1. Україна для розвитку виробництва має сприятливі умови, зокрема: наявність природних ресурсів, сприятливі кліматичні умови, високий рівень освіти населення, вигідне політико-географічне положення, добре розвинена інфраструктура. Однак, на сьогодні маємо різке зниження виробництва сільськогосподарської продукції, нарощування соціальних і економічних проблем села. Але непродумане державне втручання в закупівлю виробничих засобів і продаж сільськогосподарської продукції, неефективне реформування земельних відносин та фінансової системи, нарощування демографічних і екологічних проблем призвели до погіршення соціально-економічної ситуації. Отже не створено сприятливих економічних умов господарювання, без якого не може ефективно працювати ніяка раціональна господарська структура, не можна точно спрогнозувати результат виробництва із-за невизначеного ризику, який пов’язаний з неочікуваною дією факторів незалежних від виробника. 2. В роботі сформовано концепцію якісного аналізу, визначено сфери його застосування і обґрунтована доцільність використання його результатів при моделюванні управлінських рішень з метою оцінки визначеності/індивідуальності виділення основних елементів моделі і виявлення взаємозв’язків між ними, визначення області і чинників ризику з метою прийняття оптимального управлінського рішення. Проведені дослідження і розрахунки підтвердили, що вдосконалення управлінського процесу і обґрунтованість управлінських рішень підсилюється використанням системи підтримки прийняття управлінських рішень і впровадженням функцій якісного аналізу при розробці її програмного забезпечення. 3.Обґрунтовано доцільність застосування при моделюванні управлінського процесу методики об’єднання показників з використанням результатів кластерного аналізу. Оцінено можливості спектрального аналізу, який дає можливість детальніше прослідкувати за процесом залежності результативної ознаки від факторних, шляхом проведення поглибленого дослідження структури аналізованих явищ, процесів, показників. Запропоновано використання властивостей нейронних мереж при передачі інформації в управлінському процесі, що підсилює ефективність управління виробництвом з метою досягнення запланованого кінцевого результату. 4. З використанням методології якісного аналізу, виявлені недоліки в прийнятті управлінських рішень, які не повною мірою враховують ситуації, пов’язані з методами нарахування амортизації, розподілом витрат на об’єкти обліку та обліком запасів, що впливає на оцінку фінансого результату виробничої діяльності підприємства за такими показниками як собівартість, виручка, прибуток. Розроблено методологію класифікації кількісних і якісних показників на основі типів структури зв’язку з метою конкретизації міжфакторних взаємозалежностей та прогнозування впливу факторів на результати виробництва сільськогосподарської продукції. 5. На основі якісного аналізу вдосконалено методику прогнозування за стохастичною залежністю з врахуванням впливу якісних факторів, міжфакторних зв’язків, типів зв’язків і типів залежностей. Якість методики підтверджується результатом прогнозування урожайності пшениці озимої, який доводить необхідність розраховувати на більший ризик несприятливої дії факторів незалежних від нього. Встановлено умови трансформації стохастичної залежності у функціональну з метою підвищення точності прогнозу результативних параметрів; доповнено методику прогнозування результативної ознаки за функціональними моделями, які будуються з врахуванням послідовності використання в індексних агрегатах кількісних і якісних факторів. |