Щербина Максим Володимирович. Антрумектомія з ваготомією в лікуванні гострокровоточивих гастродуоденальних виразок. : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2008.
Анотація до роботи:
Щербина М.В. Антрумектомія з ваготомією в лікуванні гострокровоточивих гастродуоденальних виразок. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, 2008.
Дисертацію присвячено покращенню результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ГКГДВ), шляхом оптимізації виконання антрумектомії з ваготомією (АЕ+ВТ). Виявлено, що на тлі зниження з 40,9% до 3,6%, загальної оперативної активності збільшується з 18,4% до 30,8% в наслідок поширеної виразкової деструкції частка АЕ+ВТ при ГКГДВ. Проведено порівняльний аналіз частоти та структури ранніх післяопераційних ускладнень (РПУ). Патоморфологічними дослідженнями доведено, що в слизовій оболонці антрального відділу спостерігаються гіперпластичні (73,7%) або субатрофічні (26,3%) зміни, а м’язовий шар зазнає гіпертрофії, склерозу та різноспрямованої орієнтації волокон, що негативно впливає на моторику шлунка. Розроблено та впроваджено раціональну тактику та алгоритм виконання АЕ+ВТ при ГКГДВ, завдяки яким зменшилась кількість РПУ з 28,9% до 13,2%, деструктивного панкреатиту з 5,1% та летальність з 2,1% до 0. У віддаленому до 10 років періоді досягнуто зменшення з 42,3% до 21,2% кількості постваготомних та пострезекційних синдромів. За даними анкетування (SF-36), досягнуто покращення якості життя: фізичного, психічного та загального статусів пацієнтів.
У дисертації наведені дані та нове вирішення актуального завдання сучасної хірургічної гастроентерології – покращення результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок, шляхом вдосконалення діагностично-лікувальної тактики, визначення показань, факторів ризику та створення комплексного алгоритму виконання антрумектомії з ваготомією.
1. В сучасних умовах завдяки досягненням гастроентерології та ендоскопічним технологіям хірургічна активність при ГКГДВ в умовах спеціалізованого центру протягом 14-річного періоду знизилась з 40,9% до 3,6%, але в структурі оперативних втручань частота виконання АЕ+ВТ зросла з 18,4% до 30,8%.
2. Підставами для застосування АЕ+ВТ при ГКГДВ були тривалий (8,55 ± 6,6 років) виразковий анамнез, наявність поєднаних, крім кровотечі, ускладнень – важкої пенетрації, стенозу (76,6%), рецидивні післяопераційні виразки (15,7 – 18,8%), велетенські постбульбарні та навколососочкові виразки з розповсюдженням деструкції на дистальні відділи жовчовивідних шляхів (5,1 – 5,7%), інтраопераційні ознаки дуоденостазу на тлі злукових змін в зоні дуоденоєюнального переходу (32,8%).
3. РПУ, при майже однакових ускладненнях ПВ, спостерігалися в 1,9 разів частіше після АЕ+ВТ в умовах виразкової кровотечі ніж у хворих без кровотечі при планових оперативних втручаннях (28,9% і 14,7%). Ускладнення, що пов’язані з обширністю виразкової деструкції та травматичністю втручання були тільки в 1,2 рази частіше (25,0% та 21,4 %), при майже однаковій частоті ускладнень, пов’язаних з варіантами АЕ+ВТ (60,3% та 64,2%) та прогресуванням супутньої патології (14,7% та 14,3%), з показниками летальності 2,1% і 1,1% (р > 0,05).
4. Патоморфологічні зміни в стінці антрального відділу шлунку при ускладнених ГДВ характеризуються гіперпластичними (73,7%) або субатрофічними (26,3%) змінами слизової оболонки, власна м’язова пластинка зазнає атрофії, в підслизовій основі виникають явища ангіоматозу, м’язовий шар зазнає гіпертрофії, склерозу та порушення архітектоніки із різноспрямованої орієнтацією волокон, що негативно впливає на секреторну та моторну функції шлунка.
5. Удосконалені тактичні підходи, програми інтенсивної терапії в перед та післяопераційному періодах в поєднані з застосуванням прецизійної техніки, сучасних видів шовного матеріалу та апаратів при виконанні АЕ+ВТ дозволяють знизити частоту РПУ з 28,9% до 13,2%, а післяопераційного панкреонекрозу з 5,1% до 0 та летальність з 2,1% до 0.
6. Впровадження алгоритму застосування АЕ+ВТ сприяло зменшенню загальної кількісті постваготомних та пострезекційних синдромів по першому року після операції з 59,5% до 26,3%, після п’яти років з 42,3% до 21,2%, що збільшило відмінні (Visick І) результати з 33,6% до 64,4% за рахунок зменшення добрих (Visick ІІ) – з 56,9% до 26,6% при відносно стабільних рівнях задовільних (Visick ІІІ) – 7,3% – 6,6% та незадовільних (Visick ІV) – 2,2%. Оцінка якості життя за MOS SF-36 у хворих, що перенесли АЕ+ВТ, за рівнями фізичного, психічного та загального статусів, хоча і має тенденцію до зниження, проте достовірно не відрізняється від даних у здорових осіб.
Публікації автора:
1. Фомін П.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В. Аналіз застосування клапанних гастроентероанастомозів при використанні антрумектомії з ваготомією в лікуванні гострокровоточивої виразки дванадцятипалої кишки // Хірургія України. – 2002. – № 2. – С. 5–6. (Автору належить огляд літератури, обстеження хворих, обробка даних, оформлення до друку).
2. Фомін П.Д., Щербина М.В., Повч О.А., Козлов С.С. Антрумектомія з ваготомією при велетенських і рецидивних виразках дванадцятипалої кишки і використання клапанних гастроентероанастомозів // Експериментальнаі клінічна медицина. – 2004. – № 3. – С. 165–167. (Автору належить обстеження хворих, узагальнення та аналіз отриманих результатів).
3. Фомін П.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В. Сучасні аспекти використання антрумектомії з ваготомією в лікуванні гострокровоточивих гастродуоденальних виразок // Хірургія України. – 2005. – № 1(13).– С. 2–4. (Автору належить аналіз літератури, підбір та клінічне спостереження хворих, анкетування, оформлення до друку).
4. Фомин П.Д., Шепетько Е.Н., Щербина М.В., Гармаш Д.А. Эффективность энтерального зондового питания с применением смесей компании Nestle у больных после операции по поводу кровоточащей язвы и рака желудка // Клінічна хірургія. – 2005. – № 4-5. – С. 39–40. (Автором проведено клінічне спостереження хворих, статистична обробка результатів).
5. Фомін П.Д., Братусь В.Д., Нікішаєв В.Л., Щербина М.В. Еволюція тактичних підходів до вибору хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби // Шпитальна хірургія. – 2005. – № 1. – С. 189–194. (Автор провів огляд літератури, аналіз отриманих даних, оформлення до друку).
6. Фомін П.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В., Смерека А.В. Технічні особливості реімплантації великого дуоденального сосочка при ускладнених юкстапапілярних виразках // Шпитальна хірургія. – 2005. – № 1 (3). – С. 15 –19.(Здобувач провів огляд літератури, аналіз хворих та отриманих даних).
7. Шепетько Є.М., Фомін П.Д., Заплавський О.В., Щербина М.В. Тактика та результати хірургічного лікування ускладнених постбульбарних та юкстапапілярних виразок // Хірургія України. – 2006. – № 2(18). – С. 14–25. (Автор виконав огляд літератури, аналіз хворих, статистичну обробку даних).
8. Фомін П.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В., Гула Г.В. Збільшення актуальності антрумектомії з ваготомією при оперативному лікуванні виразки, ускладненою гострою кровотечею // Клінічна хірургія. – 2006. – № 4-5. – С. 28–29. (Автор провів огляд літератури, аналіз оперованих хворих, статистичну обробку результатів, оформлення до друку).
9. Фомін П.Д., Братусь В.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В. Використання антрумектомії в лікуванні гастродуоденальних виразок при шлунково-кишковій кровотечі // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хіруругії. – 2007. – № 2. – С. 33–34. (Автором проведено аналіз літератури, клінічне спостереження, анкетування пацієнтів, статистична обробка результатів).
10. Фомін П.Д., Гічка С.Г., Щербина М.В. Патоморфологічні зміни антрального відділу шлунка при гострокровоточивих пілородуоденальних виразках // Український журнал хірургії. – 2008. – № 1. – С. 18–20. (Автором проведено аналіз літератури, підбір матеріалу, статистична обробка результатів).
11. Спосіб ендоскопічного лікування виразкової гастродуоденальної кровотечі / Патент України 40924 А від 15.08.2001 (автори Ігнатов О.В., Ананко О.А., Біляков-Бельский О.Б., Іванчов П.В., Щербина М.В.). (Автором проведений огляд літератури, клінічне спостереження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів).
12. Спосіб апаратної резекції шлунка при гострокровоточивих виразках / Патент України № 68196 А від 15.07.2004. – Опубл. Бюл. № 7 (автори Шепетько Є.М., Фомін П.Д., Щербина М.В., Шепетько О.Є.). (Автором проведений огляд літератури, аналіз прототипів, клінічне спостереження хворих, оформлення роботи).
13. Спосіб консервативного лікування пептичних гастродуоденальних виразок, ускладнених кровотечами / Патент України № 69326 А від 16.08.2004. Опубл. Бюл. № 8 (автори Фомін П.Д., Карасьова О.В., Щербина М.В.). (Автором створена схема лікування, проведено клінічне спостереження хворих, оформлення роботи).
14. Фомін П.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В., Повч О.А., Лобода С.С. Антрумектомія з ваготомією при гострокровоточивих велетенських виразках дванадцятипалої кишки // Матеріали XXI з’їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – Т. ІI. – С. 536–538. (Автор провів огляд літератури, обстеження хворих, статистичну обробку результатів).
15. Шепетько Є.М., Фомін П.Д., Заплавський О.В., Шепетько О.Є., Смерека Г.В., Щербина М.В., Єфремов В.В. Хірургічне лікування ускладнених постбульбарних та юкстапапілярних виразок // Матеріали XXI з’їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – Т. ІI. – С. 547–549. (Здобувач провів огляд літератури, обстеження хворих, статистичну обробку даних, оформлення до друку).
16. Фомін П.Д., Шепетько Є.М., Щербина М.В., Сидоренко В.М., Смерека А.В., Лобода С.С. Застосування антрумектомії з ваготомією в лікуванні гастродуоденальних гострокровоточивих виразок // Матеріали ІХ з’їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства (ВУЛТ). – Вінниця, 2007. – С. 449. (Автору належить аналіз літератури, підбір та клінічне спостереження хворих, анкетування, оформлення до друку).