У дисертації послідовно розглянуті приклади різних проявів активності TTS. Великий об'єм і висока якість матеріалу спостережень дозволили побачити роль різних фізичних механізмів у складній змінності блиску і спектрах цих зірок і вирішити поставлені задачі: знайти основні закономірності в змінах спектральних і фотометричних параметрів, визначити характеристики процесів, що відбуваються, і провести порівняння результатів спостережень з сучасними моделями TTS і фуорів. Основні висновки дисертації такі: 1. Велика холодна пляма на поверхні V410 Tau існує впродовж декількох років не змінюючи свого положення по довготі, і є областю магнітної активності: температура фотосфери в області плями на 1200–1600 К нижче оточуючої фотосфери, а емісія в лінії Hб посилена над плямою. 2. У класичних TTS (RW Aur, RY Tau, SU Aur) акреція і витікання речовини спостерігаються одночасно на промені зору в проекції на зірку; витікання відбувається у зовнішніх областях газової оболонки, акреція – у внутрішніх. 3. Виявлення квазiперiодичних змiн у профілях Бальмерівських ліній в спектрі CTTS RW Aur, які вказують на обертальну модуляцію вітру магнітним полем зірки. Це стало одним з перших доказів існування великомасштабного магнітного поля CTTS. 4. Результати спектрального моніторингу SU Aur: променеві швидкості газу, що акрецює, змiнюються з періодом обертання зорі, що інтерпретується як наслідок нахилу осі магнітосфери до осі обертання. 5. Результати спектрального моніторингу RW Aur: променева швидкість фотосферних ліній змінюється синусоїдально з періодом близько 2.7 діб; з таким же періодом, але зі зміщенням фази, змінюються променеві швидкості вузьких емісійних ліній HeI, а також інтенсивності вузьких емісійних ліній HeI і акреційної абсорбції; вказані зміни обумовлені аксіальною асиметрією магнітосфери зірки. 6. Результат аналізу спектральних і фотометричних даних RW Aur: вперше показано, що, не дивлячись на великий темп акреції, на поверхні RW Aur не спостерігається гарячої фотосферної плями в основі акреційних потоків – блиск зірки не корелює із змінними параметрами акреції, а колір зірки ''червоніє'' в моменти посилення акреції на промені зору. 7. Епізод збільшення блиску RY Tau на одну зоряну величину (у 1996 р.) був викликаний зменшенням навколозоряної екстинкції і не був пов'язаний ні з магнітною, ні з акреційною активністю. 8. Результати спектральних спостережень фуорів FU Ori і V1057 Cyg в 1996–2001 рр.: a) падіння блиску фуора V1057 Cyg майже до стану перед спалахом не означає повернення до ''фази TTS'': характерних спектральних ознак зірки типу Т Тільця не знайдено; б) роздвоєння фотосферних ліній, характерне для V1057 Cyg і FU Ori, обумовлене не геометрією Кеплерівського диска, як вважалося раніше, а присутністю хромосферної емісії; вперше показано, що профілі фотосферних ліній не залишаються постійно роздвоєними, а змінюються з характерним часом в декілька діб, що інтерпретується як змінність хромосферної емісії; в) спостережувані спектри FU Ori і V1057 Cyg не можуть бути адекватно описані модельними спектрами однорідного Кеплерівського диска: у спостережуваних спектрах відсутня залежність ширини спектральної лінії від потенціалу збудження її нижнього рівня і не знайдено ознак складного спектра; г) виявлення квазіперіодичних змін густини і швидкості вітру FU Ori з характерним часом 10–20 діб, що інтерпретоване як обертальна модуляція; д) гіпотеза про те, що не кожна зірка типу T Tільца проходить фазу фуора: це явище може бути властивим більш обмеженому класу молодих зірок, що обертаються на межі стабільності і інтенсивно втрачають масу. | 