1. У дисертаційній роботі наведено нове вирішення проблеми профілактики симптоматичної неплідності корів, зумовленої хворобами яєчників і матки. Встановлено, що несприятливими факторами, які гальмують статеву циклічність у корів є зменшення фотоперіоду, неповноцінні годівля та умови утримання. Розроблена методика диференціальної діагностики гінекологічних хвороб за ультразвуковими показниками стану яєчників і матки підвищує об’єктивність і точность діагнозу та дозволяє застосовувати найбільш ефективні методи лікування відповідно до встановлених патологій. На основі корекції фолікуло- і лютеогенезу розроблена та клініко-експе-риментально обґрунтована комплексна схема гормональної стимуляції і синхронізації стадії збудження статевого циклу, яка забезпечує запліднення значної кількості корів за короткий проміжок часу. 2. Поширеність анафродизії у корів протягом року коливається у межах 6–32 %. Вірогідне збільшення (р<0,001) частоти її прояву виникає в період з листопада до березня, під час якого тривалість світлового дня скорочується до 7–
10 год. Напроти, менша кількість порушень статевої циклічності спостерігається у червні – липні, коли фотоперіод досягає 16–18 год. 3. На поширеність окремих гінекологічних хвороб у корів, які викликають анафродизію, істотно впливають умови утримання та годівля. За відсутності цехової системи та моціону, використанні раціонів, які містять до 37 % кормових одиниць, 19 % перетравного протеїну, 10 % цукру, 7–84 % інших речовин від потреби, частота виникнення гіпотрофії яєчників збільшується у 3,8 раза, склерозу – у 5,9 раза. Надлишок перетравного протеїну та дефіцит цукру в раціоні призводять до збільшення у 4–13 разів кількості корів з кістами яєчників. При повноцінних умовах утримання та годівлі анафродизія у 78–87% неплідних корів зумовлюється гіпофункцією яєчників та персистенцією жовтого тіла. 4. За результатами проведеної гінекологічної диспансеризації, при забезпеченні високопродуктивних корів (6–12 тис.кг) моціоном, повноцінною годівлею, застосуванні своєчасних діагностики, лікування та профілактики акушерських і гінекологічних хвороб рівень іх відтворення не знижується і сягає 95–
97 телят на 100 корів. 5. Ультразвукове дослідження яєчників і матки надає можливість візуальної оцінки їх морфофункціонального стану, що удосконалює диференціальну діагностику гіпофункції, гіпотрофії, склерозу яєчників, їх кістозних і неопластичних перероджень, піометри, ендометриту, атонії та індурації матки. Ознаками уражень яєчників є зміни в ехоструктурі тканин, відсутність або зменшення кількості везикулярних фолікулів, наявність ехозмінених тканинних або рідинних об’єктів. Діагностика патології матки базується на визначенні ехогенності її тканин, наявності вмісту в порожнині та його ехохарактеру. 6. Відновлення статевої циклічності у корів з анафродизією стимуляцією фолікулогенезу (одноразове введення 10 мл сурфагону) відбувається у 41 % тварин при заплідненості 51 %, а застосування методу лютеолізису (2 мл естрофану одноразово внутрішньом’язово) забезпечує прояв стадії збудження у
61 % корів, та заплідненість 72 %. 7. Ефективність гормональних методів стимуляції статевої циклічності залежить від морфофункціонального стану гонад і матки. При гіпофункції яєчників доцільно застосовувати комбіноване введення 10 мл сурфагону одноразово та 20 мл 7 % розчину іхтіолу триразово, що зумовлює відновлення статевої циклічності у 73 % корів та заплідненість – у 70 %. При персистенції жовтого тіла, лютеальній кісті та атонії матки найефективніше використання 2 мл естрофану одноразово та 20 мл 7 %- розчину іхтіолу, триразово, яке забезпечує прояв стадії збудження у 77, 100 та 80 % корів відповідно, а заплідненість сягає 70 % у першому випадку та 50 % –у решти. 8. При застосуванні гормональної терапії корів з гіпотрофією та склерозом яєчників прояв стадії збудження реєструється в поодиноких випадках, а тому її використання є недоцільним. 9. Для організації програмної технології осіменіння корів ефективне використання комплексної послідовної гормональної стимуляції фолікулогенезу, лютеолізису, синхронізації овуляції та корекції підготовки матки до імплантації ембріона за схемою: сурфагон 50 мкг через 7 діб естрофан 2 мл через 2 доби сурфагон 10 мкг через 12 годин осіменіння через 7 діб прогестерон 25 мг, яка забезпечує заплідненість 49 %. 10. Ефективність стимуляції і синхронізації стадії збудження статевого циклу вірогідно (р<0,01) знижується на 13–20 % за неповноцінних умов утримання і годівлі, застосуванні на коровах з продуктивністю більше 9 тис.кг молока за рік, з лактаційним періодом понад 12 місяців та після перших родів. Дворазове введення сперми з інтервалом 12 годин зумовлює підвищення заплідненості корів на 13–16 %. | 