У ході дослідження отримані такі основні результати: 1. Уточнено поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін; 2. Визначено соціально-психофізіологічні особливості навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін; 3. Виділено психологічні основи підвищення пізнавальної активності та педагогічні умови активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін на основі діяльнісного підходу та теорії пізнання; 4. Обґрунтовано доцільність та розроблено методичні рекомендації щодо широкого використання у процесі навчання математичних дисциплін ВНЗ І-ІІ р.а. таких педагогічних технологій навчання математичних дисциплін, як навчання у співпраці, ділові ігри, метод проектів, ситуаційне навчання, портфель студента; 5. Обґрунтовано доцільність та виділені сфери застосування систем комп’ютерної математики, які надають викладачеві можливість активізувати НПД студентів коледжів при навчанні математичних дисциплін; 6. Розроблено систему активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін; 7. Створено методичні посібники та рекомендації щодо вивчення курсів з елементарної математики, лінійної і векторної алгебри та аналітичної геометрії, диференціального та інтегрального числення функції однієї змінної, з основ лінійного програмування з комп’ютерною підтримкою; 8. Проведено педагогічний експеримент, який показав ефективність розробленої системи активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін. Отримані результати дослідження дають підстави зробити висновки: 1. На сьогодні рівень математичної підготовки майбутніх молодших спеціалістів та бакалаврів з економічних та комп’ютерних наук, яка для них є невід’ємною частиною фахової підготовки, є невисоким, а чинники, які нададуть можливість виправити таку ситуацію, є недостатньо вивченими. При цьому головними проблемами, з якими зустрічаються викладачі математичних дисциплін у коледжах, є невміння студентів самостійно працювати з навчальним матеріалом, низький рівень підготовки студентів зі шкільної математики та недостатній рівень навчально-пізнавальної активності студентів. 2. Основними чинниками, які посилюють мотивацію НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, є особистість викладача, постановка цілей у процесі навчання математичних дисциплін, підвищення якості занять, наявність заохочень, розвиток студентських традицій, формування установок на досягнення успіху. 3. Для активізації НПД студента потрібно досліджувати та ініціювати розвиток його особистості в усіх трьох вимірах, що лежать в основі психологічної структури особистості. Завдання викладача математичних дисциплін – розвинути внутрішні мотиви пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання математичних дисциплін. 4. З психологічної та фізіолого-соціальної точок зору навчання математичних дисциплін у коледжах має суттєву відмінність від процесу навчання в школі чи ВНЗ ІІІ-IV р.а., що є причиною різного рівня «вхідних» математичних ЗУН, різного ступеня активності цих студентів. 5. Використання педагогічних технологій навчання, а саме: навчання у співпраці, методу проектів, портфеля студента, ділових ігор та ситуаційного навчання – у процесі навчання математичних дисциплін студентів коледжів сприяє підвищенню мотивації їх навчання; індивідуалізації та диференціації процесу навчання; глибокому, усвідомленому засвоєнню базових математичних знань за рахунок їхнього універсального використання в різних ситуаціях; формуванню у студентів навичок самооцінки; усвідомленню власних сильних і слабких сторін; зацікавленого ставлення студентів до результатів навчального процесу на ранньому етапі; вихованню комунікативних якостей студентів й привчанню до роботи в команді за принципом індивідуальної персональної відповідальності кожного. 6. Упровадження у коледжах ІКТ (зокрема, систем комп’ютерної математики) може стати основою для становлення принципово нової парадигми математичної освіти у ВНЗ І-ІІ р.а., що ґрунтується на детальній самооцінці й вмотивованій самоосвітній активності особистості, яка підтримується сучасними технічними засобами. 7. Проведення пропедевтичного курсу «Елементарна математика» перед вивченням фундаментальних дисциплін має стати у коледжах обов’язковим, оскільки сприяє привчанню студентів до систематичної самостійної роботи та навчанню їх основним принципам та правилам організації аудиторної роботи у процесі навчання математичних дисциплін з використанням сучасних педагогічних технологій та ІКТ. 8. Модульна система організації процесу навчання математичних дисциплін має обов’язково використовуватися у ВНЗ І-ІІ р.а., оскільки спонукає студентів до систематичної навчальної праці, спрямованої на досягнення високих кінцевих результатів, і при цьому відповідає принципам диференціації, інтеграції, гуманізації. 9. За допомогою запропонованої автором рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів з математичних дисциплін враховується поточна успішність студентів, більш об’єктивно та точно оцінюється рівень навчальних досягнень студентів за рахунок використання багатобальної прозорої шкали оцінювання, створюється основа для диференціації та індивідуалізації процесу навчання, викладачу надається можливість мати систематичний зворотній зв’язок з кожним студентом. 10. Розроблена система активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін може бути використана при навчанні дисциплін природничого циклу у ВНЗ І-IV р.а. Вважаючи проведене дисертаційне дослідження частиною роботи з удосконалення математичної підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів у галузі комп’ютерних та економічних наук, перспективними напрямами продовження роботи може бути створення комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ І-ІІ р.а., зокрема, вищої математики, економіко-математичного моделювання, теорії ймовірностей та математичної статистики та ін. | 