У дисертаційній роботі висвітлено питання стратегії раціонального та ефективного використання добрив під озиму та яру пшеницю при систематичному застосуванні традиційних видів добрив у сівозміні та проведення кореневого підживлення азотними добривами та позакореневого підживлення новим комплексним добривом «Кристалон особливий» у найбільш відповідальні етапи органогенезу рослин. Це дає можливість зробити наступні висновки: 1. Внесення мінеральних добрив на фоні післядії 30 т/га гною на середньо забезпеченому азотом, фосфором та калієм лучно–чорноземному карбонатному ґрунті сприяє підвищенню врожаю зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 на варіантах, які удобрюються, на 11,4-26,3 ц/га, при врожаї у контролі відповідно 32,7 ц/га, сорту Миронівська яра відповідно на 6,1–17,3 ц/га, при врожаї у контролі 20,6 ц/га. Найбільший приріст врожаю зерна озимої 26,3 та ярої 17,3 ц/га пшениці отримано на варіанті N110P120K120 на фоні післядії 30 т/га гною 2. Проведення позакореневого підживлення озимої пшениці сорту Миронівська 61 кристалоном особливим в нормі 1 кг/га на початку виходу в трубку, 1 кг/га у фазі колосіння на фоні N45 рано весною поверхнево і N30 на початку виходу в трубку підвищує врожайність зерна на 24 ц/га, при врожаї у контролі 31,1 ц/га. 3. Систематичне використання добрив під озиму та яру пшеницю підвищувало вміст гумусу порівняно з контролем на 0,12–0,36% в орному шарі ґрунту, 0,32–0,84% в підорному шарі ґрунту, при вмісті у контролі 4,1%. 4. Найвищий вміст амонійного азоту, рухомого фосфору відмічений на варіанті, де вносили N110P120K120 на фоні післядії 30 т/га гною, який становив в орному і підорному шарі ґрунту відповідно 4,54, 3,49 мг/100г ґрунту, порівняно з контролем–3,01, 2,88 мг/100 г ґрунту; вміст фосфору відповідно складав 6,26 мг/100 г ґрунту в орному шарі та 6,35 мг/100 г ґрунту в підорному шарі ґрунту, порівнюючи з вмістом у контролі – 2,75, 2,43 мг/100 г ґрунту. 5. Найбільший вміст водорозчинного, обмінного та фіксованого амонію відмічений у варіанті N110Р120К120 на фоні післядії 30 т/га гною, якій становив відповідно 3,8, 5,0, 9,62 %, порівнюючи з вмістом у контролі – 2,06, 2,91, 5,4%. 6. Найвищий вміст рухомого калію відмічений у варіанті Фон+N110Р120К120 у фазу кущення, який становив в орному шарі 168,1 мг/кг ґрунту, в підорному шарі ґрунту – 150,0 мг/кг ґрунту, порівнюючи з вмістом у контролі, 81,8, 70,6 мг/кг ґрунту. Внесені калійні добрива сприяють збільшенню вмісту водорозчинного та обмінного калію, а зміна у кількості цих форм калію в ґрунті залежить від доз добрив. 7. Систематичне застосування добрив у сівозміні обумовлює зміни по вмісту елементів живлення в рослинах озимої та ярої пшениці. Більш за все виноситься з врожаєм азоту й калію, менше–фосфору. Винос основних елементів живлення озимою пшеницею становив по азоту 121,7–210,9 кг/га, по фосфору–74,2-122,1 кг/га, по калію–87,5-157,9 кг/га, з відповідними значеннями виносу NРК у контролі–86,3, 48,2, 57,8 кг/га; ярою пшеницею по азоту–68,5-119,1 кг/га, по фосфору–39,2-66,3 кг/га, по калію–47,2- 66,3 кг/га. Винос елементів живлення у контролі становив відповідно 46,6, 26,5, 32,8 кг/га. Внесення азотних добрив та комплексного добрива «Кристалон особливий» під озиму пшеницю сорту Миронівська 61 показало, що винос азоту, фосфору й калію на варіантах, що удобрювалися становив по азоту 73,2–169,4, по фосфору 53,2–131,7, по калію 61,2–154,2 кг/га. Винос основних елементів живлення у контролі становив відповідно 68,5, 48,7, 56,2 кг/га. 8. Застосування мінеральних добрив на фоні післядії 30 т/га гною суттєво вплинуло на наростання листкової поверхні рослин ярої пшениці. Найбільша площа відмічена у варіанті, де вносили N110P120K120 на фоні післядії 30 т/га гною, яка становила 52,2 тис. м2/га. 9. Найбільший вміст білка та «сирої» клейковини в зерні озимої та ярої пшениці отримано у варіанті, де вносилися N110P120K120 на фоні післядії 30 т/га гною, які становили відповідно 12,4%, 27,5% для озимої пшениці та 15,9%, 34,9% для ярої пшениці, при вмісті у контролі білка 9,2, 14,8,%, «сирої» клейковини – 20,1, 31,9% відповідно для озимої та ярої пшениці; позитивний вплив мало підживлення озимої пшениці азотними добривами та комплексним добривом «Кристалон особливий», збільшуючи вміст білка на 0,8 – 3,7%, при вмісті у контролі 10,2% та «сирої» клейковини на 0,6–9,8%, при вмісті у контролі 18,8%. 11. Найвищий показник рівня рентабельності виробництва зерна озимої (88,4 %) та ярої (40,1%) пшениці отримано у варіанті, де вивчалася дія фосфорних добрив на фоні післядії 30 т/га гною; в досліді по вивченню впливу кореневого підживлення озимої пшениці азотними добривами та позакореневого підживлення комплексним добривом «Кристалон особливий» встановлено, що найвищий показник рівня рентабельності відмічений у варіанті N45 рано весною поверхнево + N30 на початку виходу в трубку+ кристалон на початку виходу в трубку – 117,6 %. |