У дисертації надано теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні принципів та прийомів формування бізнес-центрів аеропорту в Україні. Зроблено науково обгрунтовані висновки та надано рекомендації для подальшого розвитку і вдосконалення архітектурно-планувальних рішень БЦА. 1. Історичний огляд і аналіз сучасного положення практики аеропортобудування дозволив виділити три етапи розвитку аеропортів, з яких витікає виникнення і формування бізнес-центру аеропорту. 2. Аналіз практики вітчизняного і зарубіжного проектування і будівництва аеровокзалів дозволів виявити джерела формування БЦА, які полягають у злитті двох тенденцій: одержання максимально можливого прибутку від нетранспортного обслуговування пасажирів і локалізація та розподіл обслуговування пасажирів на транспортне і нетранспортне. 3. Кількісно і якісно мережа бізнес обслуговування в Україні розвинута недостатньо і нерівномірно. Паралельно з розвитком і реконструкцією існуючих пасажирських комплексів з обов’язковим урахуванням бізнес обслуговування необхідно формувати нові елементи мережі бізнес-центрів. 4.В роботі сформульовані принцип формування мережі БЦА згідно з котрим доцільно формувати мережу бізнес-центрів за принципом прив’язки їх типу до потужності аеропорту, а також з урахуванням специфіки авіапотоку, який проходить через даний аеропорт. 5. В Україні рекомендується будувати БЦА в умовах функціонально-технологічної кооперації з пасажирським комплексом, як підпорядковані, допоміжні та самостійні об’єкти. 6. В результаті типологічного аналізу сучасних аеропортів та аеровокзальних комплексів України виявлені основні типоутворюючі чинники бізнес-центрів аеропортів: потужність аеропорту; специфіка авіапотоку, який минає аеропорт; умови функціонально-технологічної кооперації з будовами та спорудами аеровокзального комплексу; об’ємно-планувальна структура, залежно від планувальної схеми, планувальної структури, просторової структури, розміщення в пасажирському комплексі. 7. На підставі принципу зонування БЦА визначено основні і допоміжні функціональні зони. Функціональні зони розподілено на дві категорії – обслуговування бізнесменів і обслуговування товарів. Основною функцією для обслуговування бізнесменів є бізнес, допоміжними функціями – проживання, торговельно-побутове, дозвільне обслуговування; основною функцією по обслуговуванню товару є зберігання, допоміжною – експозиція. 8. Виявлено основні групи приміщень, які відповідають кожній функціональній зоні, визначено взаємозв’язки приміщень усередині зони, представлено прийоми організації приміщень для кожної зони окремо. Номенклатура та площа приміщень залежить від типу БЦА. 9. На основі аналізу функціонально-планувальної організації бізнес-центрів запропоновано базову модель функціональної структури БЦА, а також дві її модифікації: модель неповної функціональної структури і модель спрощеної функціональної структури. Це сформульовано у принципи зонування БЦА. Наведено рекомендації щодо застосування їх в умовах реального проектування. 10. На основі принципу розташування БЦА розроблено прийоми постановки бізнес-центру на генплані аеропорту, з урахуванням схеми злітно-посадочних смуг, типу БЦА, умов проектування (реконструкція або нове будівництво). 11. На підставі принципу об’ємно-просторової організації усі БЦА систематизуються з урахуванням їх класифікаційних ознак. 12. Одній із найважливих рис формування бізнес-центрів у системі аеропорту є створення оригінального архітектурного образу, з урахуванням цілісності сприйняття всього пасажирського комплексу. Концепція образного рішення будівель бізнес обслуговування аеропорту зовні повинна знайти продовження при розробці його внутрішнього простору. 13. Нові бізнес-центри рекомендується формувати на основі гнучкої просторової організації внутрішнього простору, яка забезпечить можливість адаптації до умов функціонування, що змінюються. В організації внутрішнього простору необхідне урахування переваги візуальної інформації, застосування стандартизованої знакової системи і кольорового кодування інформації. 14. В результаті дослідження детально розроблено рекомендації і наведено пропозиції щодо методики проектування, а також функціонально-планувальної, об’ємно-просторової організації будівель аеровокзального комплексу. | 