Анотація до роботи:

Щурова В.А. Архітектурно-планувальна організація міської забудови у зоні впливу транспортно-пересадочних вузлів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.04 – Містобудування та ландшафтна архітектура. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2005.

У дисертації визначено поняття мережі та зон впливу транспортно-пересадочних вузлів, напрямки та історичні етапи їх еволюції; встановлено базові типи архітектурно-планувальної організації міської забудови у зонах впливу транспортно-пересадочних вузлів; проаналізовано основні фактори і умови; сформульовано сучасні вимоги до транспортно-пересадочних вузлів та архітектурно-планувальної організації міської забудови у зоні їх впливу; обгрунтовано провідні принципи формування та розвитку міської забудови і благоустрою території. На цій основі систематизовано основні напрямки вдосконалення та перспективи розвитку архітектурно-планувальної організації забудови транспортно-пересадочних вузлів, визначено етапи і стадії їх природного розвитку. З урахуванням природної динаміки розвитку розроблено рекомендації щодо вдосконалення архітектурно-планувальної організації. Результати дослідження впроваджено в практику проектування та навчальний процес підготовки архітекторів.

Проведене у роботі дослідження міської забудови, що формується у зонах впливу транспортно-пересадочних вузлів, дозволило встановити функціональні і просторові особливості архітектурно-планувальної організації, урахування яких під кутом впровадження системних принципів сприяло визначенню типологічних основ, методичних прийомів і рекомендацій щодо формування і природного розвитку забудови та благоустрою цих територій. Зміст цього основного положення розкривається у наступних результатах та висновках дослідження:

1. Визначено основні тенденції еволюційного розвитку пересадочних вузлів, що пов`язані з виникненням і швидким розвитком міських транспортно-комунікаційних систем, формуванням громадсько-транспортних центрів і специфічних видів просторів у зоні впливу транспортно-пересадочних вузлів; з підвищенням ступеня гнучкості, трансформативності, компактності, багаторівневості, естетичності і благоустрою цих просторів.

2. На основі аналізу генеральних планів найзначніших міст сформульовано основні вимоги до мережі транспортно-пересадочних вузлів і територій у зонах їх впливу. Серед них: необхідність формування рівномірної мережі вузлів з урахуванням функціонального навантаження; скорочення відстаней між вузлами і всередині вузлів між зупиночними пунктами; максимальне використання багатофункціональних і багатоярусних структур міського простору у зонах впливу транспортно-пересадочних вузлів.

3. У ході аналізу існуючих напрямків наукових досліджень встановлена необхідність впровадження системних принципів і методів, які забезпечують цілісний характер архітектурно-просторової організації. Серед цих принципів провідну роль відіграє принцип компактності, який найбільш ефективно реалізується при використанні методів найкоротших зв`язків на базі шестикутної решітки та метода найзручніших кутів пішохідного пересування. Важливими є принципи функціонально-просторової організації міської забудови, а саме: принцип відповідності функцій і просторів, принципи економічності і ефективності функціонування, принцип гнучкості розвитку.

4. Провідною функціонально-просторовою характеристикою транспортно-пересадочного вузла є зона його впливу, під якою розуміється міська територія навколо нього. Її границя визначається зовнішньою конфігурацією при накладенні кіл, що утворюються радіусами пішохідного доступу зупинок усіх видів транспорту та радіусами обслуговування громадських центрів. На цій основі розроблена типологія зон впливу транспортно-пересадочних вузлів, яка включає концентровані, компактні, компактно-розосереджені та розосереджені типи міського простору. Для кожного з типів визначено функціонально-просторові параметри зон впливу. Територія концентрованого типу обмежується радіусами 100 200 м і складає 0,3 1,2 га, компактного – 200 400 м з відповідною територією 2,8 7 га, компактно-розосередженого – 400 1000 і територією 15,3 37,5 га, розосередженого 600 1000 м – 16 50 га.

5. Встановлено, що динаміка природного розвитку пов`язана з поступовим переходом від простих до більш складних форм організації – спочатку від концентрованого до компактного, а потім від компактно-розосередженого до розосередженого типу. Тим самим завершується цикл природного розвитку і формується новий більш складний рівень організації, який стає свідченням реалізації системного принципу ієрархічності структури.

6. Визначено, що розвиток кожного з типів під тиском процесів концентрації та розосередження набуває специфічних рис:

для концентрованого типу характерним стає централізація функцій і простору, що супроводжується формуванням багатоярусної структури або розширенням у позацентричних напрямках при перетворенні у компактний тип;

для компактного типу характерним стає збільшення комунікаційної зони, розгалуження якої веде до утворення розосередженого типу вузла;

компактно-розосереджений і розосереджений типи, як найбільш складні і розвинені, можуть включати до себе компактні і розосереджені схеми забудови або її окремі елементи.

7. Для кожного з визначених типів зон впливу транспортно-пересадочних вузлів виявлено загальні композиційні засоби формування міської забудови. Найбільш характерними для них є:

утворення ансамблю з використанням відкритої площі та вісьових вулиць у компактно-розосередженому та розосередженому типах;

формування напіввідкритих просторів камерного характеру в усіх типах вузлів з метою виявлення масштабного до людини композиційного рішення;

підкреслення значущості забудови за рахунок композиційної домінанти та підсилення силуетності висотних будівель і споруд, насамперед, у концентрованому і компактному типах вузлів;

застосування ритмо-метричних засобів з використанням акцентних елементів у комунікаційних зонах компактно-розосередженого і розосередженого типів.

8. У ході експериментальної перевірки дієвості системних принципів і запропонованої типології було проведено дослідження мережі транспортно-пересадочних вузлів міста Києва з використанням відповідних моделей-прототипів. Встановлено, що у мережі транспортно-пересадочних вузлів Києва зустрічаються всі типи, а їх подальший розвиток повинен відбуватись шляхом природного перетворення одного типу в інший з більш складною і досконалою формою архітектурно-планувальної організації, яка пов`язана з:

- використанням вертикального зонування і засобів підземної урбаністики;

організацією пішохідних шляхів з урахуванням віково-статевих груп, сезонного та добового коливання пасажиропотоків;

створенням умов для універсалізації, легкозмінності систем транспортного обслуговування;

використанням принципа мобільності у формуванні громадського обслуговування і торгівлі.

9. Основні положення і результати дисертації впроваджені в практику містобудівного проектування і в учбовий процес при підготовці архітекторів. Результати дослідження можуть бути використані при розробці генеральних планів міст, у детальному плануванні територій на стадії ескізу забудови, а також у проведенні подальших досліджень міських територій при формуванні і розвитку транспортно-пересадочних вузлів. Перспективи досліджень повинні поглиблюватись у напрямках: накопичення вихідної інформації та її подальшої систематизації; надання більшої уваги розробці системних методів структурно-функціонального моделювання; створення і удосконалення на цій основі нормативної бази проектування і прогнозування міських територій навколо транспортно-пересадочних вузлів.

Публікації автора:

1. Щурова В.А. Роль мережі транспортно-пересадкових вузлів у функціонально-планувальній структурі міста // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2002. – Вип. 13. – С. 248 – 255.

   Щурова В.А. Історичні передумови, сучасні проблеми та шляхи розвитку міських просторів у зоні транспортно-пересадочних вузлів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. – К.: КиївЗНДІЕП, 2003. – Вип. до 40-річчя КиївЗНДІЕП. – С. 177 – 184.

   Щурова В.А. Основні тенденції історичного розвитку міських площ у зоні впливу транспортно-пересадкових вузлів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування.– К.: КНУБА, 2003. – Вип. 11 – 12. – С. 211 – 216.

   Щурова В.А. Особливості архітектурно-планувальної організації транспортно-пересадочних вузлів // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2002. – Вип. 16. – С. 259 – 264.

   Щурова В.А. Основні характеристики композиційного рішення міських площ у зоні впливу транспортно-пересадочних вузлів // Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник.– К.: ”Техніка”, 2003. – Вып. 47. – С. 113 – 118.

   Щурова В.А. Містобудівні аспекти функціонування транспортно-пересадочних вузлів найзначніших міст // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства: Сб. научных трудов. – Одесса: «Астропринт», 2003. – Вып. 5 – 6. – С. 5 – 8.

   Щурова В.А. Визначення типів транспортно-пересадочних вузлів у міському середовищі // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. – К.: КиївЗНДІЕП, 2003. – Спец. вип. – С. 107-112.

   Щурова В.А. Шляхи формування ефективної функціонально-планувальної організації міського простору в зоні впливу транспортно-пересадочних вузлів // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. – Львів: “Львівська політехніка”, 2004. – Вип. 505. – С. 342 – 345.

   Щурова В.А. Дизайн-задачі гармонії і утилітарності міського простору // Молода мистецька наука України. – Харків, 2003. – Вип. 4. – С. 116 – 118.

   Щурова В.А. Архітектурно-планувальна організація середовища транспортно-пересадочних вузлів у надвеликих містах // Тези доповідей 65-ї науково-практичної конференції. – К.: КНУБА, 2004. – Частина 1. – С. 82 – 83.