1. Встановлено кількісні закономірності та амплітуду мінливості 15 анатомо-морфологічних ознак хвої 5 видів Pinus L. флори України і їх діагностичне значення на внутрішньопопуляційному, міжпопуляційному та міжвидовому рівнях. 2. З'ясовано, що високим рівнем мінливості (16-21%) характеризуються кількість смоляних каналів, найменша відстань між провідними пучками та коефіцієнт Марцета; до ознак з середнім рівнем мінливості (11-15%) належать довжина хвої, число рядів продихів на випуклому та на плескатому боках хвоїни, а значення числа продихів на випуклому та на плескатому боці хвоїни, ширина та товщина, висота та ширина клітин епідермісу та ознаки індексів варіюють в межах 3-10% і мають низьку мінливість, тому є діагностично цінними. 3. Встановлено, що в популяціях P. sylvestris з екстремальних екотопів (крейдяні схили та оліготрофне болото) характерне скорочення довжини, збільшення ширини та товщини хвої, проміжок між провідними пучками центрального провідного циліндра майже вдвічі зменшується, що є реакцією на недоступність вологи. 4. Незначна структурна відмінність хвої P. sylvestris з крейдяних відслонень в межах широкого варіювання ознак P. sylvestris s.l., викликана лімітуючою дією вологості та вмісту карбонатів у ґрунті, що підтверджує думку про віднесення її до рівня різновидності P. sylvestris var. cretacea Kalenicz.. 5. За морфолого-анатомічними ознаками хвої популяція Pinus kochiana з верхньої межі лісу Кримських гір є ближчою до гірської P. sylvestris з Піренеїв (Іспанія), ніж до P. sylvestris з рівнинних мезотрофних екотопів України, тобто в подібних гірських умовах ознаки хвої еволюціонували одному напрямку. Рівень подібності між P. sylvestris та Pinus kochiana за анатомо-морфологічними ознаками хвої (20-40%) не відповідає видовому, а лише підвидовому рангу останньої (P. sylvestris subsp. hamata Sosn.). 6. За результатами аналізу анатомо-морфологічних ознак хвої з’ясовано спорідненість P. nigra subsp. salzmanii з Піренеїв з популяцією P. pallasiana з Криму на рівні 20-40%, тому обидві можуть розглядатися як підвиди P. nigra s.l. 7. P. mugo, P. pallasiana, P. pitуusа за комплексом анатомо-морфологічних ознак хвої добре діагностуються як окремі види і є досить ізольованими по відношенню до інших видів Pinus, що ростуть в Україні. 8. Основними диференціюючими анатомо-морфологічними ознаками хвої на видовому рівні є довжина хвої, число смоляних каналів, ширина поперечного зрізу хвої, найменша відстань між провідними пучками, а на міжвидовому – індекс відношення кількості продихових рядів та безпосередньо кількість продихових рядів. 9. З'ясовано, що на розподіл еконіш видів роду Pinus найбільший вплив чинять вологість та трофність ґрунту. 10. Встановлені тенденції змін фенотипічних ознак хвої залежно від амплітуди екологічних факторів навколишнього середовища. Для P. sylvestris, як і для P. mugo, пряму кореляцію відзначено між комплексом едафічних факторів (Rc, Tr, Ca) довжиною, шириною та товщиною хвої, кількістю продихових рядів, смоляних каналів і товщиною епідермісльних клітин). |