Анотація до роботи:

Саідов З.А. Арабські біографічні словники як джерела з історії ісламу та арабо-мусульманської культури на Східному Кавказі у VII–XIII ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степуня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. – Київ, 2007.

В дисертації комплексно досліджено відомості арабських біографічних словників про осіб, чиї життя та діяльність були пов’язані зі Східним Кавказом VII–XIII ст. До наукового обігу вводиться значний та оригінальний матеріал з історії ісламу в регіоні. На його основі вперше досягається цілісна уява про іслам в цій області Халіфату в VII–X ст. та розкриваються невідомі раніше сторінки історії арабо-мусульманської духовної й культурної традиції тут в ХІ–ХІІІ ст.

Відомості арабських біографічних словників про Східний Кавказ за об’ємом значно поступаються подібним відомостям про інші регіони Халіфата. Вони переважно відображають життя та діяльність персоналій з поза міст, де вони народилися та почали займатися хадісами чи іншими релігійними науками. Системний аналіз біографічних відомостей про людей, які походили зі Східного Кавказу VІІ–Х ст. дозволил встановити, що тут, як і в інших частинах Халіфату, в цей період склався стан мусульман – вчених мужів. Серед усіх біографічних матеріалів ІХ–Х ст., як за загальною кількістю згаданих життєписів, так й за значимістю окремих персонажів головує столиця Аррану – Барда‘а. З цієї інформації виходить, що Барда‘а перетворилася на найзначніший центр арабо-мусульманської освіти в межах усіх кавказьких володінь Халіфату. Згасання Барда‘а як центру мусульманської ученості внаслідок знищення міста русами у 332/943 р. дуже негативно вплинуло на розвиток духовної та культурної традиції на Східному Кавказі. Біографічний матеріал, що досліджується, висвітив одну з невивчених сторін духовного життя регіону ІХ–Х ст. – присутність тут прихильників му‘тазилітської богословської школи.