Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Архітектура будівель та споруд


Харитонова Аліна Анатоліївна. Архітектурно-планувальне формування центрів образотворчого мистецтва : дис... канд. архітектури: 18.00.02 / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Харитонова Аліна Анатоліївна. Архітектурно-планувальне формування центрів образотворчого мистецтва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за фахом 18.00.02 – «Архітектура будівель і споруд». Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2005.

У дисертації вперше розглянуті основи архітектурно-планувального формування центрів образотворчого мистецтва. Визначений поетапний розвиток об'єктів, що експонують витвори образотворчого мистецтва. Узагальнений вітчизняний і зарубіжний досвід проектування і будівництва виставкових будівель образотворчого мистецтва.

Розглянуті соціально-культурні умови, економічні, технічним і художньо-естетичні чинники розвитку центрів образотворчого мистецтва. Проаналізовані містобудівні особливості розміщення центру образотворчого мистецтва. Узагальнені сучасні розробки у області методів і умов експонування предметів образотворчого мистецтва. Виведені типи і функціонально-планувальні моделі з складом і угрупуванням приміщень.

Визначені принципи і прийоми архітектурно-композиційної організації будівель центрів образотворчого мистецтва; прийоми містобудівного (кварталів, парків, постіндустріальних зон) формування центрів образотворчого мистецтва; особливості пристосування будівель різного призначення під музеї і центри образотворчого мистецтва.

У роботі розглянуті основні тенденції в проектуванні, будівництві і експлуатації музеїв, виставкових будівель і інших об'єктів зберігання і експонування творів образотворчого мистецтва; запропоновані основи архітектурно-планувального формування сучасних центрів образотворчого мистецтва в умовах зміни соціально-економічних основ розвитку, відродження духовності людини, підйому національної культури.

1. Встановлено, що теоретичні дослідження формування архітектури музейних і виставкових будівель мали місце у ХХ столітті, розглядали переважно їх типологічну специфіку і деякі музеєзнавчі теорії. Виявлена закономірність взаємозв'язку розвитку громадської ідеології і появи нових видів форм образотворчого мистецтва в установах, які їх зберігали і популяризували, а також необхідність у комплексних дослідженнях нових типів будівель образотворчого мистецтва.

2. Визначені основні етапи формування об'єктів, що експонували твори образотворчого мистецтва: 1-й етап – поява стародавніх скарбниць і сховищ предметів образотворчого мистецтва, зібрань творів мистецтва, що стали першими прототипами виставкових і музейних будівель; 2-й етап – пристосування будівель під музеї образотворчого мистецтва; 3-й етап – прибудова спеціальних галерей для показу предметів образотворчого мистецтва в палацових спорудах; 4-й етап – будівництво перших спеціалізованих художніх музеїв, відкритих публіці в Західній Європі і на Україні; 5-й етап – формування архітектури центрів образотворчого мистецтва. Виявлені тенденції у формуванні центрів сучасного образотворчого мистецтва ХХ століття, нових просторових форм, що мають значення для даного типу будівель.

3. Проаналізована вітчизняна та зарубіжна практика проектування і будівництва виставкових будівель образотворчого мистецтва в наслідок якої виявилася еволюція типологічних і архітектурно-просторових характеристик такого типу будівлі. З'явилися містобудівні утворення з функціями центрів образотворчого мистецтва – квартали і комплекси образотворчого мистецтва, тематичні парки і постіндустріальні зони.

4. Встановлено, що завдяки соціально-культурним, економічним, технічним і художньо-естетичним чинникам, центри образотворчого мистецтва сприяють розвитку сфери соціальних послуг, та стають засобами комунікацій, громадськими центрами і інструментами демократизації культури, зберігають за собою і просвітницьку функцію.

5. Упорядковані умови розташування та характер рельєфу що впливають на архітектурно-планувальне формування центрів образотворчого мистецтва які розглянуті як складовий елемент системи загальноміського рівня, проаналізовані зв'язки центрів з іншими об'єктами міста. Встановлено, що транспортна доступність центрів образотворчого мистецтва впливає на ефективність їх роботи і зручність обслуговування відвідувачів.

6. В результаті теоретичного обґрунтування і експериментального проектування визначені пропозиції по функціональному зонуванню центру, засобів архітектурно-планувальних рішень проектування будівель центрів образотворчого мистецтва. Визначені три типи центрів образотворчого мистецтва в залежності від їх величин – малі, середні і великі, і три їх функціонально-планувальні моделі, структура яких має чотири обов'язкові зони і зберігає їх взаємозв'язки. Запропоновано склад і комбінація груп приміщень кожного типу центру образотворчого мистецтва.

7. Визначені принципи архітектурно-композиційної організації будівель центрів образотворчого мистецтва: принцип відповідності останнім і попереднім архітектурним теоріям; принцип динамічності і гнучкості, що передбачає можливості трансформації і більшості планувальних схем; принцип інтегративності визначає розвиток взаємодій, багаторівневе обслуговування відвідувачів, різноманітність видів експозиції, виконання сучасних вимог експонування; та принцип індивідуалізації і архітектурно-художньої своєрідності будівель-різноманіття композицій, підпорядкування виставкового простору певному виду образотворчого мистецтва, індивідуальність маршрутів відвідувачів, індивідуальне інженерне рішення конструктивних схем будівель. Виявлені чотири архітектурно-планувальні засоби організації будівель центрів образотворчого мистецтва: компактний, лінійний, блоково-сегментний і змішаний. Кожен прийом має геометричне і пластичне архітектурно-планувальне рішення.

Публікації автора:

1. Харитонова А.А. Формирование выставочных коммерческих центров // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. – Одесса: Архитектурный институт ОГАСА, 1999. Выпуск 1. – С. 56-58.

2. Харитонова А.А. Тенденции функционального формирования коммерческих выставочных комплексов // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. – Одесса: Архитектурный институт ОГАСА, 2000. Выпуск 2. – С. 84-89.

3. Харитонова А.А. Архитектурное формирование современных центров искусства // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. – Одесса: Архитектурный институт ОГАСА, 2002. Выпуск 3-4. – С.140-147.

4. Харитонова А.А. Исторические аспекты возникновения центров (музеев) современного искусства // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. – Одесса: Архитектурный институт ОГАСА, 2003. Выпуск 5-6. – С.129-134.

5. Харитонова А.А. Социально-культурные основы формирования центров современного искусства // Перспективнi напрямки проектування житлових та громадських будівель. –К.: Київ ЗНДІЕП, 2004. – С. 89-92.

6. Харитонова А.А. Формирование кварталов современного искусства // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. – Одесса: Архитектурный институт ОГАСА, 2004. Выпуск 5. – С. 86-89.

7. Харитонова А.А. Принципы архитектурно-композиционной организации центров изобразительного искусства // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. – Одеса: Архитектурно-художественный институт ОГАСА, 2005. Выпуск 7-8. – С. 79-83.

8. Харитонова А.А. Особенности приспособления зданий различного назначения под музеи и центры изобразительного искусства // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. – Одеса: Архитектурно-художественный институт ОГАСА, 2005. Выпуск 7-8. – С. 120-127.