Анотація до роботи:

Кунська К.М. Антенатальна етіологія, патогенетичні ланки токсичної диспепсії новонароджених телят і їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005.

Дисертація присвячена вивченню причин неонатальної диспепсії новонароджених телят, пошуку методів та засобів профілактики цього захворювання.

Встановлено, що отримання фізіологічно повноцінного приплоду, стійкого до захворювання на токсичну диспепсію, забезпечується годівлею тільних корів у пасовищний період за раціонами, у яких переважають зелені корми (63–72 %), а у стійловий період у раціонах тільних сухостійних корів повинно переважати сіно (не менш 50 % за поживністю).

Встановлена пряма залежність у ланцюзі: корм – мати – плід – уміст імуноглобулінів у сироватці крові новонароджених телят, який залежить від концентрації їх у молозиві корів (r=0,65).

Розроблений та клінічно випробуваний комплексний електролітно-антитоксичний препарат "КЕТ", який нормалізує у хворих на токсичну диспепсію телят порушені патогенетичні ланцюги - водно-електролітний обмін, токсемію, кислотно-лужний баланс, а в поєданні з фесталом – ферментопатію.

Було доведено, що основою профілактики токсичної диспепсії новонароджених телят є фізіологічно обгрунтована годівля корів під час всього періоду тільності, а не лише у сухостійний період.

Результати, викладені в дисертаційній роботі, увійшли до "Методичних рекомендацій з діагностики, профілактикиі та лікування диспепсії новонароджених телят", затверджених начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим 14.06.2004р.

1. У дисертаційній роботі на підставі аналізу годівлі тільних лактуючих та сухостійних корів експериментально встановлено вплив структури раціону та його поживності на стан метаболізму, якість молозива і стійкість новонароджених телят до постнатальної диспепсії. В умовах виробництва апробовано новий електролітно-антитоксичний засіб, що корегує основні ланки диспепсії новонароджених телят. Одержані результати є новим розв’язанням важливого наукового завдання ветеринарної неонатології.

2. Встановлено, що в умовах АР Крим найбільш стійкий до захворювання на токсичну диспепсію молодняк народжується від корів, які запліднені у лютому–березні. Одержання фізіологічно повноцінних телят забезпечується утриманням тільних корів у період росту і розвитку плода на раціонах з перевагою зелених кормів (63–72 % за енергією).

3. У зимово-стійловий період народження фізіологічно повноцінних телят і одержання якісного молозива досягається годівлею сухостійних корів протягом 60 днів згідно з раціонами, у яких переважає доброякісне сіно (54 % за поживністю).

4. Існує пряма залежність у ланцюзі: корм – мати – плід – захворюваність новонароджених телят на диспепсію. У цьому ланцюзі встановлено корелятивну залежність між умістом імуноглобулінів молозива корів і сироватки крові новонароджених телят: коефіцієнт кореляції (r) по 63 парах складає +0,65.

5. Повноцінне молозиво першого і другого надоїв характеризується наступними показниками: білок – відповідно 17,88-26,5 і 14,0-23,0 %; імуноглобуліни – 45,8-89,9 і 41,8-64,3 мг/мл; кислотність молозива – 39,7-49,7 і 32,0-43,0Т.

6. Основними показниками крові, які характеризують стійкість новонароджених телят до захворювання на диспепсію, є загальний білок, рівень якого має становити 59,0-62,3 г/л та імуноглобуліни –21,8 – 27,1 мг/мл.

7. Встановлена висока ефективність препарату "КЕТ" (як монозасобу, так і в комплексі з ферментним препаратом “Фестал”) для лікування новонароджених телят, хворих на токсичну диспепсію. Ефективність становить 3,7 грн на 1 грн затрат.

8. Використання запропонованої схеми раціону корів з високою часткою сіна в Навчальному науково-виробничому тваринницькому комплексі Кримського агротехнологічного університету привело до підвищення продуктивності тварин, зниження витрат корму на одиницю продукції, підвищення стійкості новонароджених телят до різних захворювань, зокрема диспепсії.

Публікації автора:

А. Методичні рекомендації

1. Кондрахин И.П., Кунская Е.Н. Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению диспепсии новорожденных телят. – Симферополь, 2004. – 26 с.

Б. Список статей, опублікованих за темою дисертації

1. Кунська К.М. Результати застосування антитоксичного препарату при диспепсії новонароджених телят // Наукові праці Кримського держ. аграр. ун-ту. – Вип.74. – Сімферополь, 2002. – С.75–78.

2. Кунська К.М. Вплив материнського організму на імунний статус новонароджених телят та їхню стійкість до диспепсії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.25, ч.2. – Біла Церква, 2003. – С. 123–128.

3. Кунська К.М. Вплив складу раціону тільних сухостійних корів на імунобіологічні показники молозива // Наукові праці Кримського держ. агротехнол. ун-ту. – Вип.79. – Сімферополь, 2003. – С.96–100.

4. Кунська К.М. Стійкість новонароджених телят до постнатальної диспепсії в залежності від стану обміну речовин корів-матерів // Наукові праці Кримського держ.агротехнол. ун-ту. – Вип.85. – Сімферополь, 2004. – С.105–111.

5. Кунская Е.М. Влияние комплексного электролитно-антитоксического препарата на функцинальное состояние почек больных диспепсией телят // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Т. 6 (№ 3). – Ч. 2. – Львів, 2004. – С. 34–37.