У дисертаційній роботі приведені теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що полягає в поліпшенні енергетичних характеристик цифрових систем передачі за рахунок використання турбо-кодів. Отримано наступні наукові і практичні результати: 1. Розроблено метод аналізу завадостійкості декодування за максимумом правдоподібності турбо-кодів з рівномірним перемежувачем. Метод оснований на запропонованих автором виразах для аналітичного подання функції розподілу ваг компонентних згорткових кодів зі структурами ґратчастої діаграми з обнулінням і без обнуління. Приведено алгоритми розрахунку дистанційного спектра турбо-коду з двома компонентними згортковими кодами при обнулінні обох компонентних кодерів, обнулінні тільки першого компонентного кодера і обох компонентних кодерах без обнуління. Вперше аналітично обґрунтовано, що процедура обнуління компонентних кодерів істотно поліпшує коригувальні здібності турбо-коду. Так, використання турбо-коду R = 1/3 з компонентними РСЗК (1, 15/17) без обнуління приводить до енергетичних втрат 1,2 дБ при Pб = 10-7 у порівнянні з аналогічним турбо-кодом при обнулінні першого компонентного кодера. При збільшенні довжини кодового обмеження компонентних кодів до втрати зростають до величини 1,5 дБ. Результати розрахунків на базі розробленого методу аналізу завадостійкості турбо-кодів добре погоджується з даними імітаційного моделювання. 2. Зроблено оптимізацію РСЗК за критерієм мінімуму перших членів спектра інформаційних ваг, у результаті якої знайдені нові оптимальні РСЗК зі швидкостями 1/2, 1/3 і 1/4, призначені для використання в каналах з декодуванням за максимумом правдоподібності. Визначено верхні границі характеристик завадостійкості декодування зазначених РСЗК у каналі з ФМ-2 і АБГШ. Показано, що за завадостійкостю знайдені РСЗК істотно краще стандартних систематичних згорткових кодів без зворотного зв'язку. Так, наприклад, РСЗК (1, 133/171) забезпечує додатковий ЕВК порядку 1,1 дБ при Pб = 10-5 у порівнянні з оптимальним систематичним згортковим кодом без зворотного зв'язку (1, 173). 3. Розроблено методику оптимізації згорткових кодів у складі турбо-кодів, яка основана на виборі компонентних згорткових кодів, що забезпечують мінімальну розрахункову ймовірність помилкового декодування турбо-коду з рівномірним перемежувачем. За допомогою даної методики вперше показано, що розмір інформаційного блоку турбо-кодів істотно впливає на вибір найкращих компонентних згорткових кодів. 4. Приведено таблиці РСЗК зі швидкостями 1/2, 1/3 і 1/4, оптимальних у складі турбо-кодів, що знайдені з використанням розробленої методики. Характеристики зазначених кодів у ряді випадків краще відомих. Визначено границі ймовірності помилкового декодування турбо-кодів з деякими табульованими РСЗК у каналі з ФМ-2 і АБГШ. Установлено, що найбільший інтерес для практичного використання мають турбо-коди з довжиною кодового обмеження компонентних згорткових кодів . Це пояснюється тим, що після оптимізації таких турбо-кодів (компонентних кодів і перемежувача) можна досягти Pб = 10-810-11 до появи явно вираженої області “порога помилок”. 5. Розроблено новий ефективний прискорений алгоритм визначення мінімальної кодової відстані і дистанційного спектра детермінованих турбо-кодів, що оснований на використанні породжуючих функцій компонентних згорткових кодів. Для алгоритму характерне тестування значно меншого числа вхідних послідовностей, чим для стандартного переборного. Як наслідок, розроблений алгоритм має значно меншу обчислювальну складність, особливо для великих довжин блоку. Алгоритм використаний для порівняльного аналізу характеристик турбо-кодів з різною структурою перемежувачів. Дано рекомендації з вибору методів побудови перемежувачів у складі турбо-кодів. 6. Виконано аналіз принципів і особливостей ітеративного декодування турбо-кодів, що базується на алгоритмах декодування компонентних кодів з “м'яким” входом – “м'яким” виходом. Установлено, що найкраще співвідношення характеристик завадостійкості до складності реалізації декодера має алгоритм log-MAP із запропонованою п'ятиступеневою апроксимацією коригувальної функції . Дано рекомендації з вибору ширини вікна простежування шляхів в алгоритмі SOVA. Обґрунтовано доцільність застосування критеріїв адаптивної зупинки ітеративного декодування турбо-кодів і дані рекомендації з їхнього використання. 7. Розроблено імітаційну модель системи зв'язку з турбо-кодами, що дозволяє визначити ймовірність помилкового декодування в області малих і середніх відношень сигнал-шум, зробити порівняння різних методів побудови і декодування турбо-кодів, а також провести оптимізацію окремих блоків кодека. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в наступних роботах: Банкет В.Л., Прокопов С.Д. Метод определения свободного расстояния инвариантных сигнально-кодовых конструкций // Праці УНДІРТ. – 2000. – №1(21). – С. 39-45. Прокопов С.Д. Об использовании алгоритмов с гибким решением для декодирования турбо-кодов // Праці УНДІРТ. – 2000. – №4(24). – С. 30-36. Банкет В.Л., Прокопов С.Д. Эффективность применения турбо-кодов в телекоммуникационных системах // Наукові праці УДАЗ ім. О.С. Попова. – 2000. – №3. – С. 36-41. Прокопов С.Д. Исследование эффективных алгоритмов декодирования турбо-кодов // Праці УНДІРТ. – 2001. – №4(28). – С. 20-25. Прокопов С.Д., Постовой А.Г. Перспективы использования турбо-кодов в спутниковых системах связи // Праці УНДІРТ. – 2002. – №3(31). – С. 49-53. Прокопов С.Д. Анализ помехоустойчивости декодирования турбо-кодов с различными способами обнуления решётчатой диаграммы // Праці УНДІРТ. – 2002. – №2(30). – С. 29-39. Прокопов С.Д. Модификация алгоритма декодирования турбо-кодов //Труды 3-ей Междунар. научн.-технич. конф. «Достижения в телекоммуникациях за 10 лет независимости Украины» (Телеком-2001). – Одесса: УГАС им. А.С. Попова. – 2001. – Август. – С. 136-140. Прокопов С.Д. Итеративное декодирование турбо-кодов на базе алгоритма SOVA // Труды 3-ей Междунар. научн.-технич. конф. студентов, аспирантов и молодых специалистов стран СНГ «Техника и технология связи». – 2001. – Одесса: УГАС им. А.С. Попова. – Сентябрь. – С. 258-264. Прокопов С.Д. Новые свёрточные коды в составе турбо-кодов // Труды 1-ой Междунар. научн.-технич. конф. «Современные методы кодирования в электронных системах». – 2002. – Сумы: СГУ. – Апрель. – С. 54-55. Прокопов С.Д. Рекурсивные систематические свёрточные кодеры с оптимальным дистанционным спектром // Труды 1-ой Междунар. научн.-технич. конф. студентов, аспирантов и молодых учёных «Средства и технологии инфотелекоммуникаций». – 2002. – Одесса: ОНАС им. А.С. Попова. – Май. – С. 119-124.
|