Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біохімія


74. Гуфрій Андрій Дмитрович. Активність системи антиоксидантного захисту та ферментів травлення у тонких кишках молодняку худоби за дії стресу: дис... канд. вет. наук: 03.00.04 / Інститут біології тварин УААН. - Л., 2004.



Анотація до роботи:

ГУФРІЙ А. Д. Активність системи антиоксидантного захисту та ферментів травлення у тонких кишках молодняку худоби за дії стресу .- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Інститут біології тварин УААН. – Львів, 2004.

Дисертація, присвячена дослідженню активності ферментів САЗ у слизовій оболонці та ферментів травлення у тонких кишках молодняку великої рогатої худоби за дії фармакологічного та транспортного стресів. Встановлено, що розвиток стресу в організмі молодняку великої рогатої худоби призводить до інгібування активності ферментів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, глутатіонредуктази, каталази) у слизовій оболонці, а також травних ферментів (амілаз, протеїназ, лужної фосфатази) у хімусі тонких кишок, яке на стадії тривоги виражене значно більше ніж на стадії резистентності. Отримано нові дані про вплив стресу на рівень гормонів аденогіпофіза (адренокортикотропного, тиреотропного), щитоподібної, надниркових і підшлункової залоз (тироксину, трийодтироніну, кортизолу, інсуліну) у крові тварин. Встановлено вплив антиоксиданту фенарону та фенарону з аміназином на клінічний стан молодняку великої рогатої худоби, активність САЗ у слизовій оболонці тонких кишок та інтенсивність процесів травлення в них при стресі. Розроблено новий спосіб поєднаного застосування фенарону та аміназину з метою попередження розвитку транспортного стресу в організмі молодняку худоби. Дано наукове й економічне обґрунтування сукупного застосування фенарону та аміназину у практиці ветеринарної медицини для попередження розвитку технологічних стресів у молодняку худоби на відгодівлі.

У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань досліджень наведено дані про особливості динаміки активності САЗ слизової оболонки і активності гідролаз у хімусі тонких кишок молодняку великої рогатої худоби та стадійність розвитку ендокринно-метаболічних реакцій в їх організмі за дії фармакологічного і транспортного стресів та на тлі застосування фенарону й аміназину.

1. Активність ферментів СОД, ГПО і КТ у слизовій оболонці тонкого кишечнику молодняку великої рогатої худоби зменшується у послідовності: порожня, дванадцятипала і клубова кишки.

2. При фармакологічному стресі на стадії тривоги у бичків вірогідно збільшується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові, знижується активність СОД, ГПО і КТ у слизовій оболонці дванадцятипалої, порожньої і клубової кишок та різко підвищується активність протеїназ і лужної фосфатази у хімусі тонких кишок. Стадія тривоги характеризується високим вмістом у крові АКТГ, інсуліну, суми цукрів, натрію і МДА та зниженням концентрації ТТГ, Т4, кортизолу і ДК.

3. На стадії резистентності розвитку фармакологічного стресу у слизовій оболонці порожньої і клубової кишок бичків знижується активність СОД і ГПО, а у хімусі тонких кишок – активність амілази, протеїназ і лужної фосфатази, у крові – зменшується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну. У даний період стресу підвищується в крові вміст АКТГ, ТТГ, Т3, Т4, кортизолу, суми цукрів, глюкози і ДК та знижується вміст інсуліну.

4. При транспортному стресі зміни досліджуваних фізіолого-біохімічних показників у бичків на стадії тривоги і резистентності виражені більше, ніж за розвитку фармакологічного стресу. Встановлено, що через 24 години після транспортування у тварин спостерігається збудження, збільшується частота пульсу і дихання, у їх крові зростає кількість лейкоцитів, еритроцитів і вміст гемоглобіну, підвищується рівень гормонів аденогіпофіза, щитоподібної і надниркових залоз. На стадії резистентності у крові бичків зростав вміст АКТГ, ТТГ, Т4 і кортизолу, проте їх величини були значно нижчі, ніж на стадії тривоги.

5. За розвитку транспортного стресу на стадії тривоги спостерігається різке зниження активності ферментів САЗ у слизовій оболонці тонких кишок бичків, яке на стадії резистентності було менш виражене. У хімусі тонких кишок різко підвищується активність протеїназ і лужної фосфатази, у клубовій кишці – активність амілази, що свідчить про стимуляцію гідролітичних процесів у кишечнику бичків на стадії тривоги, а зниження активності гідролаз у тонких кишках через 120 годин після транспортування бичків – про гальмування порожнинного травлення на стадії резистентності.

6. Введення бичкам фенарону перед транспортуванням не попереджує інгібуючий вплив транспортного стресу на активність СОД, ГПО і КТ у слизовій оболонці та індукуючий вплив на активність лужної фосфатази, протеїназ і амілази у хімусі тонких кишок, а також підвищення в крові вмісту МДА, ДК, суми цукрів, глюкози і натрію на стадії тривоги та концентрації АКТГ, ТТГ, Т3, кортизолу і інсуліну в обидві стадії стресу.

7. Сукупне застосування бичкам фенарону й аміназину перед перевезенням зменшує психічні реакції й ендокринно-метаболічні зрушення в їх організмі, призводить до гальмування процесів збудження в адренокортикальній системі та зниження інкреції інсуліну в обидві стадії стресу, проте не попереджує гіперінкрецію ТТГ і Т4 – на стадії тривоги.

8. Використання фенарону й аміназину, як антистресового засобу при транспортуванні молодняку великої рогатої худоби в умовах науково-виробничого досліду, сприяє підвищенню приросту живої маси у перший місяць після перевезення на 23,6%, а у другий – на 30%, порівняно з тваринами контрольної групи.

Публікації автора:

1. Гуфрій А.Д. Активність антиоксидантної системи слизової оболонки тонких кишок бичків за дії модельного стресу // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З Гжицького. – Львів, 2002.-Т. 4, №2, Ч. 2.-С.34-37.

2. Гуфрій А.Д. Гормональні механізми адаптації організму бичків у різних стадіях модельного стресу // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. “Ветеринарні науки ”. – Полтава, 2002. – Т. 2. (21) – С. 68-71.

3. Гуфрій А.Д. Вплив фенарону та аміназину на активність ферментів антиоксидантної системи слизової оболонки тонких кишок бичків за розвитку транспортного стресу // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН.- Львів, 2004.- Вип.5, №1-2.- С.80-83.

4. Гуфрій А.Д. Тимчасова настанова щодо сукупного застосування препаратів “Фенарон” та “Аміназин” при стресі бичків. Затверджена Державним НДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2004.-3с.

5. Гуфрій А.Д., Стояновський В.Г. Активність ферментів вмісту тонких кишок у бичків за дії фармакологічного та транспортного стресів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. -Львів, 2003. -Т. 5. №2. Ч.3. -С.57-62.(Дисертант особисто провів визначення активності ферментів вмісту дослідних кишок, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

6. Стояновський В.Г., Гуфрій А.Д. До вивчення дії фармакологічного й транспортного стресів на активність ферментів вмісту тонких кишок у бичків // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2003.- Вип. 25. – Ч.1.- С. 95-100. (Дисертант особисто провів визначення активності ферментів, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

7. Стояновський В.Г., Гуфрій А.Д. Біохімічні зміни антиоксидантної системи в слизовій оболонці тонких кишок після розвитку транспортного стресу // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. –Львів, 2003, - Т.5, №2, Ч.2. – С. 19-23. (Дисертант особисто провів визначення ферментів САЗ слизової оболонки тонкої кишки, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

8. Стояновський В.Г., Бершадський В.І., Гуфрій А.Д. Функціональні зміни залоз ендокринної системи в організмі худоби у різні періоди розвитку “транспортної хвороби” // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН.- Львів, 2002.- №1. Вип.4. – С. 143-146. (Дисертант особисто провів визначення гормонів крові, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

9. Стояновський В.Г., Гуфрій А.Д. Вміст деяких гормонів аденогіпофізу, щитоподібної, підшлункової і надниркових залоз в крові бичків у різні стадії фармакологічного стресу // Матер. міжнар. конф. присвяченої пам’яті професора Шостаківської І.В..-Львів, 2002. - С.105.(Дисертант провів визначення вмісту гормонів, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).