Анотація до роботи:

Кирєєва О.В. Анатомічна структура морських трав Азово-Чорноморського басейну в різних екологічних умовах. Севастополь. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2008.

Проведено дослідження анатомічного складу вегетативних органів Zostera marina, Zostera noltii й Ruppia cirrhosa в Азово–Чорноморському басейні. Виявлено мінливість анатомо–метричних параметрів органів досліджених видів в різних екологічних умовах (глибина і гранулометричний склад донних осадків). Розроблено методику визначення об’єму повітроносних порожнин листа для оцінки ступеня розвитку лакунарної системи, яка забезпечує адаптацію рослини до умов середовища. На основі функціонально-значущих параметрів визначено оптимум глибини зростання вивчених видів у Чорному морі: для Zostera marina і Zostera noltii – від 3 до 9 м, Ruppia cirrhosa – від 0,5 до 2 м. Виявлені особливості анатомо-метричної структури вегетативної сфери двох видів зостер в умовах лиманів Причорномор’я й Приазов’я, а також бухти Козачої (Севастопольське узмор’я).

1. Вперше охарактеризована повна анатомо-метрична структура вегетативної сфери масових видів морських трав Zostera marina, Z. noltii і Ruppia cirrhosа в різних екологічних умовах Азово-Чорноморського басейну. Визначені ключові функціонально-значущі анатомо-метричні ознаки морських трав, які дозволяють оцінити стан рослини в мінливих умовах середовища.

2. Анатомо-метричні параметри кореня Zostera marina і Z. noltii не залежать від глибини зростання, тоді як у Ruppia cirrhosа лінійні розміри клітин ризодерми і мезодерми кореня збільшуються від верхньої до нижньої границі зростання (від 0,1 до 7 м).

3. Виявлено загальну закономірність збільшення параметрів кореневища видів морських трав від псевдоліторалі до літоралі, де вони досягають своїх максимальних значень.

4. Основні анатомо-метричні параметри листа морських трав, які є найваріабільнішими ознаками вегетативної сфери, знижуються з глибиною зростання, що обмежує поширення досліджуваних видів на глибинах понад 10-12 м.

5. Зі збільшенням глибини у Zostera marina в клітинах епідермісу листа зменшується кількість хлоропластів, а їх лінійні розміри збільшуються. Товщина стінок клітин максимальна на верхній і нижній границях зростання виду, що вказує на здатність виду до адаптації до умов високої освітленості й інтенсивних хвильових процесів.

6. Для чорноморських Zostera marina і Z. noltii оптимальна глибина зростання, виявлена на підставі спостережених змін значущих анатомо-метричних ознак, знаходиться в діапазоні глибин від 3 до 9 м, для R. cirrhosа – від 0,5 до 2 м.

7. Стан і ступінь розвитку повітроносної системи листа морських трав визначаються кількістю і лінійними розмірами порожнин. У Zostera marina і Z. noltii кількість і об’єм порожнин у залежності від глибини, району зростання і гранулометричного складу донних осадків значно коливались. У Ruppia cirrhosа кількість повітроносних порожнин постійна, що дозволяє віднести цю ознаку до видоспецифічних.

8. Збільшення лінійних розмірів і кількості повітроносних порожнин кореня у Zostera marina і Z. noltii відбувається при домінуванні дрібних фракцій донних осадків (від 25 до 45% пеліту і дрібного алевриту) Великі розміри клітин мезодерми кореневища і велика товщина листа Z. marina і R. cirrhosа, яка визначається розмірами порожнин і товщиною мезофілу, зафіксовані у рослин, що зростають в грунті з великим вмістом піску і крупного алевриту (від 20 до 60%).

9. Види зостери, що живуть у лиманах Приазов’я і Причорномор’я, характеризуються високою варіабельністю анатомо-метричних параметрів вегетативних органів (діаметра кореня і кореневища, товщини листа, мезофілу і об’єму порожнин листа), що, очевидно, пов’язано зі специфічними гідродинамічними та гідрохімічними умовами лиманів.

10. Для характристики місцезростання досліджених видів морських трав в Азово-Чорноморському басейні індикаційне значення мають такі параметри вегетативних органів: товщина мезодерми кореня і кореневища, товщина листа, кількість і лінійні розміри повітроносних порожнин, які виявляють високий рівень кореляції як з гранулометричним складом донних осадків, так і з глибиною зростання.