Анотація до роботи:

Кравченко В.О. Антропонімія надазовських греків у її відношеннях з українською та російською антропоніміями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 – загальне мовознавство. – Донецький національний університет, Донецьк, 2002.

Реферована робота присвячена дослідженню невивченого шару онімного простору надазовських греків – антропонімії. Всебічне вивчення регіонально-етнічної антропонімії дозволяє виявити особливості національної антропонімної системи греків Північного Надазов’я й ознаки, які пов’язують її із загальною антропосистемою України.

Предметом дослідження є сучасні прізвища, родові прізвиська (вуличні прізвища) і особові прізвиська греків-румеїв і греків-урумів. Аналіз і лінгвістичний опис (структурно-словотвірна й семантична характеристика, етимологія, етіологія) антропонімів грецького Надазов’я виявили, що досліджувана антропонімія має специфічну лінгво-етнічну природу, зумовлену, по-перше, різномовністю в середовищі надазовських греків, по-друге – їх колишнім етнічним білінгвізмом, по-третє – впливом української і російської антропосистем. Останній фактор знайшов відображення у прізвищевих іменах (особливо у структурному плані) і в особових прізвиськах (насамперед на лексичному рівні). Вуличні прізвища належать до суто національного класу антропонімних одиниць (АО). У ході дослідження було виявлено лексичну базу антропонімного матеріалу, здійснено семантичну класифікацію антропонімів, визначено продуктивні типи антропонімної номінації, описано основні способи утворення урумських і румейських антропонімів, встановлено найтиповіші для грецької антропонімії словотвірні типи прізвищ, простежено вплив російської й української антропонімних традицій на формування антропонімікону надазовських греків.

Аналізований фактичний матеріал свідчить, що лексико-семантичні типи АО греків відповідають більшості ареальних, національних антропонімій. Специфіка виявляється у ступені продуктивності різних типів, у їх кількісному співвідношенні.

Утворення АО всіх класів відбувалося, як правило, шляхом антропонімізації апелятивних лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. „Грецькі” антропонімні суфікси виявилися малопродуктивними у прізвищевому утворенні, у той час як українськими та російськими патронімічними суфіксами оформлено 37,5% урумських і 25% румейських прізвищ.

Публікації автора:

1) Лексико-грамматические разряды урумских фамилий // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр.– Донецк: Донеччина, 1999. – Вып. 5. –
С. 29-39.

2) Фамилии и прозвища греков в поселке Старобешево Донецкой области // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр.– Донецк: Донеччина, 2000. – Вып. 6. – С. 91-107.

3) Структурные типы урумских фамилий // Вісник Донецького університету. Серія Б: Гуманітарні науки. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – Вип. 1. – С. 73-78.

4) Лексико-семантические разряды фамилий греков-румеев // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр.– Донецк: Донеччина, 2001. – Вып. 7. – С. 48-65.

5) Язык и культура старобешевских греков // Донбасс и Приазовье: Проблемы социального, национального и духовного развития: Тезисы докладов международной научно-практической конференции, г. Мариуполь, 26-27 мая 1993 г. – Мариуполь, 1993. – С. 177-179.