У дисертаційній роботі пропонується теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розробці алгебро-логічних моделей формалізації семантики речень на основі лінгвістичної алгебри як інструментарію алгебри кінцевих предикатів і предикатних операцій та на основі методів лінгвістичного експерименту. Розв’язання даної задачі полягає в застосуванні розроблених методів семантичної взаємодії слів і словосполучень при аналізу, що дозволяє автоматизувати процес визначення семантики речення на підставі семантичних відношень і значень, і як результатом звузити семантичну невизначеність речень різних предметних галузей. У зв’язку з цим в дисертації: 1. Проаналізована сучасна мета щодо забезпечення коректної обробки інформації, теоретично обґрунтовано доцільність удосконалення підходу семантичної обробки тексту з метою підвищення ефективності взаємодії усіх етапів аналізу тексту за рахунок семантичної обробки інформації. 2. Вдосконалена лінгвістична алгебра, як інструмент алгебри кінцевих предикатів і предикатних операцій, що дозволило автоматизувати процес формалізації, визначення та обробки семантики речень, подавати граматичні ознаки у вигляді предметних змінних та виконувати побудову семантичного дерева речення і встановлення зв’язків між словами у словосполучення за рахунок семантичних відношень і значень. Використання запропонованої алгебри дозволило визначати та обробляти семантику речення при лінгвістичному аналізі, що значно спростило і прискорило процес визначення зв’язків між словами для побудови дерева речення та підвищило ефективність систем автоматичного аналізу і обробки інформації різних предметних галузей. 3. Розроблена алгебро-логічна морфологічна модель і нові методи обробки і встановлення взаємозв’язків між морфами, граматичними ознаками і частинами мови шляхом визначення ознак за морфемами і введення предметних змінних з метою спрощення процедури визначення та розв’язування конфліктів. Це дозволило встановлювати семантичну належність слова і найбільш повно описувати граматичні ознаки слів під впливом семантичних значень різнорідних текстів та розв’язувати граматичні і семантичні конфлікти слів і речень з метою забезпечення взаємодії інформаційних масивів, які належать до суміжних та різних предметних галузей. 4. Розроблено метод визначення семантичних відношень і значень у словосполученнях між головним та залежним словами, а також у словосполученнях з прийменником, який дозволяє визначати за граматичною належністю головне і залежне слово та за їх граматичними ознаками встановлювати семантичне відношення і значення, що дозволило найбільш повно описувати семантику слів, словосполучень і речення та спростило процес аналізу і обробки речення шляхом обмеження семантичної невизначеності. 5. Досліджено методи і моделі подання семантики речень і знань, що дозволило визначити їх переваги та недоліки, а також запропонувати нові методи формалізації семантики речень, які дозволяють досить швидко і точно визначати семантичну належність слова, словосполучення або речення. 6. Розроблено алгоритм використання семантичних відношень і значень для обробки різноманітної інформації, що дозволило проводити коректний аналіз і синтез речень за допомогою зменшення кількості побудов дерева та визначення семантичного напрямку словосполучень або речення, впровадженого в учбовий процес (акт впровадження від 10.10.2002). 7. Розроблено підсистему обробки речень і формування звіту при морфометричних дослідженнях, що дозволило значно прискорити процес обробки результатів досліджень і отримувати у вигляді спеціального звіту, впровадженого у відділі кріоцитології та кількісної морфології ІПКіК НАН України (акт впровадження від 21.02.2002). |