Анотація до роботи:

Синицький М.П. Агротехнологічні основи формування продуктивності сучасних сортів ярого ячменю в північній підзоні Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і оптимізації технологічних заходів по вирощуванню сучасних сортів ячменю, поглибленому вивченню впливу факторів довкілля і технологічних заходів на їх ріст, розвиток та рівень зернової продуктивності.

Виявлена реакція сортів ячменю на строки сівби і встановлена оптимальна глибина загортання насіння. Показано, що покращання умов живлення неухильно призводить до суттєвого зростання врожайності зерна у всіх сортів ячменю. Приведені вагомі аргументи щодо доцільності використання для інкрустації насіння і обприскування рослин різнофункціональних регуляторів росту. Вивчена дія на ріст, розвиток і формування зернової продуктивності рослин інокуляції насіння мікробіологічними препаратами. Наведені суттєві переваги сумісного застосування регуляторів росту, біопрепаратів і мінеральних добрив в єдиному технологічному комплексі. Обгрунтована доцільність, а також вказані недоліки і переваги застосування мульчувальних матеріалів. Значна увага в дослідженнях приділена вивченню питань зміни біохімічного та фізичного складу зерна сортів при застосуванні основних технологічних заходів. Обгрунтована агротехнологічна та економічна доцільність застосування добрив, регуляторів росту і біопрепаратів, визначені елементи технології, які дозволяли отримати найбільш дешеве зерно ячменю.

В дисертації, на основі результатів досліджень, наведені особливості процесів росту, розвитку і формування зернової продуктивності рослин сучасних сортів ярого ячменю різних селекційних центрів, які обумовлюються строками сівби, глибиною загортання насіння, рівнем розміщення вузла кущення, впливом добрив, інкрустацією насіння та обприскуванням рослин регуляторами росту, інокуляцією мікробними препаратами. Визначені найбільш придатні для виробництва сорти ярого ячменю та технологічні моделі їх вирощування. Досконало обґрунтована їх економічна доцільність в умовах північної підзони Степу України, що проявляється в наступному:

1. Польова схожість насіння ячменю знаходиться у взаємозв’язку з глибиною загортання та строками сівби, що підтверджувався відповідними коефіцієнтами кореляції: r=0,561-0,952 – для раннього строку сівби і r=0,741-0,938 – для оптимального. З’ясовано, що за раннього строку сівби польова схожість насіння становила: при загортанні на 3 см – 61,3 %, на 6 см – 62,5 %, на 9 см – 62,3 %, а за оптимального – відповідно 53,2, 53,3 та 53,9 %.

2. При наявності в посівному шарі грунту достатньої кількості вологи та відносно невисокій температурі повітря польова схожість при збільшенні глибини загортання насіння з 3 до 9 см знижувалася залежно від сорту ячменю: при ранньому строку сівби на 4,4-7,1 % (2001 р.) і 2,3-4,5 % (2002 р.), а при оптимальному відповідно на 3,6-5,4 і 3,8-5,3 %. За умов пізньої та посушливої весни (2003 р.), навпаки, спостерігалось зростання польової схожості насіння при збільшенні глибини загортання на 14,7 % при ранньому строкові сівби та 9,9 % при оптимальному.

3. Мінеральні добрива в роки із сприятливими умовами зволоження в період сівба – сходи підвищували схожість насіння сортів Донецький 14 на 4,8 % і Галактик – на 3,4 %. При недостатньому рівні вологозабезпеченості грунту та підвищеній температурі повітря (2003 р.) добрива викликали зменшення досліджуваного показника на 0,6-4,4 %. При ранньому строкові сівби і внесенні добрив, незалежно від глибини загортання насіння, польова схожість зростала, тоді як за оптимального цей показник підвищувався лише при заробці насіння на глибину 9 см.

4. Інкрустація насіння ячменю регуляторами росту типу фумар і емістим С обумовила зростання польової схожості насіння у порівнянні з контролем відповідно на 6,7 і 3,4 %. Інокуляція насіння сортів ячменю мікробіологічними препаратами не мала впливу на польову схожість.

5. Встановлено, що глибина розміщення в грунті вузла кущення рослин ярого ячменю залежить, насамперед, від генетичних особливостей сортів і строку сівби. Максимальна глибина залягання вузла кущення залежно від строку сівби відзначена у сорту Фенікс – 2,8-3,2 см, а мінімальна – 1,9-2,4 см, у сорту Прерія.

6. За раннього строку сівби врожайність зерна була вищою і варіювала (залежно від сорту і глибини загортання насіння) від 2,95 до 3,91 т/га, тоді як за оптимального строку вона коливалась в межах 2,35-3,0 т/га. Найвища врожайність зерна при ранньому строкові сівби була сформована сортами Донецький 14 і Фенікс – відповідно 3,78-3,91 і 3,65-3,77 т/га.

7. Мінеральні добрива позитивно впливали на ріст і розвиток біометричних і структурних параметрів рослин ячменю, сприяли економному витрачанню ними запасів вологи. Найбільший приріст врожайності зерна (1,04 т/га у сорту Донецький 14 і 1,1 т/га у сорту Галактик) отриманий при внесенні складних добрив дозою 60 кг/га д. р. кожного елементу живлення.

8. Регулятори росту, незалежно від способу їх застосування і фону живлення, покращували розвиток рослин і підвищували їх продуктивність. При інкрустації насіння, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ приріст врожайності (залежно від РР) становив 0,25-0,42 т/га у сорту Донецький 14 і 0,38-0,44 т/га – у сорту Галактик, а на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ цей показник варіював стосовно цих сортів в межах 0,12-0,35 і 0,14-0,36 т/га відповідно. Обприскування рослин на початку вегетації забезпечило приріст врожайності на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ 0,30-0,46 т/га у сорту Донецький 14 і 0,37-0,61 т/га у сорту Галактик, а на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ відповідно 0,22-0,65 і 0,11-0,33 т/га.

9. Інокуляція насіння сортів ячменю мікробіологічними препаратами мала позитивний вплив на розвиток біометричних і структурних параметрів рослин та підвищувала їх зернову продуктивність. Залежно від сорту ячменю і типу біопрепаратів приріст врожаю становив: на фоні без внесення добрив – 0,22-0,41 т/га, на фоні P₃₀ – 0,22-0,43 т/га, на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ – 0,08-0,38 т/га. При внесенні підвищених доз добрив обробка насіння біопрепаратами, за винятком КЛ-9 і АДГ, була малоефективною.

10. Поєднання в технологічному комплексі мінеральних добрив, регуляторів росту і мікробіологічних препаратів покращувало розвиток рослин ячменю різних сортів і сприяло формуванню більш високого врожаю зерна при високих показниках рентабельності. Прибавка врожайності у сортів Донецький 14, Галактик і Фенікс в середньому за 2002-2004 рр. становила: на фоні без добрив – 0,18-0,35 т/га, на фоні N₁₀P₁₀K₁₀ – 0,39-0,58 т/га; на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ – 0,82-0,91 т/га.

11. Мульчування посівів ячменю перегноєм-сипцем, пшеничною соломою і тирсою покращувало зволоження верхнього шару грунту та сприяло росту і розвитку рослин, підвищувало їх зернову продуктивність (залежно від типу мульчі) у сорту Донецький 14 на 9,6-14,4 %, а у сорту Галактик на 8,0-16,6 %.

12. Основні елементи технології, які досліджувалися, неоднаково впливали на якісні показники зерна. Мінеральні добрива помітно покращували фізичні властивості зерна ячменю, однак його хімічний склад майже не змінювався. Регулятори росту не впливали на крохмалистість зерна, а вміст в ньому білка варіював в межах 0,1-0,6 %. Інокуляція насіння біопрепаратами КЛ-9 і АДГ сприяла зростанню білковості зерна на 0,1-0,7 % у сортів Донецький 14 і Галактик. Найбільший вплив на вміст в зерні білка мали строки сівби: при опттимальному порівняно з раннім він зростав (залежно від сорту і року досліджень) на 0,1-1,8 %.

13. Показник загального виносу азоту з грунту при застосуванні різних технологічних заходів поступово зростав при збільшенні рівня врожайності основної і побічної продукції (r=0,61-0,97). Мінеральні добрива збільшували витрати азоту на формування одиниці продукції на 0,4-0,5 кг/т у сорту Донецький 14. При внесенні добрив в помірній дозі витрати азоту на формування тонни врожаю знижувались на 0,2-0,4 кг/т у сорту Донецький 14 і 0,4-0,6 кг/т – сорту Галактик. Регулятори росту та біопрепарати неоднозначно впливали на досліджуваний показник.

14. Регулятори росту і мікробіологічні препарати сприяли суттєвому підвищенню рівня рентабельності і прибутковості виробництва зерна ячменю. При застосуванні препарату емістим С прибуток (відповідно до контролю) складав 174-221 грн/га у сорту Донецький 14 і 154-376 грн/га – у сорту Галактик, а рівень рентабельності становив відповідно 26-40 і 50-72 %. При інокуляції насіння біопрепаратом КЛ-9 отримано чистого прибутку у сортів Донецький 14 і Галактик відповідно 87-191 і 73-168 грн/га. Найбільш дешеве зерно і вищий прибуток одержані при внесенні добрив P₃₀ і N₁₀P₁₀K₁₀ під сорт Донецький 14 (прибуток складав 480-540 грн/га, рентабельність 41-46 %) та N₁₀P₁₀K₁₀ і N₃₀P₃₀K₃₀ – під сорт Галактик (прибуток 811-932 грн/га, рентабельність 55-79 %).

Публікації автора:

1. Значення кущіння та вузлових коренів в адаптації рослин ячменю і вівса до умов середовища / Бюлетень Інституту зернового господарства УААН / А. Г. Мусатов, А. О. Семяшкіна, М. П. Синицький, В. В. Головатюк. – Дніпропетровськ, 2001. – № 15-16. – С. 3-5. (Особистий внесок здобувача – узагальнення результатів раніш проведених досліджень, їх ранжировка та аналіз, розрахунки кореляційних та регресійних взаємозв’язків, формування висновків, написання статті – 70 %).

2. Синицький М. П. Продуктивність рослин сортів ярого ячменю залежно від використання різнофункціональних регуляторів росту нового покоління // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 21-22. – С. 117-120.

3. Синицький М. П. Удосконалення технології вирощування ячменю // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Вінниця, 2003. – С. 72-74.

4. Синицький М. П. Вплив погодних і технологічних факторів на формування якісних показників зерна різних сортів ярого ячменю // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23-24. – С. 88-94.

5. Синицький М. П. Ячмінь фуражний. Ячмінь пивоварний // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 141-145.

6. Мусатов А. Г., Синицький М. П. Формування кореневої системи і продуктивність різних сортів ярого ячменю та їх економічна оцінка залежно від застосування різних доз мінеральних добрив // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2006. – № 26-27. – С. 88-94. (Особистий внесок здобувача – закладка польових та модельних дослідів, проведення обліків і спостережень, узагальнення результатів досліджень, написання статті – 70 %).