У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення питання підвищення продуктивності спаржі та прискорення споживання ранніх овочів для умов правобережного Лісостепу України, що виявляється в наступному: 1. Удосконалена технологія вирощування розсади, підбір кращих схем розміщення рослин, внесення добрив при садінні і застосування високопродуктивних сортів та гібридів забезпечує підвищення товарної врожайності насаджень спаржі. 2. Застосування горщечкової розсади віком 90 діб, вирощеної у закритому ґрунті (яка на час садіння має 3,6 бруньок та 14,0 шт. коренів), забезпечує на рік раніше надходження врожаю (зелених пагонів 1,61 т/га, відбілених – 0,81 т/га) порівняно з однорічною розсадою. В середньому за роки досліджень урожайність відбілених пагонів на 0,52 т/га і зелених на 0,72 т/га переважала варіант вирощування розсади в холодних грядках. Розсада, одержана способом дорощування, була найбільш розвиненою (мала по 5,6 шт. бруньок, 24,9 шт. коренів на рослині) і забезпечила найвищу врожайність молодих насаджень (2,39 і 2,65 т/га). Це в середньому більше на 0,87 т/га зелених пагонів і 0,81 т/га – відбілених порівняно до розсади з холодних грядок. 3. Оптимальними умовами для пагоноутворення в умовах in vitro є середовище Мурасіге–Скуга, збагачене 1мг/л ПАБ (параамінобензойна кислота), для укорінення – з додаванням 0,5 мг/л НОК (–нафтил-оцтова кислота) і 0,05 мг/л кінетину. 4. Урожайність насаджень спаржі залежить від розміщення оптимальної кількості рослин на одиниці площі. За стрічкової схеми розміщення (140+40)х30 см (37,07 тис./га) величина врожайності у середньому за три роки становила 4,11 т/га відбілених і 4,05 т/га зелених пагонів, що в 2,06 і 1,60 раза більше за контроль. За широкорядних схем вищу врожайність при гребеневій та безгребеневій технології отримано при густоті розміщення рослин 18,5 тис./га (схема 120х45 см) – 1,99 і 2,47 т/га, ніж при густоті 17,8 тис./га (схеми 140х40 і 160х35 см), відповідно – 1,68 і 1,79 та 1,88 т/га і 2,08 т/га. 5. Незалежно від способу вирощування розсади і схеми розміщення рослин в умовах правобережного Лісостепу України насадження спаржі за безгребеневої технології вирощування були в 1,1–1,4 раза врожайнішими і забезпечували на один – чотири дні раніше надходження продукції. 6. Строки надходження врожаю і періодичність збирання пагонів значною мірою залежать від погодних умов. Інтенсивність пагоноутворення прискорюється при вищій температурі ґрунту і повітря за достатнього забезпечення рослин вологою, за посушливих умов спостерігалось утворення пагонів низької якості. 7. За умов локального внесення добрив при садінні спаржі з розрахунку на рослину 5кг перегною та аміачної селітри 10 г, суперфосфату гранульованого 20, калійної солі змішаної 10 г на фоні 4 кг перегною приріст урожайності в середньому за перші три роки плодоношення становив 1,09 і 0,76 т/га порівняно з контролем, також отримано кращі показники якості продукції – 55 і 49% пагонів першого сорту від загальної кількості. Внесення високих доз мінеральних добрив (аміачної селітри 15 і 20 г, суперфосфату гранульованого 30 і 40 г, калійної солі змішаної 15 і 20 г на рослину) на фоні 4 кг перегною за перші роки використання насаджень було менш ефективним. 8. Умови правобережного Лісостепу України виявились досить сприятливими для вирощування інтродукованих гібридів і сортів спаржі. Використання гібридів Андреас F1, Ларак F1, Ціпрес F1 і сорту Даріана забезпечує одержання якісного садивного матеріалу, найкращий розвиток рослин, урожайність зелених пагонів на рівні 5,04, 4,17, 3,69 і 3,89 т/га відповідно, що в 2,3–3,4 раза більше, ніж сорт Аржентельська. 9. За економічними показниками ефективності вирощування спаржі найвищу рентабельність забезпечують безгребенева технологія вирощування, прибутковість якої в 2,5–4,1 раза вища, ніж гребеневої, висаджування розсади, одержаної способом дорощування (при рентабельності 15,3 і 22,3%), схеми розміщення (140+40)х30 і 120х45 см (49,0 і 29,9%), локальне удобрення перегноєм з розрахунку 5 кг на рослину. Кращі за врожайністю і якістю врожаю гібриди Андреас F1 (рентабельність 79,2%), Ларак F1 (76,2%), Ціпрес F1 (68,2%) і сорт Даріана (67,6%). |