Анотація до роботи:

Фролова Г.О. Аналіз нейрохімічних механізмів індукції психічної депресії на тлі емоційного стресу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю «03.00.13 – фізіологія людини і тварин». – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь, 2009.

У роботі наводиться теоретичне обґрунтування фенотипічних відмінностей психоемоційних станів та їх динаміки в умовах емоційного стресу і фармакологічних дій. Встановлено, що психоемоційний стан досліджуваних тварин в контролі різний. Порівняння числових значень досліджених показників поведінки дозволило виділити групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності і депресивності.

Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікував поведінку експериментальних щурів з початково низькими, середніми і високими поведінковими індексами; соціальна ізоляція достовірно частіше порівняно з іммобілізацією індукувала розвиток депресивно-подібного стану, що виражався в зниженні рухової і дослідницької активності і збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсолта.

Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану і депренілу у ряді випадків збільшувало рівень депресивності тварин з початково високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем мала різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності і поведінкової активності щурів.

Виявлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп тварин з низькими, середніми і високими поведінковими індексами на тлі вибіркового ослаблення синаптичної передачі в моноамінергічних системах мозку парахлорфенілаланіном, -метил-пара-тирозином і галоперидолом, виявилися порівняно більш варіабельними і більше залежали від початково рівня поведінкових індексів, що виявлялося підвищенням загальної реактивності і розширенням спектру спостережуваних змін.

Встановлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми і високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігалися за спрямованістю і вираженням з такими змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це підтверджує спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, викликаних стресом, що приводять до формування депресивно-подібного стану, і припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки при прогнозуванні фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

У роботі наводиться теоретичне обґрунтування фенотипічних відмінностей психоемоційних станів експериментальних тварин та їх динаміки в умовах емоційного стресу і фармакологічних впливів.

1. Психоемоційний стан досліджуваних тварин у контролі є різний. Порівняння числових значень досліджених показників поведінки дозволило виділити групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності й депресивності. У нормальних (контрольних) умовах поведінка основної частини досліджуваної популяції (47-52% тварин) характеризується середніми значеннями психоемоційних показників, а частина тварин з крайніми значеннями (високими та низькими) лежать у межах 20-31% тварин.

2. Емоційний стрес – соціальна ізоляція та іммобілізація специфічним чином модифікували поведінку експериментальних щурів з початково низькими, середніми і високими поведінковими індексами; соціальна ізоляція достовірно частіше порівняно з іммобілізацією індукувала розвиток депресивно-подібного стану (72,5% і 17,5% обстежених тварин відповідно), що виражалося у зниженні рухової та дослідницької активності і збільшенні часу завмирань в тесті Порсолта.

3. Вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення попередника серотоніну (L-триптофан), селективного інгібітору зворотного захвату норадреналіну (мапротилін) і специфічного інгібітору МАО-Б (депреніл) приводило до односпрямованих змін у підгрупах щурів з початково низьким, середнім і високим рівнем депресивності, який знижувався у більшій або меншій мірі при активації кожної із систем; введення депренілу збільшувало рівень депресивності тварин з початково низьким значенням цього показника; мапротилін виявляв найбільш виражену антидепресивну дію як на низько-, так і на середньо- і високодепресивних в контролі щурів, зниження індексу депресивності в зазначених підгрупах склало 93,6±8,61% і 57,0-60,0%.

4. Вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем мала різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності і поведінкової активності щурів: L-триптофан і депреніл виявляли виражену анксіолітичну дію на підгрупу низько- і середньотривожних щурів, час перебування яких на відкритому просторі лабіринту збільшувався на 115,0±9,87% і 104,9±10,87%; мапротилін і депреніл – анксіогенну дію на низько- і середньотривожних (у випадку використання мапротиліну) щурів; рухова і дослідницька активність тварин у цілому неспецифічно пригнічувалась, а введення L-триптофану і депренілу високо- і середньоактивним (у разі L-триптофану) щурам індукувало розвиток депресивно-подібного стану, що супроводжувався вираженим поведінковим дефіцитом у 77,5% обстежених тварин.

5. Зміни психоемоційного профілю підгруп тварин з низькими, середніми і високими поведінковими індексами на фоні вибіркового послаблення синаптичной передачі в моноамінергічних системах мозку (інгібітори синтезу серотоніну і норадреналіну – парахлорфенілаланін і -метил-пара-тирозин, блокатор дофамінових рецепторів – галоперидол), виявились порівняно більш варіабельними і сильніше залежали від вихідного рівня поведінкових індексів: парахлорфенілаланін виявляв виражену депресогенну дію виключно на низькодепресивних щурів, тривалість періодів завмирання у яких у тесті Порсолта зростала в середньому на 242,2±31,08%; -метил-пара-тирозин збільшував прояви депресії незалежно від вихідної величини індексу депресивності, однак найбільш сприйнятливими виявились середньодепресивні тварини (56,5% тварин); при введенні галоперидолу у 100% високодепресивних щурів зафіксовано зростання індексу депресивності, депресивно-подібний стан розвився у 27,3% тварин, а тривалість завмирань в тесті Порсолта в цих щурів сягала 346,3±1,33 с.

6. Вибіркове пригнічення активності моноамінергічних систем мозку виявляло більш специфічну дію на показник тривожності порівняно з активацією цих систем, що виявлялось у підвищенні загальної реактивності і розширенні спектру змін, які спостерігалися; зрушення в поведінці високотривожних тварин дисонували з реакціями низько- і середньотривожних щурів: при введенні -метил-пара-тирозину у 100% високотривожних щурів розвивався депресивно-подібний стан; введення парахлорфенілаланіну і галоперидолу індукувало депресивно-подібний стан у 46,2% і 42,9% високотривожних щурів; парадоксальна анксіолітична дія була зареєстрована у 57,1% і 23,1% високотривожних тварин при введенні галоперидолу і парахлорфенілаланіну.

7. Зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми і високими поведінковими індексами на фоні вибіркового фармакологічного посилення або пригнічені активності моноамінергічних систем мозку збігалися за спрямованістю й вираженням з такими змінами, які виникали на фоні емоційних стресових впливів, що підтверджує спільність нейрохімічної природи стрес-індукованих порушень поведінки, які призводять до формування депресивно-подібного стану; це передбачає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки при прогнозуванні фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

Публікації автора:

1. Балакирева Г.А. Популяционная оценка психодинамических характеристик в тесте «приподнятый крестообразный лабиринт» / Г.А. Балакирева // Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання i спорту: зб. наук. праць. – Х.; Донецьк, 2005. – № 10. – С. 131-133.

2. Балакирева Г.А. Оценка психодинамических характеристик в тесте «приподнятый крестообразный лабиринт» на фоне эмоционального стресса различной этиологии / Г.А. Балакирева // Вісник Донецького університету. – Донецьк, 2005. – №. 2. – С. 236-239. – (Сер. А: Природничі науки).

3. Балакирева Г.А. Биоэтика в остром эксперименте / Г.А. Балакирева, М.С. Шипшина, К.И. Кузнецов // Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання i спорту: зб. наук. праць. – Х.; Донецьк, 2006. – № 10. – С. 189-191.

4. Балакирева Г.А. Популяционная оценка предрасположенности белых крыс к стрессу в тесте «продырявленное поле» / Г.А. Балакирева // Вісник Донецького університету. – Донецьк, 2006. – № 2. – С. 286-289. – (Сер. А: Природничі науки).

5. Диагностика депрессии, основанная на анализе поведения / Г.А. Балакирева, И.Э. Кузнецов, М.С. Шипшина, К.И. Кузнецов //Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання i спорту: зб. наук. праць. – Х.; Донецьк, 2007. – № 5. – С. 192-194.

6. Балакирева Г.А. Психодинамические характеристики как показатель тревожности / Г.А. Балакирева, М.С. Шипшина, К.И. Кузнецов // Вісник Донецького університету. – Донецьк, 2007. – №. 1. – С. 286-289. – (Сер. А: Природничі науки).

7. Фролова Г.А. Профиль тревожности популяции лабораторных крыс нормальных (контрольных) условиях оцененный в тесте «открытое поле» / Г.А. Фролова // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: межвед. сб. науч. работ. – Донецк, 2007. –№7. – С. 274-281.

8. Фролова Г.А. Оценка изменений в структуре принудительного плавания у крыс с различной исходной предрасположенностью к развитию психической депрессии при блокировании центральных дофаминовых D2-рецепторов / Г. А. Фролова // Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. – Луганськ, 2008. – № 20 (159). – С. 47–53. – (Біологічні науки).

9. Фролова Г.А. Влияние социальной изоляции на проявление тревожности у самок белых крыс в приподнятом крестообразном лабиринте / Г. А. Фролова // Вісник Донецького університету. – Донецьк, 2007. – №2. – С. 312-315. – (Сер. А: Природничі науки).

10. Балакирева Г.А. Уровень тревожности как показатель предрасположенности к индукции психической депрессии / Г.А. Балакирева, И. Э. Кузнецов // V Международный симпозиум «Актуальные проблемы биофизической медицины»: материалы международного симпозиума, 17-19 мая 2007 г. – К., 2007. – С. 12-13.

11. Кузнецов И.Э. Динамика профилей тревожности популяции самок и самцов крыс на фоне эмоционального стресса различной этиологии / И.Э. Кузнецов, Г.А. Балакирева // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти: до номеру увійшли матеріали міжнар. конф. «Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы», [Донецк;Славянск, 23-25 мая 2007 г.]. – Донецк, 2007. – Т. 3, № 1: Додаток. – С. 23.

12. Балакирева Г.А. Профиль тревожности популяции самок лабораторных крыс в нормальных (контрольных) условиях / Г.А. Балакирева, И.Э. Кузнецов // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти: до номеру увійшли матеріали міжнар. конф. «Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы», [Донецк;Славянск, 23-25 мая 2007 г.]. – Донецк, 2007. – Т. 3, № 1: Додаток. – С. 5.

13. Фролова Г.А. Спектр эмоционально-поведенческих реакций самцов белых крыс на действие эмоционального стресса / Г.А. Фролова, И.Э. Кузнецов // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти: до номеру увійшли матеріали IV конф. Українського товариства нейронаук, [Донецк-Славянск, 9-12 июня 2008 г.]. – Донецк, 2008. – Т. 4, № 1: Додаток. – С. 67-68.

14. Кузнецов И.Э. Вероятность индукции поведенческой депрессии в генетически однородной популяции крыс на фоне эмоционального стресса различной интенсивности / И.Э. Кузнецов, Г.А. Фролова // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти: до номеру увійшли матеріали IV конф. Українського товариства нейронаук, [Донецк-Славянск, 9-12 июня 2008 г.]. – Донецк, 2008. – Т. 4, № 1: Додаток. – С. 38.

15. Фролова Г.А. Оценка изменения поведенческих характеристик белых крыс при действии низкоинтенсивного стресса / Г.А. Фролова // Актуальні питання біології та медицини: зб. наук. праць за матеріалами VI Межрегіон. наук. конф., Луганськ, 22-23 трав. 2008 р. – Луганськ, 2008. – С. 78-79.

16. Богданова С.А. Действие стресса низкой интенсивности как фактора индукции психической депрессии у самок белых крыс / С.А. Богданова, Г.А. Фролова // Актуальні питання біології та медицини: зб. наук. праць за матеріалами VI Межрегіон. наук. конф., Луганськ, 22-23 трав. 2008 р. – Луганськ, 2008. – С. 21-23.

17. Мельникова И.В. Оценка влияния эмоционального стресса высокой интенсивности на поведение самок белах крыс в тесте «Приподнятый крестообразный лабиринт» / И.В. Мельникова, Г.А. Фролова //Актуальні питання біології та медицини: зб. наук. праць за матеріалами VI Межрегіон. наук. конф., Луганськ, 22-23 трав. 2008 р. – Луганськ, 2008. – С. 56-58.

18. Фролова Г.А. Оценка действия блокирования D2 – рецепторов на структуру принудительного плавания белых крыс с разным уровнем тревожности / Г.А. Фролова // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: IV Міжнар. наук. конф., присвячена 90 – річчю від дня народження П.Г. Богача: тези доп., Україна, Київ, 8-10 жовт. 2008 р. – К., 2008. – С. 196-197.