Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біотехнологія


Сатарова Тетяна Миколаївна. Андрогенез та ембріокультура у кукурудзи in vitro : Дис... д-ра біол. наук: 03.00.20 / УААН; Інститут зернового господарства. — Д., 2002. — 537арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 485-537.



Анотація до роботи:

Сатарова Т.М. Андрогенез та ембріокультура у кукурудзи in vitro. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.20 — біотехнологія. — Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, 2002 рік.

Визначено генетичні, екологічні, цитологічні та морфологічні особливості індукції андрогенезу в культурі пиляків різних генотипів кукурудзи, охарактеризовано процеси калусогенезу і регенерації в культурі пилкових ембріоїдів та особливості рослин-регенерантів андрогенетичного походження. Показано, що здатність до індукції андрогенезу в культурі пиляків кукурудзи визначається різним співвідношенням адитивних і домінантних ефектів, а також взаємодією неалельних генів, причому умови зовнішнього середовища здатні впливати на наявність та силу прояву генних ефектів.

Розроблено методичні основи пророщування незрілих зародків кукурудзи в ембріокультурі in vitro, яка використовується при переведенні ліній кукурудзи на цитоплазматичну чоловічу стерильність та в інших селекційних програмах.

Створено біологічні технології отримання андрогенних рослин кукурудзи в культурі пиляків in vitro та одержання додаткових генерацій рослин протягом року за рахунок використання ембріокультури in vitro.

В результаті виконання поставлених в даній роботі задач розроблено теоретичні основи андрогенезу і ембріокультури у кукурудзи in vitro та створено біологічні технології отримання рослин в культурі пиляків та зародків.

1. Здатність до індукції андрогенезу в культурі пиляків кукурудзи має генотипову специфічність. Донорні рослини гібридної природи більш чутливі, ніж самозапилені лінії. Охарактеризовано андрогенетичну здатність 84 генотипів кукурудзи.

2. Головна роль у визначенні здатності до індукції андрогенезу належить ядерним генам. Комплексний аналіз компонентів генетичної варіації, графіка Хеймана і генетичних параметрів засвідчує, що у розвитку ознак “частота реакції пиляків” та “кількість новоутворень на 100 культивованих пиляків” приймають участь як адитивні, так і домінантні ефекти генів. Ступінь домінування – неповний, причому сила його прояву відрізняється для двох ознак. Домінантні гени неоднаково розподілені між лініями, їх кількість перевищує рецесивні, рівень домінування варіює у різних локусах.

3.Оцінка успадкування здатності до індукції новоутворень в культурі пиляків у поколіннях батьківських ліній свідчить про існування як адитивності і домінування, так і взаємодії між гомозиготно-гомозиготним, гетерозиготно-гетерозиготним та гомозиготно-гетерозиготним станами неалельних генів. Умови зовнішнього середовища обумовлюють наявність та силу прояву окремих ефектів генів. Стабільними у розвитку індукції новоутворень незалежно від умов оточуючого середовища є негативні ефекти гомозиготно-гетерозиготної взаємодії.

4. Засвідчено ефективність відборів на підвищену андрогенетичну здатність через культуру пиляків та можливість розширення генетичної бази андрогенезу за рахунок гібридів між вихідним матеріалом андрогенетичного походження та самозапиленими лініями кукурудзи.

5. За оцінками загальної та специфічної комбінаційної здатності донором генів андрогенезу при створенні високочутливих гібридів може слугувати лінія And44, а при закладанні синтетичних популяцій для виведення ліній, чутливих в культурі пиляків, — лінії B14 та Wf9.

6. Андрогенетична здатність в культурі пиляків кукурудзи визначається генотипом, факторами середовища та взаємодією генотип х фактор. При цьому найбільшою силою впливу на індукцію відрізняється генотип донорної рослини. Визначено оптимальні для ініціації андрогенезу умови вирощування донорних рослин, холодової передобробки, стадію розвитку пилкового зерна, склади живильних середовищ та умови культивування пиляків.

7. При вивченні цитологічних та морфологічних особливостей індукції новоутворень встановлено, що такі проандрогенетичні події як поділи генеративної і вегетативної клітин та рівний поділ в 1-клітинному пилковому зерні відбуваються ще в період холодової передобробки. При експлантації пиляків на 1-клітинній вакуолізованій стадії переважно розвивається вегетативна клітина за ценоцитним шляхом з переходом до клітиноутворення. При експлантації на 2-клітинній стадії превалює розвиток генеративної клітини за первинно клітинним шляхом.

8. Основним типом новоутворень в культурі пиляків кукурудзи є ембріоїди, які на твердому індуктивному середовищі стають цупкими біло-жовтими, а на рідкому — обводненими безкольоровими. Зрілий андрогенний зародок має зародкову вісь з епікотилем та зародковим коренем і щиток. Відмічено порушення будови андрогенних зародків.

9. Постіндуктивний період розвитку пилкових ембріоїдів кукурудзи характеризується багатоваріантністю шляхів морфогенетичних перетворень. Пилкові ембріоїди можуть переходити до прямої регенерації за рахунок проростання або розвитку рослин з клітин щитка, до щиткового калусогенезу різних типів та непрямої регенерації в культурі калусної тканини.

10. Інтенсивність регенерації шляхом проростання пилкових ембріоїдів кукурудзи залежить від їх генотипу, розміру і консистенції, а також від складу живильного середовища. Генетичний контроль ознаки “частота повної регенерації” визначається взаємодією неалельних генів за типом дуплікатного епістазу. Адитивність, домінування та взаємодія неалельних генів гомозиготно-гомозиготного типу призводять до зменшення ознаки “кількість рослинок на 100 експлантованих пиляків”. Ознака “кількість рослинок на 100 чутливих пиляків” контролюється негативною адитивністю і негативним домінуванням.

11. Серед одержаних в постіндуктивний період пилкових калусів виділено короткоживучі та довгоживучі. Інтенсивність утворення калусів першого типу визначається консистенцією материнського ембріоїду та складом живильного середовища. Короткоживучі пилкові калуси гетерогенні за зовнішнім виглядом, гістологічною структурою та здатністю до регенерації. Окремі ділянки цупкого короткоживучого калусу здатні продукувати довгоживучі калуси, які характеризуються морфологічним різноманіттям і гістологічною гетерогенністю ділянок, серед яких відмічено меристематичні зони.

12. Дані каріологічного та морфо-анатомічного аналізу свідчать про гаплоїдний статус рослин–регенерантів кукурудзи, отриманих через культуру пиляків. Морфологічна та біохімічна оцінка дигаплоїдної лінії андрогенетичного походження And44 підтверджує її гомозиготність. Насіння отриманих андрогенних дигаплоїдів розмножено та запропоновано до використання у селекційному процесі.

13. В дослідженнях з ембріокультури кукурудзи встановлено вплив генотипу, віку і розміру зародка, складу живильного середовища та умов культивування на показники росту та розвитку проростків з незрілих зародків.

14. Дослідження впливу генетичних, онтогенетичних та зовнішніх факторів на процеси індукції новоутворень та регенерації рослин в культурі пиляків дозволило виявити оптимальні їх градації, що знайшло відображення у запропонованій біологічній технології одержання андрогенних рослин в культурі пиляків кукурудзи. На основі методу ембріокультури розроблено технологію одержання додаткових генерацій рослин та запропоновано форми її застосування в генетико-селекційних дослідженнях кукурудзи.

Публікації автора:

  1. Сатарова Т.Н. Культивирование пыльников различных генотипов кукурузы // Сельскохозяйственная биология. — 1993. — №1. — С.71–76.

  2. Сатарова Т.Н. Особенности культивирования пыльников кукурузы на примере генотипа B14xWf9 // Известия РАН. Сер.биол. — 1994. — №.5. — С.771–779.

  3. Сатарова Т.Н. Использование пыльников и пыльцы в биотехнологии кукурузы // Бюл. Інституту зернового господарства. — 1997. — №5. — С.18–19.

  4. Сатарова Т.Н. Некоторые генотипические и онтогенетические особенности реакции кукурузы в культуре пыльников // Цитология и генетика. — 1997. — Т.31, №3. — С.60–65.

  5. Сатарова Т.Н. Влияние некоторых факторов на индукцию и регенерацию растений в культуре пыльников кукурузы // Бюл. Інституту зернового господарства. — 1998. — №6-7. — С.72–76.

  6. Сатарова Т.Н. Культивирование пыльников кукурузы на жидкой питательной среде // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. — 1999. — Вип.6. — С.135 –143.

  7. Сатарова Т.Н. Доращивание незрелых метелок кукурузы in vitro //Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. — 2000. — Вип.8. — Т.2 . — С.135 –143.

  8. Сатарова Т.Н. Генетическая трансформация у кукурузы (обзор) // Вісник аграрної науки. — 2000. — №6. — С.42 – 45.

  9. Сатарова Т.Н. Влияние полиплоидизирующих агентов на культуру пыльников кукурузы // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. — 2001. — Вип.9. — Т.2. — С.42 – 46.

  10. Сатарова Т.Н. Влияние способа предобработки на андрогенез в культуре пыльников кукурузы // Физиология и биохимия культ.растений. — 2001. — Т.33, №5. — С.421 – 427.

  11. Сатарова Т.Н. Использование культуры пыльников для получения гаплоидов у кукурузы // Кукуруза и сорго. — 2001. — №4. — С.21 – 23.

  12. Сатарова Т.Н. Перенос чужеродных генов и наследование при генетической трансформации у кукурузы (обзор)// Цитология и генетика. — 2001. — Т.35, №2. — С.60 – 65.

  13. Сатарова Т.Н. Ранние этапы развития структур пыльцевого происхождения в культуре пыльников кукурузы // Бот. журн. — 2001. — Т.86, №6. — С.72 – 80.

  14. Сатарова Т.М. Генетичний контроль індукції андрогенезу in vitro у кукурудзи // Бюл.Інституту зернового господарства УААН. — 2002. —№ 18-19. — С.93 – 96.

  15. Сатарова Т.Н. Аномалии в развитии пыльцевых зерен кукурузы в связи с андрогенезом in vitro // Сельскохозяйственная биология. — 2002. — №3. — С.99 – 103.

  16. Сатарова Т.Н. Влияние различных факторов на эмбриокультуру кукурузы // Вісник аграрної науки. — 2002 . — №4. — С.51 – 53.

  17. Сатарова Т.Н. Генетический анализ кукурузы по способности к андрогенезу в системе диаллельных скрещиваний. — Цитология и генетика. — 2002. — Т.36, № 4. — С.49 – 52.

  18. Сатарова Т.Н. Прямая регенерация растений в культуре пыльников кукурузы // Физиология и биохимия культ. растений. — 2002. — Т.34, №2. — С.152 – 157.

  19. Сатарова Т.Н., Пиралов Г.Р., Дзюбецкий Г.Р. Ускорение селекционного процесса кукурузы с помощью метода эмбриокультуры // Вісник аграрної науки. — 1993. — №8. — С.50 – 53.

  1. Сатарова Т.М., Сенчішина І.В., Рак О.С. Визначення типів ефектів генів, що контролюють індукцію андрогенезу у кукурудзи // Бюл.Інституту зернового господарства. — 2001. — №17. — С.37 – 41.

  2. Сатарова Т.Н., Столяренко В.С., Бондарь П.С. Влияние световых условий на андрогенез кукурузы in vitro // Физиология и биохимия культ.растений. — 1996. — Т.28, №4. — С.218 –222.

  3. Сатарова Т.М., Черноусова Н.М. Культура пиляків кукурудзи // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. Т.1. — К.: Логос, 2001. — С.596 – 603.

  4. Сатарова Т.М., Черноусова Н.М. Андрогенез в культурі пиляків в залежности від умов та сезону вирощування донорних рослин // Питання біоіндикації та екології. — 2002. — Вип.7, №1. — С.22 – 27.

  5. Satarova T.N. Anatomical analysis of maize androgenic structures // Maize Genet. Coop. Newslett. — 1999. — Vol.73. — P.27 – 28.

  6. Satarova T.N., Chernousova N.M. Relationship between cytological and cultural indices of corn anther culture ability // Maize Genet.Coop.Newslett. — 1997. — Vol.71. — P.33 – 34.

  7. Satarova T.N., Chernousova N.M. The role of weather conditions of donor plant cultivation in corn anther culture // Maize Genet.Coop.Newslett. — 2002. — Vol.76. — P. 21 – 22.

  8. Satarova T.N., Savchenko M.P., Pismenetskaya I.Y., Chernousova N.M. Biochemical and morphological estimation of the progeny of a maize anther culture regenerant // Maize Genet.Coop.Newslett. — 2000. — Vol.74. — P. 26 – 27.

  9. Способ выращивания растений кукурузы in vitro: А.с.1695855 СССР , МКИ А 01 Н 4/00/ Т.Н.Сатарова, Г.Р.Пиралов (СССР). — № 4719631/13; Заявлено 06.05.89; Опубл. 07.12.91, Бюл.№45. — 3 с.

  10. Сатарова Т.Н. Культивирование пыльников кукурузы // Материалы Междунар.конф. "Биология культивируемых клеток и биотехнология". — Новосибирск, 1988. —Т.2. — С.217.

  11. Сатарова Т.Н. Влияние температуры на развитие незрелых зародышей кукурузы in vitro // Тезисов. докл. IV Всесоюз. науч.конф. "Экологическая генетика растений, животных и человека" — Кишинев: Штиинца, 1991. — С.429.

  12. Сатарова Т.Н. Влияние 6-бензиламинопурина на эмбриокультуру кукурузы // Тр.Всесоюз.конф.по сельскохоз.биотехнологии. — Целиноград, 1991. — С.79-80.

  13. Сатарова Т.Н. Способы регенерации в культуре пыльников кукурузы // Тезисы докладов Междунар.конф. по агробиотехнологиям растений и животных. — К: Ярмарок, 1997. — С.103.

  14. Сатарова Т.Н. Влияние консистенции питательной среды на культивирование пыльников кукурузы // Тези. доповідей Міжнар.конф., присвяченої 90-річчю від заснування Інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва УААН. — Харьків: Магда LTD, 1999. — С.256 – 257.

  15. Сатарова Т.Н., Лихолат Ю.В., Мицик Л.П., Лисовец О.И. Цитоэмбриологическое исследование эмбриоидогенеза в культуре пыльников кукурузы // Матеріали наук.читань, присвячених 100-річчю відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин професором університету Святого Володимира С.Г.Навашиним. — К., 1998. — С.47 – 50.

  16. Сатарова Т.Н., Пиралов Г.Р. Влияние гидролизата казеина на развитие проростков из незрелых зародышей кукурузы // Тезисы.докладов VI cъезда Укр.об-ва генетиков и селекционеров. — Полтава, 1992. — С.133.

  17. Сатарова Т.М., Черноусова Н.М. Оценка способности к индукции андрогенеза in vitro в реципрокных гибридов кукурузы // Матеріали I-ї Всеукр.наук.-практ.конф. "Україна наукова, 2001". — Дніпропетровськ, 2001. — Т.9. — С.31.

  18. Satarova T.N. Types of structures induced in anther culture of maize // Abstr.XII Int.Cong. on Sex. Plant Rep. — Columbus (USA), 1992. — P.60.

  19. Satarova T.N. Cytoembryological aspects of early embryoidogenesis in maize anther culture // Frontiers in Sex.Plant Rep.Research. XIII Int. Cong. on Sex.Plant Rep. — Vienna (Austria), 1994. — P.148.

  20. Satarova T. Anther culture of maize: to the conception of responsive genotype // Abstr.II Int.Symp. on Plant Biotechnology. — Kyiv (Ukraine), 1998. — P.110.