У роботі розглянуті основні тенденції в проектуванні, будівництві і експлуатації музеїв, виставкових будівель і інших об'єктів зберігання і експонування творів образотворчого мистецтва; запропоновані основи архітектурно-планувального формування сучасних центрів образотворчого мистецтва в умовах зміни соціально-економічних основ розвитку, відродження духовності людини, підйому національної культури. 1. Встановлено, що теоретичні дослідження формування архітектури музейних і виставкових будівель мали місце у ХХ столітті, розглядали переважно їх типологічну специфіку і деякі музеєзнавчі теорії. Виявлена закономірність взаємозв'язку розвитку громадської ідеології і появи нових видів форм образотворчого мистецтва в установах, які їх зберігали і популяризували, а також необхідність у комплексних дослідженнях нових типів будівель образотворчого мистецтва. 2. Визначені основні етапи формування об'єктів, що експонували твори образотворчого мистецтва: 1-й етап – поява стародавніх скарбниць і сховищ предметів образотворчого мистецтва, зібрань творів мистецтва, що стали першими прототипами виставкових і музейних будівель; 2-й етап – пристосування будівель під музеї образотворчого мистецтва; 3-й етап – прибудова спеціальних галерей для показу предметів образотворчого мистецтва в палацових спорудах; 4-й етап – будівництво перших спеціалізованих художніх музеїв, відкритих публіці в Західній Європі і на Україні; 5-й етап – формування архітектури центрів образотворчого мистецтва. Виявлені тенденції у формуванні центрів сучасного образотворчого мистецтва ХХ століття, нових просторових форм, що мають значення для даного типу будівель. 3. Проаналізована вітчизняна та зарубіжна практика проектування і будівництва виставкових будівель образотворчого мистецтва в наслідок якої виявилася еволюція типологічних і архітектурно-просторових характеристик такого типу будівлі. З'явилися містобудівні утворення з функціями центрів образотворчого мистецтва – квартали і комплекси образотворчого мистецтва, тематичні парки і постіндустріальні зони. 4. Встановлено, що завдяки соціально-культурним, економічним, технічним і художньо-естетичним чинникам, центри образотворчого мистецтва сприяють розвитку сфери соціальних послуг, та стають засобами комунікацій, громадськими центрами і інструментами демократизації культури, зберігають за собою і просвітницьку функцію. 5. Упорядковані умови розташування та характер рельєфу що впливають на архітектурно-планувальне формування центрів образотворчого мистецтва які розглянуті як складовий елемент системи загальноміського рівня, проаналізовані зв'язки центрів з іншими об'єктами міста. Встановлено, що транспортна доступність центрів образотворчого мистецтва впливає на ефективність їх роботи і зручність обслуговування відвідувачів. 6. В результаті теоретичного обґрунтування і експериментального проектування визначені пропозиції по функціональному зонуванню центру, засобів архітектурно-планувальних рішень проектування будівель центрів образотворчого мистецтва. Визначені три типи центрів образотворчого мистецтва в залежності від їх величин – малі, середні і великі, і три їх функціонально-планувальні моделі, структура яких має чотири обов'язкові зони і зберігає їх взаємозв'язки. Запропоновано склад і комбінація груп приміщень кожного типу центру образотворчого мистецтва. 7. Визначені принципи архітектурно-композиційної організації будівель центрів образотворчого мистецтва: принцип відповідності останнім і попереднім архітектурним теоріям; принцип динамічності і гнучкості, що передбачає можливості трансформації і більшості планувальних схем; принцип інтегративності визначає розвиток взаємодій, багаторівневе обслуговування відвідувачів, різноманітність видів експозиції, виконання сучасних вимог експонування; та принцип індивідуалізації і архітектурно-художньої своєрідності будівель-різноманіття композицій, підпорядкування виставкового простору певному виду образотворчого мистецтва, індивідуальність маршрутів відвідувачів, індивідуальне інженерне рішення конструктивних схем будівель. Виявлені чотири архітектурно-планувальні засоби організації будівель центрів образотворчого мистецтва: компактний, лінійний, блоково-сегментний і змішаний. Кожен прийом має геометричне і пластичне архітектурно-планувальне рішення. |
