Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Володимирець Віталій Олександрович. Антропічна трансформація видового складу флори осушених територій у зв'язку з процесами її синантропізації: дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України. - К., 2003. : табл.



Анотація до роботи:

Володимирець В.О. Антропічна трансформація видового складу флори осушених територій у зв’язку з процесами її синантропізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню процесів синантропізації видового складу флори осушених і прилеглих до них територій. Під час проведення досліджень встановлено видовий склад синантропної флори на окремих осушувальних об’єктах і на ділянках із різними екологічними умовами. Проаналізовано систематичну, екологічну та біоморфологічну структури виявлених на об’єктах синантропних видів, з’ясовано їх фітоценотичну роль. На осушеній території виділені та охарактеризовані окремі флорокомплекси, встановлена участь синантропних видів у їх формуванні. В роботі проведено аналіз гідроморф синантропних видів і їх відношення до едафічних факторів за даними фітоіндикаційних шкал. Для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник – синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів. На основі величин зазначеного показника виділені окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблена їх характеристика. З урахуванням результатів досліджень запропоновані заходи щодо сповільнення процесів синантропізації видового складу флори на осушених і прилеглих територіях.

1. У результаті проведених досліджень на території осушувальних об’єктів встановлено зростання 264 видів вищих судинних рослин, із яких 158 видів або біля 60 % є синантропними.

2. На осушених територіях у видовому складі синантропної флори переважає апофітна фракція, а з адвентивних видів переважають археофіти. За ступенем натуралізації серед адвентивних видів помітно переважають епекофіти. Відмінності у видовому складі синантропної флори для досліджуваних об’єктів, насамперед, обумовлені відмінностями в їх адвентивних фракціях, тоді як видовий склад апофітних фракцій є досить подібним.

3. Найбільшою частотою трапляння на осушених територіях характеризується невелике число апофітних видів. Апофітна фракція синантропної флори також переважає за участю в формуванні фітоценотичного покриву. Помітне сумарне проекційне покриття синантропних видів досягається переважно не за рахунок окремих видів із помітною участю в складенні фітоценозів, а за рахунок багатьох видів із їх невеликим проекційним покриттям.

4. У систематичній структурі видового складу синантропної флори на осушених територіях Волинського Полісся та Західного Лісостепу переважають види таких родин, як Asteraceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Poaceae, Caryoрhyllaceae, Polygonaceae, які є більш типовими для флор Давнього Середземномор’я.

5. В ареалогічній структурі синантропних видів переважають види декількох полірегіональних типів, зокрема, космополіти, гемікосмополіти, євразійські та європейсько-середземноморські, тобто види з широким ареалом.

6. Поширення синантропних видів на осушених і прилеглих до них територіях визначається, насамперед, ступенем порушення ґрунтового покриву, яке відбувається як при безпосередньому проведенні осушувальних робіт, так і при подальшому господарському освоєнні осушених ділянок. Освоєність прилеглої території значною мірою визначає характер поширення синантропних видів і можливі шляхи їх міграції.

7. На території осушувальних об’єктів можна виділити декілька більш-менш добре відрізнюваних флорокомплексів, видова основа яких значною мірою сформована за участю синантропних видів. При цьому участь адвентивних видів найпомітніше виражена для флорокомплексів – просапних культур і культур суцільного посіву.

8. У структурі гідроморф видового складу синантропної флори на осушувальних об’єктах переважають мезофіти та ксеромезофіти. За відношенням до таких едафічних факторів, як зволоженість, змінність зволоження ґрунту та його багатство азотом, тут переважають синантропні види з більш широкою амплітудою толерантності.

9. У зв’язку з науково-теоретичною та практичною важливістю вибору критеріїв оцінки інтенсивності антропічної трансформації регіональних флор доцільним є використання такого кількісного показника, як синантропність, який враховує присутність різних за походженням і часом занесення синантропних видів і їх фітоценотичну роль. Обчислення величини синантропності згідно запропонованої методики дозволяє виділити окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту. На осушених територіях для досліджених об’єктів переважають ділянки третього та четвертого рівнів трансформації.

10.Значення синантропності флори-ізоляту для конкретної території визначається окремими чинниками та їх сукупною дією. Зростанню цього показника, а значить поглибленню антропічної трансформації флори на осушених і прилеглих до них територіях, сприяють такі фактори, як порушення ґрунтового покриву, мікрорельєфні підвищення, інтенсивне використання території, особливо під безсистемний випас, швидка мінералізація органогенних ґрунтів і збільшення вмісту в них рухомих форм азоту.

11. Розробку заходів оптимізації еколого-господарського використання осушених територій доцільно проводити диференційовано, з врахуванням рівня антропічної трансформації видового складу флори їх окремих ділянок.

Публікації автора:

  1. Володимирець В.О. Синантропність як кількісний показник оцінки рівня трансформації флори під впливом осушення // Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. – Вип. 9.11. – Львів: УкрДЛТУ, 1999. – С. 172-177.

  2. Володимирець В.О. Оцінка антропічної трансформації флори у зв’язку з процесами її синантропізації // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2002.– № 6. – С. 7-11.

  1. Володимирець В.О. Особливості синантропізації видового складу флори осушених територій // Вісник ДАУ. – 2003.– Вип. № 1. – С. 167-176.

  2. Лико Д.В., Володимирець В.О. Оцінка інтенсивності антропогенної трансформації флори на осушених і прилеглих до них територіях // Вісник УДАВГ. – Вип. 1, ч. 1. – Рівне, 1999. – С. 46-49.

  3. Лыко Д.В., Володимирец В.А., Лыко С.М. Экологические аспекты осушительной мелиорации // Проблемы мелиорации и водного хозяйства на современном этапе (Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию высшего мелиоративного образования в Республике Беларусь, г. Горки. 4-5 июня 1999 г.). – Горки, 1999. – С. 35-38.

  4. Володимирець В.О. Особливості фітоценотичного покриву лук, викори-стовуваних під пасовища // Актуальні проблеми водного господарства. – Т. 2. – Рівне: УДАВГ, 1997. – С. 15-17.

  5. Володимирець В.О. Меліорація боліт Українського Полісся в аспекті зміни їх флори і рослинності // Друга науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів академії (Матеріали конференції. 26 березня-13 квітня 1996 р.). – Ч. 1. – Рівне, 1996. – С. 19.

  6. Володимирець В.О. Господарське використання осушених земель на території Рівненської та Волинської областей // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий науковий збірник. Спеціальний випуск до V з’їзду УТГА (6-10 липня 1998 р., Рівне). – Ч. 3. – Харків, 1998. – С. 132-133.

  7. Вознюк С.Т., Лыко Д.В., Володимирец В.А. Оценка интенсивности антропогенной трансформации флоры на осушаемых территориях // Тезисы докладов Международной научной конференции ”Современные проблемы изучения, использования и охраны природных комплексов Полесья” (22-25 сентября 1998 г., Минск, Республика Беларусь). – Минск: Белсэнс, 1998. – С. 177.

  8. Володимирець В.О. Оцінка інтенсивності трансформації флори на осушених та прилеглих до них територій // Збірка тез доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Екологія. Людина. Суспільство” (м. Київ. 13-14 травня 1999 р.). – К., 1999. – С. 10-11.