209.

5. Дереконь В.М. Напрями вдосконалення функціонування аудиту в системі фінансового контролю в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 123–124.

6. Дереконь В.М. Організаційно-правові аспекти вдосконалення аудиторської діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 72– 74.

7. Дереконь В.М. Аудит как средство детинизации экономических отношений и разрешения социальных конфликтов // Правовые механизмы предотвращения и преодоления социальных конфликтов: Материалы международной научно-теоретической конференции (Севастополь, 29–30 сентября 2006 года) / Под общ. ред. Р.А. Ромашова, Н.С. Нижник. – Ч. 1. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2006. – С. 61– 66.