У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення проблемних питань щодо розробки методичних підходів та обґрунтування практичних рекомендацій з удосконалення організації і методики аудиту балансу. Загальні висновки, сформульовані за науковими результатами дослідження, такі: 1. На основі ретроспективного аналізу виявлено період виникнення аудиту балансу (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) та показано ступінь глибини дослідження балансу на подальших етапах, що вимагає переосмислення теоретичних та методичних підходів до проведення аудиту з позиції забезпечення користувачів звітності достовірною інформацією про діяльність суб’єкта господарювання. 2. Складність організації вітчизняного бізнесу, наявність багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на нього перешкоджають належному вивченню специфіки господарської діяльності підприємств під час аудиту. З метою удосконалення організації процесу аудиту балансу виділено загальні та спеціальні фактори впливу на організацію і методику аудиту, які зумовлюються специфікою бізнесу українських підприємств. До загальних факторів належать: історичні передумови розвитку аудиту, рівень його програмного забезпечення, особливості законодавства з аудиту. Спеціальними факторами названо такі: структуру балансу, принципи групування та зміст статей балансу, ступінь доступу до даних обліку та ступінь деталізації даних, завдання та порядок оформлення результатів аудиту. Виділені фактори сприятимуть ефективному здійсненню аудиту балансу шляхом мінімізації їх негативного впливу на процес та результати аудиторської перевірки. 3. В сучасних умовах проведення аудиту проблема доступу до інформації є однією з найбільших перешкод для надання адекватного аудиторського висновку. З метою підвищення ступеня доступу аудитора до інформації підприємства, покращання якості аудиту доведено необхідність застосування при проведенні обов’язкового аудиту інвентаризації як методу господарського контролю, визначено способи забезпечення суб’єкта проведення аудиту матеріалами інвентаризації (постановка перед замовником завдання на проведення інвентаризації у присутності аудитора, участь аудитора у проведенні річної інвентаризації, вивчення матеріалів інвентаризації, проведеної підприємством самостійно). Це дозволить підвищити ступінь обґрунтованості аудиторської думки у разі підтвердження достовірності показників балансу. 4. Вітчизняне законодавче поле не визначає єдиних методологічних засад у частині документування процесу аудиту. З метою удосконалення документального забезпечення роботи аудитора розроблено пакет робочих документів. Застосування в діяльності аудиторської фірми уніфікованих робочих документів дозволить полегшити працю асистентів аудитора, контролювати процес і результати виконання аудиторських процедур, систематизувати виявлені порушення у разі підтвердження достовірності показників балансу, забезпечує обґрунтованість сформованої аудитором думки. 5. За умов нестабільного економічного середовища оцінка ризиків діяльності підприємств, що підлягають аудиту, є одним з найменш вирішених питань. Для формування інструментів захисту від негативного впливу складових аудиторського ризику, зокрема ризику невиявлення, виділено контрольні показники діяльності підприємств. Орієнтація аудитора на виділені контрольні показники дозволяє відбирати для вивчення ті статті, які мають підвищений ризик наявності відхилень, та економити час на проведення аудиторської перевірки. 6. Сучасний рівень організації аудиторських перевірок є низьким з огляду на невідповідність вимогам об’єктивності та достовірності надання результатів перевірки. Вивчення практики ведення бухгалтерського обліку на вітчизняних підприємствах дозволило узагальнити та систематизувати основні облікові процедури, які враховують галузеву специфіку діяльності, і виявити найбільш типові порушення у них, що згруповані в Класифікаторі типових порушень. 7. На ринку комп’ютерних технологій відсутні програми, які дозволяють комплексно автоматизувати проведення аудиту фінансової звітності. З огляду на це процес аудиту балансу структуровано у розрізі стадії його проведення та показано можливості його реалізації з використанням різних типів програмного забезпечення, зокрема під час аналізу даних інвентаризації, оцінки засобів і методів внутрішнього контролю, аналізу фінансового стану підприємств, формування аудиторського висновку. Найбільш ефективно в комп’ютерному середовищі реалізуються такі прийоми контролю, як алгоритмічний, рахунковий контроль з отриманням контрольних підсумків, балансовий спосіб рахункового контролю, матричні облікові моделі, порівняння однойменних показників, отриманих із різних джерел, обернений перерахунок, підстановка, контроль за відхиленнями. 8. Відсутність наукових розробок у частині впровадження нових методів розвитку теорії та практики аудиту зумовлює необхідність застосування методу моделювання при створенні методик аудиторської перевірки. На основі методу моделювання розроблено алгоритмічні моделі аудиту балансу для оцінки системи внутрішнього контролю, виконання завдань з огляду балансу, перевірки показників при ініціативному аудиті та комплексному обов’язковому аудиті балансу, які дозволять систематизувати процес аудиту, відкинути неефективні аудиторські процедури, організовувати і контролювати роботу аудиторської групи. Наведені моделі ґрунтуються на взаємозв’язку та взаємообумовленості контрольних процедур з потребами користувачів фінансової звітності в об’єктивній інформації. 9. Недостатній рівень планування аудиторських перевірок у вітчизняній практиці аудиту призводить до зниження якості виконаних робіт та довіри користувачів інформації. З метою підтвердження показників балансу аудитором з мінімальним впливом аудиторського ризику запропоновано та впроваджено у діяльність аудиторських компаній методику аудиту балансу. Визначено джерела інформації, методичні прийоми отримання узагальнення та реалізації результатів аудиту балансу, що систематизовано в розробленій Програмі аудиту. |
