Анотація до роботи:
Скиба Н.Г. Активні фразеотворчі процеси в українській публіцистичній і художній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005. У дисертаційному дослідженні здійснено функціонально-стилістичний аналіз фразеологічних одиниць в українській публіцистичній і художній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть. За основу взято визначення явища фразеотворення як вторинної фразеологізації, синхронічної динаміки фразеологічного складу мови. Зміст поняття активні фразеотворчі процеси випливає з самої сутності семантичної структури фразеологічної одиниці – цілісності номінації при компонентній нарізнооформленості, а також функціонально-стилістичного чинника, і трактується як оновлення, перетворення фразеологізмів шляхом модифікації готових фразеологічних моделей через нарощення, скорочення, субституцію у контекстуальних умовах, що свідчить про функціональну гнучкість фразеологізмів. У дисертації запропоновано розмежування активних фразеотворчих процесів, які можна об’єднати у два типи – інтенсивні й екстенсивні. Висвітлено основні мовні та позамовні чинники, що сприяють динамізації якісних і кількісних змін фразеологічного фонду української мови. Виявлено й доведено тісний зв’язок між динамікою суспільного життя та її відбиттям у мові, зокрема у фразеологічній підсистемі, яка найоперативніше реагує на позамовні чинники. Проаналізовано продуктивні джерела поповнення фразеологічного складу сучасної української мови. |