1. Сучасна батрахофауна Закарпаття представлена 6 видами хвостатих та 12 безхвостих амфібій, включаючи гібридну форму R. kl. esculenta. При цьому гостроморда жаба (R. arvalis), вид звичайний у 70–80 рр., на сучасному етапі майже зникла. 2. Рівнинне Закарпаття є територією де проходять гібридизаційні процеси по меншій мірі в трьох видових парах і характер яких неоднозначний. Так, гребенястий (T. cristatus) та дунайський (T. dobrogicus) тритони гібридизують від випадку до випадку, інтрогресивна гібридизація між червоночеревою (B. bombina) та жовточеревою (B. variegata) кумками проходить вільно, хоч і у вузькій гібридній зоні; а озерна R. ridibunda та ставкова R. lessonae жаби гібридизують на всій території рівнинного Закарпаття з утворенням аллодиплоїдних гібридів. 3. Використання окремих промірів тіла та індексів (WI, L.c./L.sv, P.p./L.sv. та D./P.p.) дозволяють надійно (87–98%) ідентифікувати гібридизуючі види тритонів (T. cristatus–T. dobrogicus); у зелених жаб (R. esculenta complex), однозначно ідентифікувати батьківські види та гібридів з високою ступінню достовірності (85–90%) можна використовуючи наступні індекси: Іх, T./C.int, D.p./C.int., L./T. 4. Особливістю популяційної структури зелених жаб в рівнинному Закарпатті є наявність одностатевих гібридних популяцій, доля яких тут більша за 10% і які складаються із диплоїдних гібридних самок. Розмноження в даних популяціях проходить за рахунок імміграції окремих самців ставкових жаб. 5. Численні морфологічні аномалії (фокомелії, полі- і олігодактилії та амелії), що свідчать про масові порушення гомеостазу розвитку, відмічені тільки у гібридної форми R. kl. esculenta та, в окремих випадках, можуть сягати 2/3 особин в популяції. 6. Судячи з літературних даних (Щербань, 1976; Щербак, Щербань, 1980), чисельність земноводних на теренах рівнинного Закарпаття за останні 30 років зменшилася у 1,92 раза, при цьому в найбільшій степені скоротили свою чисельність наступні види: Triturus alpestris, T. montandoni, T. vulgaris, T. cristatus, T. dobrogicus, Rana temporaria, R. dalmatinа, R. lessonae, Bufo bufo. 7. На території рівнинного Закарпаття, що являється зоною систематичних екологічних катастроф, однією із самих вразливих груп хребетних є представники класу амфібій, більше половини видів яких при існуючій тенденції дегенерації природних біотопів знаходяться під загрозою зникнення. Саме тому, важливим заходом по збереженню земноводних на даній території, може бути створення заповідних об’єктів в місцях найбільшого їх видового різноманіття, а саме: в рівнинній частині Берегівського та Виноградівського районів. |