У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало в клініко-патогенетичному обґрунтуванні диференційованого застосування калію йодиду в комплексній антигіпертензивній терапії в залежності від функціонального стану щитоподібної й прищитоподібних залоз, порушень вегетативної регуляції серця, кальцієво-фосфорних взаємовідносин. 1. У хворих на гіпертонічну хворобу має місце дисфункція системи гіпофіз - щитоподібна залоза, яка проявляється у зниженні секреції ранкового рівня гормонів щитоподібною залозою, що зворотньо корелює з показниками середньонічного САТ (r=-0,42, p<0,05) та ДАТ (r=-0,47, p<0,05), і прогресує залежно від стадії гіпертонічної хвороби, в той час як із зростанням ТТГ при ІІ та ІІІ стадіях знижується рівень йодурії. Рівень кальцитоніну у сироватці крові хворих на гіпертонічну хворобу всіх стадій зростає більше, ніж у 2 рази у порівнянні зі здоровими (р<0,05). 2. Вміст паратгормону в сироватці крові у пацієнтів із ГХ не перевищує норми, але збільшується в міру її прогресування і при ІІІ ст. становить 34,10±4,48 пг/мл (p<0,05, у здорових - 22,15±3,31 пг/мл). Прямий позитивний кореляційний зв'язок свідчить про зростання симпатичної активності, яка пов’язана із підвищеним рівнем у сироватці крові як паратгормону (r=+0,8, p<0,05), так і кальцитоніну (r=+0,68, p<0,05) у хворих II та III стадій. Одночасно виявлена залежність між недостатнім зниженням артеріального тиску в нічний час та підвищенням рівня паратгормону більше серединної норми у хворих із профілем артеріального тиску non-dipper та night-pearker. 3. У хворих на гіпертонічну хворобу порушення функції при- щитоподібних залоз веде до змін у гомеостазі кальцію та фосфору, на фоні чого у сироватці крові знижується їх концентрація, а вміст кальцію в еритроцитах підвищується, що призводить до зниження коефіцієнта співвідношення між сироватковим і клітинним рівнем кальцію <1. 4. При есенціальній артеріальній гіпертензії має місце гіперактивність симпатичної нервової системи, що підтверджує підвищена екскреція ваніліл-мигдалевої кислоти як одного з метаболітів катехоламінів. Вона найбільш виражена при ІІ стадії, що прямо корелює зі ступенем підвищення артеріального тиску, особливо середньонічними САТ (r=0,5) та ДАТ (r=0,52, p<0,01), зміщенням балансу між симпатичними та парасимпатичними впливами в сторону перших. 5. Встановлена пряма кореляція між недостатнім зниженням систолічного артеріального тиску в нічний час і масою міокарда лівого шлуночка (r=0,43, p<0,05) у хворих ІІ стадії та масою міокарда лівого шлуночка і середньонічним САТ (r=0,53) у хворих ІІІ стадії. 6. Калію йодид у комплексі з метопрололом у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. забезпечує нормалізацію функціонування системи гіпофіз-щитоподібна залоза, що супроводжується покращенням перебігу захворювання та зниженням артеріального тиску, про що свідчать вирівнювання рівнів трийодтироніну і тироксину в різні періоди дня та ТТГ після лікування, нормалізація рівня йодурії й зменшення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. 7. Під впливом амлодипіну та калію йодиду достовірно знижується виділення паратгормону і кальцитоніну протягом всього курсу лікування та нормалізуються рівні фосфатемії та кальціємії, вміст кальцію в еритроцитах, що сприяє максимальному зниженню середньоденного систолічного та діастолічного артеріального тиску, нормалізації добового профілю артеріального тиску і структурно-функціональних змін лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. 8. Диференційований підхід до лікування хворих на гіпертонічну хворобу передбачає врахування нерівномірного виділення гормонів щитоподібною залозою в різні періоди доби на фоні зниження йодурії, дисфункцію вегетативної нервової системи та підвищення екскреції ВМК для застосування метопрололу в індивідуальній дозі в поєднанні з калію йодидом; врахування змін функціонального стану прищитоподібних залоз, надмірне виділення кальцитоніну і як наслідок – корекцію співвідношення клітинно-позаклітинного рівня кальцію, передбачає призначення амлодипіну в індивідуальній дозі в поєднанні з калію йодидом. |
