Методологічними засадами дисертації є положення структурної, функціонально-комунікативної та когнітивної лінгвістики, що зумовлено специфікою досліджуваного матеріалу. Структурно-функціональний підхід з елементами комунікативного й когнітивного до розгляду організованої як поле сукупності номінативних засобів дозволив проаналізувати мовні / мовленнєві одиниці в динаміці, з’ясувати їх роль у дискурсі преси як цілеспрямованій соціальній дії. Моделювання асоціативно-семантичного поля з урахуванням і лексикоцентричного, і текстоцентричного підходів виправдало себе, оскільки орієнтування на добір одиниць передусім із текстів преси (з подальшим доповненням матеріалу з лексикографічних джерел) дозволило виокремити не лише не зафіксовані словниками однослівні номени (лексеми й фразеологізми), а й синтаксичні номени; дало змогу простежити їх сполучуваність і динаміку вживання в дискурсі української преси XX–XXI ст. Асоціативно-семантичне поле “безпека / небезпека” має розгалужену структуру, складаючись із низки мікрополів, асоціативно-семантичних груп і підгруп; гіперо-гіпонімічних, синонімічних, антонімічних пар і рядів, зрідка – конверсивних пар. Усі мікрополя й групи мають у кожний з означених періодів своє ядро й периферію, взаємодіють з іншими мікрополями, причому необов’язково з асоціативно-семантичного поля “безпека / небезпека”, що зумовлене екстралінгвальними причинами – потенційною небезпечністю будь-якого явища чи предмета. Особливості групування мовних / мовленнєвих одиниць АСПБН зумовлені також і структурою фрейму безпека / небезпека. Головними відношеннями, що організовують асоціативно-семантичне поле “безпека / небезпека”, є антонімія та гіперо-гіпонімія. На рівні мікрополів і асоціативно-семантичних груп велику роль відіграють синонімічні та епідигматичні відношення, зрідка виявляються й конверсивні відношення. Омонімія й паронімія використовуються згідно з настановою автора, часто для мовної гри. Поле “безпека / небезпека” є міжрівневим утворенням, сформованим з одиниць лексико-семантичного, фразеологічного, синтаксичного рівнів: слів (семем), фразеологізмів, словосполучень і речень. Змодельоване поле має відкритий характер. Фрагмент мовної картини світу, репрезентований одиницями на позначення поняття “безпека / небезпека”, має значний обсяг, для нього характерні постійний розвиток і “ущільнювання”. На нашу думку, це свідчить про реалізовану потребу в номінації фактів дійсності, а особливості внутрішньої форми фіксують погляд номінантів-сучасників і рефлексію мовців над цим явищем. Динамічні процеси, що відбуваються в аналізованій сукупності мовних / мовленнєвих одиниць, є наслідком змін у суспільстві загалом і свідомості мовців зокрема, які відображаються в модифікації фреймових структур на когнітивному рівні й зумовлюють зміни в номінативних засобах на лінгвальному рівні. Змоделювавши фрейм узагальненої ситуації безпеки / небезпеки й простеживши мовну репрезентацію його слотів в окремих виявах названої ситуації, ми виокремили між одиницями поля сталі асоціативні зв’язки, які відображають відношення між явищами дійсності, зафіксовані, осмислені й вербально оформлені мовцями. У радянському дискурсі маємо значну кількість штучно сформованих асоціативних зв’язків, що модифікувало МКС. Аналізуючи дискурс української преси, ми виокремили одиниці, які в тоталітарний період ситуативно належали до асоціативно-семантичного поля “безпека / небезпека” внаслідок наведених асоціацій, що зумовлено передусім ідеологічними настановами. У сучасний період спостерігаємо процес деконструювання фреймів уведенням до них невластивих елементів або зміною зв’язків між їхніми компонентами, що розхитує стереотипи свідомості. Проаналізовані особливості процесів номінації (використання онімів / апелятивів; функціонування однослівних / синтаксичних, прямих / метафоричних, індивідуалізаційних / узагальнювальних, нейтральних / емоційно й експресивно забарвлених номенів; творення узагальнювальних і слабко інформативно мотивованих номенів із ілюзорним або дифузним денотатом, а також номенів з евфемістичною або спеціально наданою внутрішньою формою) дають змогу виявити особливості картини світу, відображеної в пресі. У МКС акцентовано одну з її провідних аксіологічних опозицій – свій / чужий, що може трактуватись і як безпечний / небезпечний. Гіпертрофія цієї опозиції зумовлена тим, що базова потреба в певності й безпеці є пріоритетною для особистості, чим успішно скористалися творці ідеологічної картини світу для підвищення ефективності її дії. Перспективними напрямами подальшого дослідження лінгвального вираження поняття “безпека / небезпека” є діахронічне вивчення МКС із точки зору процесів номінації, аналіз ідеологічної мовної картини світу, зіставлення ідеологічних МКС різних соціальних груп, а також народів. |