Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Коротич Катерина Володимирівна. Асоціативно-семантичне поле “безпека / небезпека” в дискурсі української преси XX–XXI століть : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Коротич К.В. Асоціативно-семантичне поле “безпека / небезпека” в дискурсі української преси XX–XXI століть. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2007.

У дисертації на матеріалі української преси 1905–2007 рр. системно виявлено в діахронії специфіку репрезентації фрагмента мовної картини світу лінгвальними засобами, які позначають поняття “безпека / небезпека”. Виокремлено й проаналізовано дев’ять мікрополів. Одиниці поля розглянуто на різних мовних рівнях у системно-структурному, комунікативному й когнітивному аспектах. У комплексі з’ясовано роль конституентів аналізованого поля для реалізації стратегій і тактик впливу на реципієнта в дискурсі української преси. Щоб розв’язати проблему реконструкції асоціативних полів у діахронії, запропоновано моделювати фрейми, об’єктивовані мовними засобами дискурсу відповідного періоду, та експлікувати на основі текстів преси асоціативні зв’язки певних лінгвальних одиниць у діахронії.

Методологічними засадами дисертації є положення структурної, функціонально-комунікативної та когнітивної лінгвістики, що зумовлено специфікою досліджуваного матеріалу. Структурно-функціональний підхід з елементами комунікативного й когнітивного до розгляду організованої як поле сукупності номінативних засобів дозволив проаналізувати мовні / мовленнєві одиниці в динаміці, з’ясувати їх роль у дискурсі преси як цілеспрямованій соціальній дії. Моделювання асоціативно-семантичного поля з урахуванням і лексикоцентричного, і текстоцентричного підходів виправдало себе, оскільки орієнтування на добір одиниць передусім із текстів преси (з подальшим доповненням матеріалу з лексикографічних джерел) дозволило виокремити не лише не зафіксовані словниками однослівні номени (лексеми й фразеологізми), а й синтаксичні номени; дало змогу простежити їх сполучуваність і динаміку вживання в дискурсі української преси XX–XXI ст.

Асоціативно-семантичне поле “безпека / небезпека” має розгалужену структуру, складаючись із низки мікрополів, асоціативно-семантичних груп і підгруп; гіперо-гіпонімічних, синонімічних, антонімічних пар і рядів, зрідка – конверсивних пар. Усі мікрополя й групи мають у кожний з означених періодів своє ядро й периферію, взаємодіють з іншими мікрополями, причому необов’язково з асоціативно-семантичного поля “безпека / небезпека”, що зумовлене екстралінгвальними причинами – потенційною небезпечністю будь-якого явища чи предмета. Особливості групування мовних / мовленнєвих одиниць АСПБН зумовлені також і структурою фрейму безпека / небезпека. Головними відношеннями, що організовують асоціативно-семантичне поле “безпека / небезпека”, є антонімія та гіперо-гіпонімія. На рівні мікрополів і асоціативно-семантичних груп велику роль відіграють синонімічні та епідигматичні відношення, зрідка виявляються й конверсивні відношення. Омонімія й паронімія використовуються згідно з настановою автора, часто для мовної гри. Поле “безпека / небезпека” є міжрівневим утворенням, сформованим з одиниць лексико-семантичного, фразеологічного, синтаксичного рівнів: слів (семем), фразеологізмів, словосполучень і речень. Змодельоване поле має відкритий характер.

Фрагмент мовної картини світу, репрезентований одиницями на позначення поняття “безпека / небезпека”, має значний обсяг, для нього характерні постійний розвиток і “ущільнювання”. На нашу думку, це свідчить про реалізовану потребу в номінації фактів дійсності, а особливості внутрішньої форми фіксують погляд номінантів-сучасників і рефлексію мовців над цим явищем. Динамічні процеси, що відбуваються в аналізованій сукупності мовних / мовленнєвих одиниць, є наслідком змін у суспільстві загалом і свідомості мовців зокрема, які відображаються в модифікації фреймових структур на когнітивному рівні й зумовлюють зміни в номінативних засобах на лінгвальному рівні.

Змоделювавши фрейм узагальненої ситуації безпеки / небезпеки й простеживши мовну репрезентацію його слотів в окремих виявах названої ситуації, ми виокремили між одиницями поля сталі асоціативні зв’язки, які відображають відношення між явищами дійсності, зафіксовані, осмислені й вербально оформлені мовцями. У радянському дискурсі маємо значну кількість штучно сформованих асоціативних зв’язків, що модифікувало МКС. Аналізуючи дискурс української преси, ми виокремили одиниці, які в тоталітарний період ситуативно належали до асоціативно-семантичного поля “безпека / небезпека” внаслідок наведених асоціацій, що зумовлено передусім ідеологічними настановами. У сучасний період спостерігаємо процес деконструювання фреймів уведенням до них невластивих елементів або зміною зв’язків між їхніми компонентами, що розхитує стереотипи свідомості.

Проаналізовані особливості процесів номінації (використання онімів / апелятивів; функціонування однослівних / синтаксичних, прямих / метафоричних, індивідуалізаційних / узагальнювальних, нейтральних / емоційно й експресивно забарвлених номенів; творення узагальнювальних і слабко інформативно мотивованих номенів із ілюзорним або дифузним денотатом, а також номенів з евфемістичною або спеціально наданою внутрішньою формою) дають змогу виявити особливості картини світу, відображеної в пресі. У МКС акцентовано одну з її провідних аксіологічних опозицій – свій / чужий, що може трактуватись і як безпечний / небезпечний. Гіпертрофія цієї опозиції зумовлена тим, що базова потреба в певності й безпеці є пріоритетною для особистості, чим успішно скористалися творці ідеологічної картини світу для підвищення ефективності її дії.

Перспективними напрямами подальшого дослідження лінгвального вираження поняття “безпека / небезпека” є діахронічне вивчення МКС із точки зору процесів номінації, аналіз ідеологічної мовної картини світу, зіставлення ідеологічних МКС різних соціальних груп, а також народів.

Публікації автора:

1. Коротич К. Інновації асоціативно-семантичного поля “безпека / небезпека” як вияв динамізму української мовної картини світу // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2005. – № 659. – Сер.: Філологія. – Вип. 44. – С. 11–14.

2. Коротич К. До проблеми ідеологічної картини світу (на матеріалі української преси 20–30-х рр. XX ст.) // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 727. – Сер.: Філологія. – Вип. 47. – С. 235–239.

3. Коротич К. Явище накладання лінгвальних полів: причини та способи їх взаємодії (на матеріалі полів “безпека / небезпека” і “сільське господарство”) // Вісн. Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника. – 2007. – Філологія. – Вип. XV–XVIII. – С. 357–361.

4. Коротич К. До проблеми виокремлення й аналізу ядерної частини мовних полів (на матеріалі української преси XX–XXI століть) // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2007. – № 766. – Сер.: Філологія. – Вип. 51. – С. 246–249.

5. Коротич К. Мікрополе назв ворогів (на матеріалі української радянської преси 20–40-х рр. XX ст.): склад і особливості номінації // Семантика мови і тексту: Матеріали IX Міжнар. конф. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – С. 250–252.