1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання, яке полягає у вивченні патогенетичних механізмів асептичного пододерматиту залежно від умов утримання, рівня годівлі корів та за різних форм перебігу захворювання, диференціально-діагностичних критеріїв, а також у розробці заходів профілактики асептичного запалення основи шкіри копитець та методів лікування гострого і хронічного асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби. 2. У господарствах Західного регіону України асептичний пододерматит у корів у 1,5 рази частіше виникає при утриманні їх на залізобетонній щілинній підлозі, ніж на дерев’яній, і у 2,3 рази - при згодовуванні кормів раціону, незбалансованого за поживними та мінеральними речовинами, порівняно із згодовуванням збалансованих відповідно до встановлених норм кормів. 3. Частота виникнення асептичного пододерматиту залежить від ступеня деформації. При задавненій формі деформації вона складає 47,5 %, вираженій – 30,0 %, а за відсутності деформації захворювання виникає у 7,2 % випадків. 4. Інтенсивність росту і стирання підошви копитець має сезонний характер: найбільше наростання епідермісу, за рахунок незначного його стирання, спостерігається у зимово-весняний період, а найменший – у літньо-осінній – завдяки інтенсивному стиранню. 5. У копитцевому розі грудних і тазових кінцівок тварин, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі, відбуваються зміни деяких біохімічних та біофізичних показників, порівняно з аналогічними у корів, які утримували на дерев’яній підлозі: зменшується кількість вологи відповідно на 8,5 та 9,1 % та збільшується до деякої міри вміст SH-груп; знижується опір до стирання епідермісу грудних і тазових кінцівок на 16,4 та 18,3 % (P<0,05); підвищується інтенсивність стирання рогу підошви на грудних і тазових кінцівках відповідно на 10,9 та 16,7 % (р<0,05); 6. Годівля корів за раціонами, дефіцитними за поживними та мінеральними речовинами, енергетична забезпеченість яких складає 82–87 % відносно норми, призводить до виникнення остеодистрофічних змін, що проявляються зменшенням величини кутів пальцевих суглобів, мінеральної насиченості кісткової тканини, вірогідним зменшенням умісту загального білка, глюкози, вітамінів А та Е, кальцію, фосфору, міді, зростанням активності лужної фосфатази й умісту кетонових тіл і сприяє: зниженню концентрації кальцію на 10,4 %, сірки – 5,3, міді – 16,9 та цинку – на 10,0%; підвищенню вмісту вологи у копитцевому розі корів на 7,7 % та концентрації SH-груп – на 39,8 %; зменшенню вмісту g-кератозів на 2,5 %, щільності – на 4,1 % та твердості – на 5,3 %; зростанню опору до стирання – на 22,6 %; зниженню інтенсивності росту копитцевого рогу на 17,6 та стирання – на 55,4 %. 7. Патогістологічні та патогістохімічні зміни в основі шкіри при асептичному пододерматиті проявляються запаленням, яке тісно пов’язане із структурно-метаболічними порушеннями у вигляді мукоїдного і фібриноїдного набряку сполучнотканинної основи копитець з вираженою дистрофією опорного фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми. Порушення метаболізму матриксу і фіброзно-опорних структур основи шкіри посилює запалення. 8. Асептичний пододерматит призводить до виражених структурно-метаболічних порушень епідермісу копитець, що проявляється збільшенням відкладання глікопротеїдних сполук і зменшенням вмісту кератиноцитів у зміненому роговому шарі копитець у корів. 9. У тварин, хворих на гострий асептичний пододерматит, виявлено наступні зміни: а/ у крові - регенеративний зрушення ядра, зменшення вмісту міді на 7,0 %; зниження кількості Т-хелперів на 3,4 %, що сприяє зменшенню величини імунорегуляторного індексу; б/ в основі шкіри - зростання концентрації гістаміну на 19,5 %. 10. Хронічний перебіг асептичного пододерматиту у корів проявляється змінами: а/ у крові диспротеїнемією (зменшення вмісту альбумінів на 8,2 %, g-глобулінів на 10,9 % і зростання концентрації a-глобулінів); зниженням концентрації міді на 10,4 %, вітамінів А і Е відповідно на 34,8 та 28,0 %, фагоцитарної та бактерицидної активності відповідно на 3,2 та 3,8%, зменшенням кількості сегментоядерних нейтрофілів на 2,7 %, Т-лімфоцитів – 4,3, Т-хелперів – 4,5 та імунорегуляторного індексу на 21,1 %; б/ у копитцевому розі зниженням вмісту сірковмісних амінокислот, кальцію на 15,7 %, сірки – 13,6, міді – 21,7, цинку – 8,9 та g-кератозів – 3,6 %; зростанням концентрації SH-груп на 26,8 та a-кератозів – на 3,1 %; зменшенням твердості копитцевого рогу на 10,0 та інтенсивності стирання епідермісу на 27,0 %, що призводить до надмірного відростання рогу підошви копитець. 11. Причиною масової апоптозної загибелі клітин є значне посилення внутрішньотканинного тиску у надмірно відрослому копитцевому розі, що може призвести до виникнення асептичного пододерматиту у корів. Це робить корекцію копитець важливим заходом у зниженні інтенсивності апоптозної загибелі епідермоцитів, що сприяє нормалізації внутрішньотканинного тиску на основу шкіри підошви копитець. 12. Проведення профілактичних заходів, які полягають у корегувальній розчистці копитець, моціоні, використанні підстилки соломи з подрібненим сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, ультрафіолетового опромінення корів лампою ПРК-2 у дозі 250 мэр/час/м2 тривалістю 25 хв двічі на тиждень протягом двох місяців, внутрішьом’язовому введенні один раз на тиждень протягом двох місяців 5 мл тривіту, нанесенні на ділянку вінчика і волярну поверхню п’ястя та пальмарну – плесни 5%-ного водного розчину йоду двічі у тиждень два місяці підряд та нанесенні на вінчик 20%-ного розчину натрію сульфату у поєднанні з 20%-ним розчином ДМСО один раз на тиждень протягом цього ж періоду, стимулюють обмін речовин, сприяють підвищенню резистентності організму та покращенню якості копитцевого рогу. 13. Гострий перебіг асептичного пододерматиту супроводжується вираженими судинними порушеннями, втягненням у запальний процес судин мікроциркуляторного русла, особливо чутливого до дії біогенних амінів, зокрема гістаміну, що вказує на важливу роль останнього у патогенезі ураження. 14. Використання при лікуванні гострого асептичного пододерматиту у корів аплікації на ділянку вінчика фармазолін-димексидного розчину дві доби підряд двічі на добу тривалістю 25-30 хв та забезпечення солом’яною підстилкою сприяє скороченню терміну лікування на дві доби. 15. За умов хронічного перебігу асептичного пододерматиту, на тлі пролонгованого запального процесу, розвиваються явища склерозу з вираженою дезорганізацією фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми, що зумовлює використання протисклерозної терапії, зокрема димексид-лідазних розчинів. 16. При хронічному перебізі асептичному пододерматиті внутрішньом’язове введення 5 мл тривіту один раз на тиждень, забезпечення солом’яною підстилкою, проведення моціону, нанесення на ділянку вінчика 5%-ного йод-димексидного розчину двічі на тиждень та аплікації 20%-ного водного розчину ДМСО з лідазою через кожні три доби сприяють покращенню якості копитцевого рогу та скороченню періоду одужання корів на 7 діб. |