Анотація до роботи:

Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: синтагматичні та парадигматичні особливості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню англійської терміносфери ринкових взаємин, синтагматичних та парадигматичних особливостей. У роботі послідовно розглядаються соціолінгвістичні аспекти термінології; лексико-семантичні особливості англомовної терміносистеми ринкових взаємин; проблеми нормалізації англійських термінів даної фахової субмови. На основі описово-аналітичного, контрастивного, статистичного методів дослідження та компонентного аналізу розглядаються наступні теоретичні аспекти: проблеми норми, питання термінопланування та нормалізації термінології, подається класифікація мовних інтерференцій; вивчаються явища синонімії, полісемії, омонімії, антонімії, словотворчі моделі термінологічних одиниць та проблеми інтернаціоналізації досліджуваної терміносистеми; визначається статус терміна, з’ясовуються проблеми вмотивованості термінологічних одиниць, аналізується лексична спряженість термінів англійської, німецької та української мов досліджуваної терміносфери, засади впорядкування терміносистеми ринкових взаємин, простежуються особливості прагматичної реалізації термінологічних одиниць, питання реферування фахових текстів.

У роботі вперше на мікро - і макрорівнях досліджується терміносфера ринкових взаємин, показано взаємозв’язок та відмінності ТО зазначеної терміносистеми в англійській, німецькій та українській мовах. Уперше розроблено комп’ютерну програму автоматичного реферування текстів. Новим стало також і намагання цілеспрямовано поєднати в даній роботі традиційні методи термінологічних досліджень з деякими прикладними аспектами функціонування термінів у фахових текстах.

1. Функції лінгвіста в справі нормалізації мови не є безмежними, а його рекомендації – категоричними. Він лише може пропонувати своє розуміння мовної норми, виділяти її особливості як еталону, зразка, моделі.

Проблема лінгвістичного впорядкування термінології безпосередньо випливає з прикладних можливостей сучасного мовознавства: так, недоцільним є втручання лінгвістів у сферу утворення понять окремої галузі науки та техніки; чітко розмежованими повинні бути також і функції логіки та мовознавства в справі впорядкування термінології.

2. Диференціюючи сфери лексичної нормалізації (логіка, науково-технічна спеціальність, лінгвістика, мовний узус), необхідно розрізняти відповідні їм види нормалізації: логізацію, систематизацію, змістову спеціалізацію, гармонізацію, уніфікацію, лінгвістичну стандартизацію та професійний варіант норми. Три останні види реалізуються власне лінгвістичним упорядкуванням термінології. Лінгвістична стандартизація як складова процесу впорядкування термінів включає функції моделювання (сюди ми відносимо також функцію агрегування), гармонізації (або інтернаціоналізації) та симпліфікації (або спрощення, скорочення) внутрішніх форм термінологічних одиниць.

3. Мовні інтерференції виступають соціолінгвістичним чинником у формуванні терміносистем і, зокрема – ТРВ; свідомим та підсвідомим втручанням у мову з метою лексичної модернізації та стандартизації.

Терміносистема ринкових взаємин має досить високий ступінь нормалізації, про що свідчить структурна близькість термінів англійської, української та німецької мов. Лексична спряженість ТО досліджуваних мов залежить від лексичної довжини терміна (чим більший ступінь інтернаціоналізації термінологічних одиниць, тим менша їх лексична довжина). Процес гармонізації термінів різних мов сприяє упорядкуванню терміносистем, зокрема терміносфери ринкових взаємин.

4. Вмотивованість слід розрізняти в дихотомії „мова – мовлення”.

Виходячи з розуміння взаємин між внутрішньою формою та лексичним значенням розрізняють: повну; часткову вмотивованість ЛО; відсутність вмотивованості та абсолютну вмотивованість. Вмотивованість лежить в основі впорядкування терміносистеми ринкових взаємин, а саме: елімінації синонімії, багатозначності, заповнення лакун, вирішення проблеми вибору національного чи інтернаціонального терміна.

5. Результати аналізу ТРВ свідчать, що даній терміносистемі притаманні наступні лексико-семантичні особливості:

Синонімія в досліджуваній субмові є досить помітним явищем – близько 20%. Джерелами синонімії виступає спеціалізація ЛО загальної мови; запозичення іншомовних термінів; скорочення формальної структури терміна; синонімія словотвірних афіксів; невідповідність внутрішньої форми терміна змістові вираженого поняття; її (синонімію) породжує існування різних шкіл та напрямків. У процесі систематизації, уніфікації і стандартизації даної термінології, під час роботи з термінами-синонімами лінгвіст повинен віддавати перевагу більш вмотивованому терміну. Полісемантичні терміни складають 3% досліджуваної терміносистеми. Найдостовірнішим шляхом виникнення нових значень у даній терміносфері стала метонімія, а найпоширенішим видом багатозначності – денотативно-сигніфікативна. Антонімія терміносистеми ринкових взаємин має системний характер. Найбільш представницьким класом тут виявились контрадикторні антоніми – різнокореневі за формальною структурою. Найпродуктивнішим словотворчим типом вважаємо терміни-словосполучення (76% від усіх досліджуваних ТО). Похідні ТО складають 15%, серед них виділяємо суфіксальні моделі з продуктивними суфіксами: tion/-sion, -er/-or, -ing. Кореневі ТО складають 6%, терміни-складні слова – 3%, терміни-абревіатури – 1%.

6. ТРВ характеризується наявністю великої кількості інтернаціоналізмів. Ступінь інтернаціоналізації ТО в англійській та українській мовах вищий, ніж в німецькій. Інтернаціональні терміноелементи сприяють умотивованості термінів, через те, що їм властива доступність, точність, короткість та простота утворення. Але в процесі нормалізації терміносистеми ринкових взаємин слід раціонально поєднувати національне та інтернаціональне, беручи за основу відбору вмотивованість ТО.

7. Термінологія як сукупність термінів існує у 2-ох системних вимірах: як результат фіксації наукового пізнання (термінологічні словники) та функціонування як у контексті науково-навчальної літератури, так і в комунікативному аспекті.

Серед методик формального аналізу тексту найефективнішою вважаємо семантичну, хоча прийнятною і стабільною є все ж методика спрощеного аналізу, прикладом чого служить алгоритм компресії інформації тексту.

Складання реферату на основі вибору та комбінування готових фрагментів тексту становить один із варіантів компресії тексту. В основі автоматичного текстового реферування лежить поняття лексичних зв’язків, насамперед – між ТО, та функціональної ваги речення.

8. Застосування методики дослідження вмотивованості продемонструвало її здатність до навчання іноземних мов, зокрема, при конструюванні іншомовних навчальних текстів, акцентуючи на включенні в текст більш вмотивованих лексичних одиниць.

Спираючись на кількісні оцінки вмотивованості, нові слова доцільно вводити в коротші абзаци, фрази, речення, що мають порівняно невеликий рівень членування, що у свою чергу, визначає вище функціональне навантаження нової лексичної одиниці.

У своєму дисертаційному дослідженні ми вирішили тільки окремий ряд, поставлених перед нами завдань. Звісно, що підходи до наукової нормалізації термінології на цьому не вичерпуються і потребують подальшого вдосконалення й поглиблення методики аналізу, розкриваючи перед науковцями горизонти нових пошуків.

Публікації автора:

1. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. – Київ: Видавничий дім “КМ Академія”, 2000. – 216 с.

2. Куделько З.Б. Укладання чотиримовного тлумачного словника ринкової термінології // Матеріали 3-ї міжн. конференції “Проблеми української науково-технічної термінології”. – Львів, 1994. – С. 145-146.

3. Куделько З.Б. Словотворчі моделі термінів ринкової економіки // Матеріали 6-ї міжн. конференції “Проблеми української термінології”. – Львів, 2000. – С. 361-362.

4. Куделько З.Б. Синонімія в мові економіки та бізнесу // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧДУ, 2000. – Вип. 71. Германська філологія. –– С. 118-123.

5. Куделько З.Б. Лінгвістичні аспекти нормалізації науково-технічної термінології // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – Вип. 114. Германська філологія. – С. 96-102.

6. Куделько З.Б. Полісемія в економічній та юридичній терміносистемах // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2001. – Вип. 35. – С. 171-176.

7. Куделько З.Б. Поняття норми мови // Українська термінологія і сучасність: Збірник наук. праць. / Відп. ред. Л.О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. IV. – С. 250-252.

8. Куделько З.Б. Автоматичне реферування текстів // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2002. – № 453. – С. 175-179.

9. Куделько З.Б. Лексична спряженість термінів ринкових взаємин англійської, німецької та української мов // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – Вип. 135. Германська філологія. – С. 106-111.

10. Українсько–російсько–англійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки / Уклад.: А.С. Д’яков, З.Б. Куделько, В.І. Куліш, О.А. Покровська / Під ред. Т.Р. Кияка. – К.: Обереги, 2001. – 621 с.