При розгляді з позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепти МАСКУЛІННІСТЬ та ФЕМІНІННІСТЬ постають як індивідуальне знання, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов’язаний з гендерною належністю індивіда в англомовному лінгвокультурному соціумі. Це знання актуалізується в англомовному художньому дискурсі як динамічний набір асоціацій, які відображають аксіологічні орієнтири англомовної лінгвокультури (як традиційні, так і альтернативні) й можуть отримати адекватну інтерпретацію завдяки інтерсуб’єктивній природі дискурсу. Запровадження такої одиниці аналізу, як дискурсивний контекст маскулінного/фемінінного дозволяє поєднати конвенціональний та дискурсивний виміри МАСКУЛІННОСТІ/ФЕМІНІННОСТІ. Аналіз конвенціональних засобів об’єктивації аксіологічного змісту концептів МАСКУЛІННІСТЬ та ФЕМІНІННІСТЬ (імен концептів, їх дериватів та членів синонімічного/антонімічного рядів) у систематизаційному та нормативному модусах дозволяє виявити онтологічні (“властивість статево зрілої особи/істоти чоловічої статі” та “властивість статево зрілої особи/істоти жіночої статі”) та прагматично-кваліфікативні ознаки логічних понять маскулінності (“мужність”, “відважність”, “незалежність”, “відвертість”, “прямота”, “рішучість”, “енергійність”, “активність”, “впливовість” тощо) та фемінінності (“м’якість”, “відданість”, “боязливість”, “ніжність”, “слабкість” тощо). Вивчення дискурсивної реалізації концептів в експліцитний (за допомогою первинних та вторинних аксіологічних маркерів) та імпліцитний спосіб дозволяє встановити специфіку актуалізації їх аксіологічного змісту суб’єктами оцінки чоловічої та жіночої статі. Суб’єкти оцінки кваліфікують референтів чоловічої та жіночої статі як виконавців маскулінних (соціально санкціонованих реальних: ДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК, СІМ’ЯНИН, БАТЬКО-ВИХОВАТЕЛЬ; символічних: МАЧО, ВОЛОДАР, ВИЩИЙ ЗА СТАТУСОМ, ЗАХИСНИК, ЛИЦАР; несанкціонованої реальної ГОМОСЕКСУАЛ) та фемінінних ролей (санкціонованих реальних: БЕРЕГИНЯ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА (ДРУЖИНА/МАТИ/ДОМОГОСПОДАРКА), ДІЛОВА ЖІНКА; символічної ЛЕДІ та несанкціонованої реальної ЛЕСБІЯНКА). Первинні аксіологічні маркери, застосовані суб’єктами оцінки чоловічої та жіночої статі, є однотипними. Вони охоплюють прикметники позитивної або негативної загальної або конкретної (нормативної, телеологічної, етичної, утилітарної, емоційної, інтелектуальної) оцінки, а також прислівники-інтенсифікатори та оцінні предикати. Вторинні аксіологічні маркери, задіяні суб’єктами-чоловіками для кваліфікації об’єкта оцінки чоловічої статі, актуалізуються на підставі традиційних еталонів й репрезентовані метафорами (ЧОЛОВІК-МАЧО є ПОТУЖНА ЗБРОЯ; ЧОЛОВІК-не-МАЧО є ПУСТЕ МІСЦЕ /ПУСТА ТРАТА ГРОШЕЙ; ГОМОСЕКСУАЛ є КВІТКА/ НЕЗЕМНА ІСТОТА/ ЖАРТ; ГОМОСЕКСУАЛІЗМ є ХВОРОБА) та метонімію (ЧОЛОВІК-МАЧО є КАРКАС М’ЯЗІВ). Вторинні аксіологічні маркери, вжиті для кваліфікації об’єктів оцінки чоловічої статі суб’єктами-жінками, реалізуються на основі традиційних еталонів й залучають метафори (ЧОЛОВІК-МАЧО є БОГ ВУЛКАНІВ/ ВТІЛЕННЯ МОЛИТВИ/МРІЇ; ЧОЛОВІК-не-ЗАХИСНИК є СВИНЯ; ЧОЛОВІК-ВОЛОДАР є КОНТЕЙНЕР, в якому перебуває ЖІНКА-ОБ’ЄКТ ВОЛОДІННЯ), метонімію (ЧОЛОВІК-МАЧО є ШМАТОК М’ЯЗІВ), іронію, закорінену на контрастному протиставленні метафор (ЧОЛОВІК-МАЧО є ЗВІР та ЧОЛОВІК-МАЧО є ДИТИНА). Вторинні аксіологічні маркери, застосовані для кваліфікації об’єктів оцінки жіночої статі суб’єктами-чоловіками, спираються на підґрунтя традиційних еталонів й містять метафори (ДІЛОВА ЖІНКА є АКУЛА/МОРСЬКА ЩУКА; АВТОРИТАРНА ЖІНКА є АГРЕСОР; НАДМІРНО ПОКІРЛИВА ЖІНКА є ПІДСТИЛКА ДЛЯ ВИТИРАННЯ НІГ). Вторинні аксіологічні маркери, обрані для кваліфікації об’єктів оцінки жіночої статі суб’єктами-жінками, закорінені як на традиційних, так і альтернативних еталонах. Перші репрезентовані метафорами (ЩОДЕННІ ТУРБОТИ БЕРЕГИНІ є ВТІЛЕНА МОЛИТВА; ЖІНКА-ЛЕДІ є БЕЗПОРАДНА ДИТИНА), метафорами, протиставленими на основі контрасту (ЧОЛОВІК є РОЗБЕЩЕНА ДИТИНА :: ДРУЖИНА є ДОБРОЧИННА ВИХОВАТЕЛЬКА) та оксиморонами (БЕЗДІТНА МАТИ; НЕЗАМІЖНЯ ДРУЖИНА). Другі обіймають метафори (ЗАМІЖНЯ ЖІНКА є МОВЧАЗНА ЗИМНА ПТАШКА/ РАБИНЯ/ УТРИМАНКА/ П’ЯВКА, ЩО ПРИССАЛАСЯ ДО ЧОЛОВІКА/ СІРА МИШКА/ ЗОЛОТОШУКАЧКА/ ПРИКРАСА НА РУЦІ У ЧОЛОВІКА; ЖІНКА-БЕРЕГИНЯ є МІФ). Установлені аксіологічні асоціації є орієнтаційним підґрунтям моделювання гендерно специфічної соціальної поведінки представників англомовної лінгвокультури, оскільки, визначаючи модель поведінки, індивід не може не враховувати, що заслуговуватиме на соціальне схвалення лише у випадку слідування вимогам соціально санкціонованих гендерних ролей. Перспективи дослідження вбачаємо у застосуванні методики аналізу аксіологічного потенціалу концептів у подальших лінгвістичних розвідках, а також вивченні актуалізації оцінки суб’єктами чоловічої та жіночої статі у різних типах дискурсу, поглибленому аналізі метафор, метонімій та інших образних асоціативних зв’язків, характерних для суб’єктів оцінки чоловічої та жіночої статі, проведенні міжкультурних досліджень аксіологічного потенціалу концептів МАСКУЛІННІСТЬ/ФЕМІНІННІСТЬ. |