Анотація до роботи:

Стибель В.В. АСОЦІАТИВНІ ІНВАЗІЇ У СВИНЕЙ (епізоотологія, розробка, фармако-токсикологічне та терапевтичне обґрунтування щодо застосування бровермектин-грануляту). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальностями: 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія: 16.00.04. – ветеринарна фармакологія та токсикологія. – Національний науковий центр „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, м. Харків, 2007.

У дисертації викладено матеріали з вивчення епізоотологічної ситуації щодо асоціативних хвороб свиней. Визначено екстенсивність аскарозної, трихурозної, езофагостомозної, саркоптозної інвазії в господарствах різної технології ведення Західного регіону України.

Проведено дослідження взаємовідносин у системі „паразит-хазяїн” на морфологічному, біохімічному, імунологічному та цитогенетичному рівнях за виникнення асоціативних інвазій свиней. Встановлено, що метаболіти нематод і кліщів суттєво впливають на кровотворну функцію, імунний статус організму тварин і функціональний стан внутрішніх органів і здатні викликати генні мутації.

Вивчено токсикодинаміку бровермектин-грануляту – новоствореного препарату з групи макроциклічних лактонів, встановлено його токсичні параметри в гострих і хронічних дослідах на лабораторних тваринах. Визначено кумуляцію бровермектин-грануляту в організмі щурів. Установлено динаміку зміни величин коефіцієнтів маси внутрішніх органів, гематологічних і біохімічних показників крові у щурів за умов виникнення хронічних токсикологічних досліджень препарату. Вивчено гістологічну структуру внутрішніх органів і процеси регенерації в щурів за його тривалого застосування. Встановлено кінетичні характеристики діючої речовини препарату.

Експериментальними і виробничими дослідженнями підтвержена висока терапевтична ефективність бровермектин-грануляту в дозі 0,2 г/кг маси тіла при моно- (аскароз, езофагостомоз, трихуроз, саркоптоз) та поліінвазіях свиней різних вікових груп.

У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення поставленого завдання, яке полягало у з’ясуванні взаємовідносин у системі „паразит-хазяїн” та розробці нового антгельмінтного препарату із групи макроциклічних лактонів – бровермектин-грануляту. За результатами досліджень визначено епізоотологічну ситуацію та видовий склад асоціативних інвазій свиней у порівняльному аспекті в умовах різних типів господарств Західного регіону України. Також встановлено токсикологічні параметри вітчизняного препарату з визначенням його кінетичних характеристик та впливу на системи організму і внутрішні органи тварин. З’ясовано протипаразитарну дію препаратів на основі івермектину, розроблено найбільш ефективні і економічно обгрунтовані методи діагностики, терапії та профілактики щодо застосування нового антгельмінтика з групи макроциклічних лактонів та розроблено схему лікування свиней хворих на асоціативні інвазії.

1. За результатами проведеного епізоотологічного моніторингу встановлено, що у господарствах різної форми власності Західного регіону України найбільш розповсюдженими інвазіями свиней є аскароз, трихуроз, езофагостомоз, саркоптоз у різних асоціаціях. Інвазованість свинопоголів’я у 1998-2006 роках, відповідно, становила: аскарозом 37,2%, трихурозом 29,4%, езофагостомозом 25,4% і саркоптозом 60,8%. Подвійна нематодозна інвазія була виявлена: аскарисами і трихурисами – у 10,5%, аскарисами та езофагостомами – у 8,8%, трихурисами і езофагостомами – у 6,3% та потрійна – у 5,3% обстежених тварин.

2. Метаболіти нематод і кліщів суттєво впливали на кровотворну функцію, імунний статус організму свиней і функціональний стан внутрішніх органів, що підтверджено гематологічними і біохімічними показниками крові, які проявлялися у вигляді лейкоцитозу, еозинофілії, лімфоцитопенії, збільшенням кількості імуноглобулінів класів M і G, зниженим вмістом гемоглобіна, підвищеним утворенням Т- і В-лімфоцитів та збільшенням активності АлАТ і АсАТ, а також зниженою активністю ХЕ.

3. Метаболіти аскарисів, трихурисів, езофагостом, їх гомогенати, а також вміст інвазійних яєць і личинок здатні впливати на геном бактерій у штамах Salmonella thyphimurium ТА 98 і ТА 100 та викликати генні мутації як за механізмом ”зсуву рамки зчитування”, так і за механізмом „пар основ”.

4. Мігруючі личинки аскарисів, трихурисів і езофагостом виявляють мутагенну дію на клітини периферичної крові та кісткового мозку білих щурів і лімфоцити крові поросят, яка проявляється збільшенням числа еритроцитів з мікроядрами та аберацій хромосом особливо на початковій стадії інвазійного процесу. Геномні порушення в каріотипі залежать від виду паразита, особливостей його біології та життєвого циклу. Зниження кількості мікроядер і хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку та лімфоцитах крові на заключних стадіях інвазії є наслідком зменшення виділення екскреторно-секреторних метаболітів нематодами.

5. Продукти обміну речовин личинок аскарисів, трихурисів та езофагостом виявляють генотоксичну та цитотоксичну дію на соматичні тканини хазяїна. Вони викликають зростання одноланцюгових розривів лужно-лабільних сайтів ядерної молекули ДНК, апоптичних клітин у кістковому мозку, яке є прямопропорційним кількості введеного біологічно-інвазійного матеріалу і характеризується збільшенням на початку експерименту показника „моменту хвоста” та кількості апоптичних клітин і поступовим зменшенням цих показників у кінці досліду.

6. За токсичністю для щурів і мишей бровермектин-гранулят належить до 4-го класу (малотоксичні речовини), а його діюча речовина івермектин – до 2-го класу токсичності (високотоксичні речовини).

7. Тривале введення бровермектин-грануляту білим щурам, незалежно від дози, впливає на функціональну здатність селезінки, кровотворні та імунні процеси, обмін білків і ліпідів, а у дозах вищих за терапевтичну (480 і 1200 мг/кг) на функціональний стан печінки.

8. За період відновлення (15 діб) в організмі білих щурів, яким до того тривалий час вводили бровермектин-гранулят у терапевтичній дозі, вагові коефіцієнти маси органів, гематологічні, морфологічні та біохімічні показники крові відновлювалися до фізіологічної норми. Однак за вищих доз (від 480 до 1200 мг/кг) вказаний період є недостатнім для нормалізації окремих гематологічних, біохімічних показників крові та функціонального стану печінки.

9. Бровермектин-гранулят у терапевтичній дозі (200 мг/кг) в умовах хронічного досліду на білих щурах викликав у селезінці незначне зменшення кровонаповнення червоної пульпи, у гепатоцитах та епітелію проксимальних канальців нирок зернисту дистрофію, що зникали на 15 добу після припинення введення їм препарату.

10. Тривале введення білим щурам бровермектин-грануляту у дозі 480 мг/кг викликало структурні зміни як у білій, так і червоній пульпі селезінки, в печінці – розвиток зернистої дистрофії різного ступеня вираженості, в нирках - дистрофічно-некробіотичні зміни епітелію звивистих канальців. Період відновлення у 15 діб є недостатнім для нормалізації гістологічної структури окремих внутрішніх органів у підвищених дозах препарату.

11. Коефіцієнт кумуляції бровермектин-грануляту для білих щурів становить 7,17 одиниць, що свідчить про низький рівень його кумуляції, однак введення препарату у зростаючих дозах впливало на кровотворні та імунні процеси та проявляло гепатотоксичну дію.

12. Результати досліджень на мутагенність за тестом Еймса на сальмонелах та за методом ДНК-комет на кістковому мозку мишей лінії СВА і лейкоцитах крові свиней показали, що препарати бровермектин-гранулят, бровермектин порошок, бровермектин 1% та баймек ін’єкційний не виявляли мутагенної дії у тесті Еймса, однак вказували на можливість мутагенної дії баймеку за методом ДНК-комет.

13. Аналіз морфологічних і біохімічних показників крові доводить, що препарати баймек, бровермектин 1% та бровермектин-гранулят характеризуються високо вираженою нематоцидною та акарицидною дією, нормалізують гомеостаз організму, що підтверджується показниками за рівнем еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, еозинофілів, Т- і В-лімфоцитів, вмістом загального білка, імуноглобулінів M і G, активності холінестерази і трансаміназ, показники яких були тотожні з даними неінвазованих тварин. Ці покращення найбільш виражені при застосуванні бровермектин-грануляту.

14. На першу добу після закінчення застосування бровермектин-грануляту максимальний вміст залишків івермектину в печінці становив 42,6 мкг/кг, на 8 добу вміст івермектину в м’язах та печінці знизився відповідно в 1,44 та 3,7 рази і не перевищував значення МДР, а на 14 добу вміст їх залишків у плазмі крові зменшився до фонового рівня, встановленого у контрольної групи тварин.

15. Після згодовування свиням бровермектин-грануляту їх м’ясо і внутрішні органи можна використовувати в їжу людям після 14 доби.

16. Встановлено високу (100%) терапевтичну ефективність бровермектин-грануляту в дозі 0,2 г/кг маси тіла протягом 7 діб при моно- (аскароз, езофагостомоз, трихуроз, саркоптоз) та поліінвазіях свиней різних вікових груп.

Публікації автора:

1. Стибель В.В. Гельмінтози свиней. – Львів: Сполом, 2004. – 160 с.

2. Комплекс заходів та лікарські препарати при асоціативних паразитозах свиней: Методичні рекомендації / В.В. Стибель, Д.Ф. Гуфрій, К.В. Секретарюк, А.В. Березовський. – К.: Ветінформ, 2005. – 20 с.. (Дисертант описав протипаразитарні заходи та лікування при гельмінтозах свиней).

3. Методичні рекомендації щодо попередження та ліквідації захворювань свиней на гельмінтози / Стибель В.В., Березовський А.В., Гуфрій Д.Ф., Секретарюк К.В., Литвиненко О.П., Гутий Б.В. – К.: Ветінформ, 2007. – 32 с. (Дисертант описав патогенез, діагностику, профілактику та лікування гельмінтозів свиней).

4. Стибель В.В. Аналіз гельмінтологічної ситуації серед свиней у господарствах Львівської області // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№2), ч. 1. – С. 98-104.

5. Стибель В.В. Розповсюдження нематодозної інвазії у свинарських господарствах Тернопільської області // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2004. – № 2 (11). – С. 158-161.

6. Стибель В.В. Мікстінвазії свиней на промисловому комплексі // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№3), ч. 2.– С. 123-128.

7. Стибель В.В. До питання епізоотології асоціативних інвазій свиней у господарствах Закарпатської області // Матер. міжн. наук.-практ. конф. – Одесса, 2004. – ч. 1. – С. 146-151.

8. Стибель В.В. Особливості епізоотології кишкових нематодозів свиней у Західному регіоні України // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2004. – №7 (12). – С. 144-148.

9. Стибель В.В. Частота виявлення мікроядер в еритроцитах периферичної крові білих нелінійних щурів за експериментального езофагостомозу // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин УААН і Державного науково-дослідного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, № 1. – С. 168-172.

10. Стибель В.В. Визначення мутагенної активності Oesophagostomum dentatum в тесті Еймса // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин УААН і Державного науково-дослідного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. Вип. 6, № 2. – С. 207-211.

11. Стибель В.В. Показники мікроядерного тесту за експериментального аскарозу, трихурозу та езофагостомозу білих нелінійних щурів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2005. Т. 7(№2), ч. 1. – С. 143-150.

12. Стибель В.В. Вплив трихурозної інвазії на частоту виявлення мікроядер в еритроцитах білих нелінійних щурів у мікроядерному тесті // Ветеринарна медицина. – Харків, 2005.– Вип. 85. Т. 2.– С. 1050-1054.

13. Стибель В.В. Фармакологічна оцінка мутагенної активності бровермектину порошку НВФ „Бровафарма” в тесті Еймса // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2005. Т. 7 (№2), ч. 6. – С. 148-152.

14. Стибель В.В. Фармакологічна характеристика баймеку фірми „Bayer AG” в тесті Еймса // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2005. Вип. 1-2 (13-14). – С. 191-194.

15. Стибель В.В. Вивчення мутагенної дії Trichuris suis в тесті Еймса // Вісник зоології. – Севастополь-Ласпі, 2005. – Вип. 19, ч. 2. – С. 327-329.

16. Стибель В.В. Зміни в еритроцитах периферичної крові білих нелінійних щурів у разі застосування мікроядерного тесту за аскарозу // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2005. – №1. – С. 92-95.

17. Стибель В.В. Визначення можливої мутагенної дії препарату Бровермектин- гранулят // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин УААН і Державного науково-дослідного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, № 3-4. – С. 386-390.

18. Стибель В.В., Березовський А.В. Терапевтична та економічна оцінка бровермектину–гранулята при інвазійних хворобах свиней // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 10. – С. 18-20. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

19. Стибель В.В. Оцінка мутагенної дії Ascaris suum в тесті Еймса // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини. – Житомир, 2005. – С. 172-175.

20. Стибель В.В. Вплив інвазії Oesophagostomum dentatum на геном білих нелінійних щурів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7, № 3 (26), ч. 1. – С. 115-122.

21. Стибель В.В. Потенційна мутагенна дія експериментальних лікарських форм бровермектин порошок і бровермектин-гранулят // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2005. – № 2. – С. 46-51.

22. Стибель В.В. Мутагенна дія метаболітів нематод на геном хазяїна // Науковий вісник національного аграрного університету. – Київ, 2006. – № 98. – С. 197-201.

23. Стибель В.В. Динаміка імуноглобулінів класів IgM, IgG у сироватці крові свиней за моно – (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) та змішаної інвазії // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8. (№ 2), ч. 1. – С. 191-194.

24. Стибель В.В. Цитогенетичні дослідження лімфоцитів крові свиней інвазованих Trichuris suis // Ветеринарна медицина. – Харків, 2006. – Вип. 86. – С. 345-349.

25. Стибель В.В. Метаболіти Ascaris suum – мутагени соматичних клітин свиней // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2006. – Вип. 3(35), Т. 2. – С. 149-153.

26. Стибель В.В. Пошкодження ДНК клітин кісткового мозку за експериментального трихурозу // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2006. – Вип. 39. – С. 122-127.

27. Гематологічні показники у щурів при тривалому введенні бровермектину-грануляту / Стибель В.В., Тішин О.Л, Тесарівська У.І., Патерега І.П., Мартиник С.Я. // Ветеринарна біотехнологія. – Київ, 2006. – № 9. – С. 287-294. (Дисертант провів експериментальні дослідження і підготував статтю до друку).

28. Стибель В.В. Мутагенна дія мігруючих личинок аскарисів на геном білих нелінійних щурів // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2006. – Вип. 32. – С. 89-90.

29. Стибель В.В. Показники Т-лімфоцитів у крові поросят за моно- і змішаної інвазії // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини.– Харків, 2006. Вип. 13 (38), ч. 3. – С. 246-250.

30. Патоморфологічна характеристика печінки щурів при тривалому введенні бровермектин-грануляту / В.В. Стибель, А.В. Березовський, О.Л. Тішин, О.М. Щебентовська // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, №4 (31), ч. 2. – С. 186-191. (Дисертант брав участь у плануванні дослідів, відборі матеріалу, аналізі та описанні отриманих результатів і оформленні статті).

31. Біологічний розподіл та екскреція івермектину при фармакотерапії свиней / А.В. Березовський, В.В. Стибель, Д.В. Янович, З.С. Засадна // Ветеринарна біотехнологія. – Київ, 2006. – № 9. – С. 16-22. (Дисертант брав участь у плануванні дослідів, відборі матеріалу, узагальнив результати експериментальних досліджень і підготував статтю до друку).

32. Стибель В.В., Тішин О.Л. Визначення параметрів гострої токсичності на білих щурах препарату Бровермектин-гранулят із застосуванням різних методів обчислення // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин УААН і Державного науково-дослідного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів. – 2006. – Вип. 7, № 3-4. – С. 196-205. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів та їх аналіз і оформлення статті).

33. Деклараційний патент на корисну модель № 4394, Україна 7 G01N33/48, С 12N15/06, G01N33/49 / Стибель В.В. „Спосіб виготовлення препаратів метафазних хромосом свиней”.

34. Деклараційний патент на корисну модель № 14610, Україна МПК (2006) G01N33/15, А61Р 33/00, С12Q 1/00, С12R 1/91 (2006.01) / Стибель В.В. „Спосіб виявлення генотоксичної і цитотоксичної дії антигельмінтиків”.

35. Стибель В.В. Изменения в наследственном аппарате свиней при аскаридозной инвазии // Труды 4-й Междунар. науч.– практ. конф. – Витебск, 2004. – С. 73-75.

36. Стибель В.В. Фармакологическая оценка возможного мутагенного действия препарата Бровермектин 1% // Научные труды. Междунар. науч.– практ. конф. – Минск, 2005. – Вып. 38. – С. 514-518.

37. Стибель В.В. Изучение гомогената, прижизненных выделений Ascaris suum, Trichuris suis, Oesophagostomum dentatum, их инвазионных яиц и личинок в тесте Еймса // Материалы IV Междунар. науч.– практ. конф. – Витебск, 2005. – С. 180 -181.

38. Стибель В.В. Генотоксическая и цитотоксическая оценка 1%-го бровермектина по методу „ДНК-комет” // Материалы докладов научной конференции „Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями”. Вып. № 7, – Москва. – 2006. – С. 389-391.

39. Стибель В.В. Метаболиты нематод как мутагены соматических клеток хозяина // Труды V Республиканской науч.–практ. конф. – Витебск. – 2006.– С. 421-425.

40. Стибель В.В., Березовський А.В. Определение мутагенного действия препаратов Бровермектин-гранулят и Бровермектин-1% на молекулярном уровне по методу «ДНК-комет» // Российский паразитологический журнал. – М., 2007. – №1. – С. 134-138. (Дисертант провів планування роботи, виконав частину експериментальних досліджень, статистичну обробку результатів та їх аналіз і оформлення статті).