На процеси та напрямки розповсюдження АБМ в Україні впливають кліматичні та еколого-ландшафтні фактори. Сучасні підходи регуляції чисельності виду передбачають комплекс дій винищувальної концепції карантину рослин із обов’язковим застосуванням інсектицидів. 1. Американський білий метелик заселив територію України між 44-50 пн. ш. і активно розповсюджується в північному – північно-західному напрямку. За інтенсивністю розселення АБМ на території України виділено три групи областей: „збільшення”, „стабілізації” та „зниження”. 2. Вперше з 2003 р. відмічена поява АБМ в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, окремих вогнищ в Чернігівській, Сумській областях, в місті Києві. Збільшилась заселеність багаторічних насаджень на Вінниччині (3,9 тис. га) та Київщині (383,15 га). Межа суцільного розповсюдження шкідника в східній частині Київської області піднімається з півдня на північний схід через населені пункти Веселий Кут – Ківшовата – Ольшаниця – Кагарлик – Веселинівка – Баришівка – Лук’янівка. Близько 90% всіх зафіксованих вогнищ розмноження АБМ на Київщині виявлено вздовж автотрас. Найбільш значне скупчення осередків (67%) спостерігається вздовж шляхів напрямків: „Біла Церква – Київ”, „Миронівка – Київ” та „Яготин – Київ”. 3. Встановлено значне підвищення теплозабезпеченості Київської області в період з 2000 по 2005 рр. – +25...240С, що створило передумови для адаптації та розвитку двох поколінь шкідника у вторинному ареалі, які забезпечувались ефективними температурами в межах 1225…1406С. Цикл розвитку метелика в І-му поколінні від яйця до лялечки на Київщині триває 47-50 днів, а до вильоту імаго 60-65 днів, зимуючого – відповідно 43-50 та 282-290 днів; 4. Відповідно до характеру територіального поширення АБМ в Київській області виділено зони: – постійної присутності з відносно високою шкідливістю (Баришівський, Бориспільський, Броварський, Васильківський; Згурівський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Рокитнянський, Яготинський райони); – потенційного розповсюдження та середньої шкідливості (Богуславський, Білоцерківський, Вишгородський, Володарський, Сквирський, Ставищанський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський райони та південно-східна частина Чорнобильського); – вільна (Бородянський, Іванківський, Макарівський, Поліський, Чорнобильський райони) з ймовірним спорадичним розвитком. В цій зоні не зареєстровано жодного вогнища. 5. Чутливими до дії фотоперіоду є гусениці L1-L3 віків, у яких при тривалій фотофазі (понад 16 годин) формується безперервний розвиток, а при короткій – індукується діапауза на фазі лялечки. Поріг ФПР у Київської популяції АБМ становить близько 15 годин 30 хвилин і має тенденцію до зменшення (збільшення) при підвищені (знижені) температури. 6. В Київській області відмічене живлення гусені шкідника на 25 видах рослин із 12 ботанічних родин серед яких майже третину (32%) складають Rosaceae. В груповому відношенні переважає дерево-чагарникова рослинність – 16 видів. Помітні пошкодження АБМ завдає насадженням приватного сектору, узбічь транспортних магістралей, в яких зростає до 76% та 48% кормових видів рослин відповідно. Значної дефоліації багаторічні насадження зазнають в період розвитку гусені ІІ покоління в межах 10-30% проти 5-10% – в першому. 7. Встановлена висока 95-100% ефективність проти гусені інсектицидів: Децис Профі, 25% в.р.г., Карате 050 ЕС, 5% к.е., Моспілану, 20% з.п., Фозалону, 35% к.е., Матчу 050 ЕС, 5% к.е., Актофіту, 0,2% к.е. і Конфідору Максі, 70% в.г. При застосуванні бактеріальних препаратів Лепідоцид і Бітоксібацилін 100%-ву загибель гусені L3 віку забезпечують на 5-7 день, а L5 – лише Лепідоцид на 10 день. Ювеноїд Інсегар, 25 WP, з.п. забезпечує 100%-ву загибель АБМ в процесі личинкового і лялечкового метаморфозу при застосуванні проти гусені L1-L5 віків. 8. Значне поширення АБМ в багаторічних насадженнях південних областей та Закарпаття, стабілізація підкарантинних площ, відсутність значного господарського та економічного значення дають підставу в майбутньому до перегляду карантинного статусу виду в Україні. |