Дослідження англійських прикметників волевиявлення в парадигматичному і синтагматичному аспектах проведено із використанням антропоцентричних парадигм, враховувалися взаємовідношення і взаємодія як власне мовних, так і екстралінгвальних факторів, співвідношення концептуальної і мовної картин світу. У центрі вивчення знаходився фрагмент дійсності “англійські прикметники волевиявлення” і способи його відбиття в лексичній системі англійської мови. Встановлено, що англійські прикметники волевиявлення являють собою фрагмент мовної картини світу, що є вторинною стосовно концептуальної картини світу. Поняття картини світу в цьому дослідженні трактується як комплексна взаємодія двох сторін єдиного цілого, що співвідносяться між собою. При цьому кожна конкретна мова відбиває картину світу особливим, тільки їй властивим способом, і елементи кожної мови вибудовуються в складну систему орієнтації у світі. На матеріалі даного фрагмента дійсності виявлено специфіку дії “людського фактора” у мові, уточнено місце прикметників волевиявлення в мовній картині світу, досліджено лінгвальні та екстралінгвальні фактори, що впливають на вживання прикметників волевиявлення; визначено семантику парадигматичних відношень усередині групи, що аналізується: встановлено специфіку дериваційних особливостей англійських прикметників волевиявлення, виявлено структуру лексико-семантичного поля прикметників і описано їхні синонімічні ряди; встановлено особливості синтагматичних зв'язків англійських прикметників волевиявлення; вивчено ступені образності цієї лексико-семантичної групи. Усі лексичні одиниці даного фрагмента дійсності належать до однієї частини мови – прикметника. Рамки класу слів на позначення ознаки чітко не окреслені, не існує єдиної класифікації ад'єктивної лексики. Фрагмент дійсності “англійські прикметники волевиявлення” являє собою структуроване лексико-семантичне поле, що об'єднане семою “ознака на позначення вольових якостей людини”. У складі структурованого фрагмента дійсності “англійські прикметники волевиявлення” виділено лексико-семантичні мікрополя, що знаходяться між собою в синонімічних та/або антонімічних відношеннях. Виділено групу ключових слів – домінант, що безпосередньо належать до ядра ЛСП “англійські прикметники волевиявлення”. Особливістю цих слів є широта їхніх значень, у структурі яких представлено всі семи, властиві значенням ядерних слів мікрополів. Англійські прикметники волевиявлення виконують номінативну, номінативно-оцінну і конотативно-характеризуючу функції. Серед прикметників на позначення негативних вольових якостей переважають слова з номінативно-оцінною та конотативно-характеризуючою функціями. У межах аналізу англійських прикметників волевиявлення в аспекті парадигматики встановлено, що вони можуть бути мотивовані внутрішньослівно та міжслівно; досліджено ступінь прозорості внутрішньої форми непохідних і похідних слів; розкрито дериваційні особливості конституентів цієї групи. Значення слів з “прозорою” внутрішньою формою є мотивованими, оскільки вони мають чіткі дериваційні зв'язки, що дозволяє розкрити внутрішню форму. Значення зі “стертою” внутрішньою формою не виявляють чітко виражених дериваційних зв'язків і не є мотивованими. У процесі вивчення дериваційних особливостей прикметників волевиявлення, мотивованих внутрішньослівно, встановлено, що ряд прикметників мають пряме значення, вони непохідні і виконують номінативну функцію; інші непохідні прикметники мають значення, яке є результатом метафоричного переносу в сферу характеристики й оцінки вольових якостей людини 1) ознак, характерних для неживих предметів; 2) ознак на позначення фізичних особливостей людини і оцінки її фізичних якостей; 3) ознак, приписуваних тварині; 4) кольору. При проведенні аналізу дериваційних особливостей прикметників волевиявлення, мотивованих міжслівно, виявлено, що серед прикметників досліджуваної групи є деривати різного типу: відсубстантивні, віддієслівні, відад’єктивні, двоосновні, складнопохідні, при цьому утворення кожної групи похідних супроводжується різними семантичними процесами, головним чином, метафорою. Значення більшості двоосновних прикметників мотивуються значенням твірних основ. Складнопохідні прикметники утворені за однією з двох словотворчих моделей Adj +N + -ed або N +N + -ed. Значення прикметників можуть бути ідіоматичними та неідіоматичними. При дослідженні синонімічних зв'язків англійських прикметників волевиявлення встановлено, що в англійській мові існує розгалужена система імен прикметників на позначення вольових якостей людини. Усередині цієї системи спостерігається взаємозв'язок значень за синонімічними та антонімічними ознаками. Виділені мікрополя можуть знаходитися між собою в синонімічних та/або антонімічних відношеннях. При цьому в ряді мікрополів спостерігається посилення конотативного макрокомпонента та його домінуюча роль стосовно денотативно-сигніфікативного макрокомпонента. У цьому випадку мотивуюча основа зазвичай представлена зоосемізмом або соматизмом. У процесі вивчення прикметників в аспекті синтагматики визначені умови реалізації їх значення, досліджені типи кореляції прикметників у позиції атрибута і предиката, а також ступінь зв'язаності лексичної сполучуваності досліджуваних прикметників. Виявлено, що у більшості випадків семантична сполучуваність збігається з лексичною, тобто значення досліджуваних прикметників вільні за умовами реалізації. Встановлено, що значення англійських прикметників волевиявлення реалізуються у структурній моделі “об'єкт-атрибут”, до складу якої входять три лексико-семантичні групи іменників з підгрупами, що виділяються за критерієм видових уточнюючих сем: ЛСГ “Людина”; ЛСГ “Зовнішність. Частини тіла людини. Характер людини”; ЛСГ “Спосіб волевиявлення”. Сполучною ланкою між носієм ознаки (іменником або займенником на позначення людини) і прикметником у функції предиката виступають дієслово to be і різні дієслова-зв'язки. У процесі вивчення кореляцій англійських прикметників волевиявлення встановлено, що деякі прикметники виступають тільки у позиції атрибута, а інші – тільки у позиції предиката. Такі прикметники виявляють найбільший ступінь обмеженості. Максимальний ступінь свободи кореляцій демонтсрують найбільш частотні прикметники, оскільки вони входять у сполучення з великою кількістю іменників і дієслів практично всіх виділених груп. Прикметники волевиявлення мають ряд обмежень у вживанні, їхня сполучуваність з різними групами іменників або дієслів є швидше традиційною і не може бути пояснена за допомогою семантики. Ряд прикметників у словосполученнях є фразеологічно зв'язаними, оскільки входять до складу стійких ідіоматичних порівнянь. У залежності від компонентного складу значення англійські прикметники волевиявлення поділяються за ступенем образності на чотири групи: прикметники волевиявлення, що мають 1) конотативно-образні значення із семами, які надають інформацію про наочно-почуттєві й асоціативні образи (їх компонентний склад представлений словами-соматизмами, зоосемізмами, флоризмами, кольоративами; 2) похідні значення з дериваційною образністю, що є результатом міжслівної або внутрішньослівної мотивації; 3) номінативні значення з дериваційною образністю; 4) непохідні значення (вони виконують номінативну функцію). Результати і висновки вивчення англійських прикметників волевиявлення в парадигматичному і синтагматичному аспектах роблять внесок у лексикологію і лексичну семантику. На матеріалі цієї лексико-семантичної групи розкрито дериваційні особливості слів, виявлено специфіку дії “людського фактора” у мові, уточнено місце даної групи прикметників у мовній картині світу. Отримані дані сприяють поглибленню знань про дериваційні особливості, синонімічні відношення, синтагматичні кореляції, ступені образності усередині аналізованої групи, однак існують і перспективи подальших досліджень англійських прикметників волевиявлення, до яких належать особливості функціонування цієї лексико-семантичної групи у мовленні, способи передачі денотативно-сигніфікативного та конотативного макрокомпонентів значення прикметників волевиявлення при перекладі на інші, зокрема слов'янські мови. |
