Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Всесвітня історія


Питльована Лілія Юріївна. Англо-німецькі відносини на рубежі XIX-XX століть: проблеми колоніального поділу Африки: дисертація канд. іст. наук: 07.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2003.



Анотація до роботи:

Питльована Л. Ю. Англо-німецькі відносини на рубежі ХІХ – ХХ сто-літь: проблеми колоніального поділу Африки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2003.

В дисертації аналізуються англо-німецькі відносини на африканському континенті у 1890-1902 рр. Докладно відтворено процес розмежування колоніальних володінь двох держав в Африці. Розкривається логічна послідовність й зумовленість впливу колоніального питання на переговорний процес 1898-1901 рр. Простежується взаємозв’язок між колоніальними змаганнями і нарощуванням військової могутності Великобританії та Німецької імперії. Доведено, що громадська думка обох країн справляла значний вплив на англо-німецькі переговори з проблем розмежування сфер впливу в Африці. На зламі ХІХ - ХХ ст. Англія і Німеччина, незважаючи на підписання окремих угод, залишалися непримиренними суперниками на „чорному” континенті.

В еволюції англо-німецьких відносин на африканському континенті на рубежі ХІХ - ХХ ст. вирізняється ряд етапів:

1) 1890-1894 рр. - встановлення кордонів Британської та Німецької Східної Африки; зближення держав як у колоніальних, так і в зовнішньополітичних питаннях;

2) 1895-1896 рр. – різке загострення англо-німецьких суперечностей, головним чином у Південній Африці. Ескалація колоніальної експансії з німецького сторони та намагання протистояти їй у будь-якому регіоні Африки - з англійської;

3) 1897-1898 рр. - відносна стабілізація процесу англо-німецького колоніального розмежування на африканському континенті;

4) 1899-1902 рр. - завершення англо-німецького територіального поділу на півдні Африки і на континенті в цілому; усвідомлення один одного як головного колоніального конкурента.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що:

- втрата Великобританією економічної світової першості спонукала її будь-що відстояти свою колоніальну імперію, в тому числі в Африці. Перехід Берліна до „світової політики” загострив англо-німецьку конкуренцію і розширив її масштаби від сфери змагань національних економік до сфери боротьби за геостратегічні інтереси;

- на хід англо-німецьких переговорів щодо розмежування сфер впливу в Африці серйозний вплив мала громадська думка обох країн, оскільки широкі верстви населення не були готові сприйняти кроки до зближення держав. Це певною мірою обмежувало дипломатичні відомства у прийнятті політичних рішень. Якщо в Англії панувала думка, що британські колоніальні інтереси повсюди наштовхуються на протидію німців, то в Німеччині громадськість була переконана, що Великобританія, де це тільки є можливим, протидіє реалізації „світової політики” рейху;

- головну стратегічну вартість для Англії в Африці мала безпека судноплавства через Суецький канал, тому майже всі територіальні розмежування на континенті оцінювалися англійцями з огляду на становище Єгипту. Німецька дипломатія неодноразово використовувала єгипетське питання для тиску на британський уряд, при нагоді шантажуючи його можливою відмовою у підтримці;

- англо-німецьке суперництво на африканському континенті найгостріше виявилося в трансваальському питанні. Першочерговим завданням англійської дипломатії і колоніальної адміністрації було перешкодити розширенню Німецької Південно-Західної Африки на схід і завадити спробі об’єднання її з бурськими республіками Трансвааль та Оранжевою;

- вітальна телеграма кайзера Вільгельма ІІ президенту Трансваалю П.Крюгеру з нагоди успішного відбиття рейду загону Джемсона надзвичайно загострила англо-німецькі відносини в Африці, посилила почуття взаємної антипатії у громадській думці обох країн;

- у 1898 р. урядами Великобританії та Німеччини було здійснено чергову спробу домовитися про поділ сфер впливу в Африці за рахунок ослабленої португальської імперії. Боротьба німців за оволодіння Анголою розкривала їхню стратегію на африканському континенті – побудувати міст між Німецькою Південно-Західною Африкою та Камеруном. При існуванні грандіозного плану англійців – з’єднати свої володіння від Кейптауна до Каїра – це зайвий раз вказувало на розгортання жорсткої боротьби Великобританії та Німеччини за колонії на „чорному” континенті;

- конкуренція в Африці та в інших регіонах світу підштовхувала правлячі кола Великобританії та Німеччини до гонки озброєнь, передусім до військово-морських змагань як засобу реалізації експансіоністської колоніальної політики;

– незважаючи на підписання окремих угод щодо поділу сфер впливу, Англія та Німеччина на рубежі ХІХ – ХХ ст. залишалися гострими суперниками на африканському континенті. Боротьба за колонії в Африці між Великобританією і Німеччиною не переросла у збройний конфлікт, хоч антагонізм між ними стимулював формування ворожих військово-політичних блоків і розв’язання у подальшому Першої світової війни.

Публікації автора:

1. Питльована Л. Ю. Висвітлення подій англо-німецьких відносин 90-х років ХІХ ст. у галицьких часописах // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. – Вип. 38 (педагогічні та істо-ричні науки). – К.: НПУ, 2001. – С.228-242.

2. Питльована Л.Ю. Гельголандський договір 1890 р. в системі англо-німецьких відносин кінця ХІХ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. – Львів: ЛНУ, 1997. – С.69-72.

3. Питльована Л. Ю. Єгипетське питання в англо-німецьких відносинах наприкінці ХІХ ст. // Військово-науковий вісник. – Вип.5. – Львів: ЛВІ НУ „Львівська політехніка”, 2003. – С.180 – 193.

4. Бураков Ю.В., Питльована Л.Ю. Військово-морське суперництво Великобританії і Німеччини на рубежі ХІХ – ХХ ст. // Військово-науковий вісник. – Вип.4. – Львів: ЛВІ НУ „Львівська політехніка”, 2002. – С.25 – 40.

5. Рожик М.Є., Питльована Л.Ю. Британська політика „блискучої ізоляції” наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: закономірності й особливості змін // Вісник Львівського державного університету імені Івана Франка. – Серія історична. – Вип.31. – Львів: ЛДУ, 1996. – С.25-33.

6. Питльована Л.Ю. Зовнішня політика Великобританії (остання чверть ХІХ – початок ХХ ст.) / Бураков Ю.В., Питльована Л.Ю. Зовнішня політика Великобританії (остання чверть ХІХ – початок ХХ ст.): Навчальний посібник для самостійної роботи з курсів „Країнознавство” та „Історія міжнародних відносин”. – Львів: ЛВІ НУ „Львівська політехніка”, 2002. – С. 4 – 24.

7. Питльована Л.Ю. Висвітлення англо-американських відносин під час громадянської війни у США на сторінках польської преси 60-х років ХІХ ст. // Питання історії міжнародних відносин. – Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми міжнародних відносин нового та новітнього часу ”.– Одеса: ОДУ, 1996. – С.157-162.