Анотація до роботи:

Усик С.В. Агроекологічне обґрунтування насичення коротко-ротаційних сівозмін різними зернофуражними культурами у південній частині Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2007.

В дисертації представлені результати досліджень стосовно впливу набору різних за біологічними особливостями і технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей ґрунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу в ґрунті, на фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи і цукрових буряків та на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання.

За результатами досліджень рекомендовано виробництву до впровадження сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем при одночасному використанні підвищених норм гною чи загортання в ґрунт побічної продукції зернових культур для запобігання збіднення ґрунту на органічну речовину.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо розробки короткоротаційних сівозмін з насиченням різними зерновими культурами, вирощування яких поєднується з основною в бурякосіючих районах технічною культурою цукровими буряками. За результатами досліджень зроблено наступні висновки:

1. Для новоутворених сільськогосподарських підприємств з невеликими площами орних земель і обмеженим набором культур, що мають вузьку спеціалізацію, та у зв’язку із взятим курсом держави на відтворення тваринницької галузі велике значення має запровадження короткоротаційних сівозмін з виробництва фуражного зерна, які в умовах Лісостепу вивчені недостатньо.

2. Чергування зернових культур у сівозмінах, розширення посівів гороху до 40 % і кукурудзи до 40 та 60 % за рахунок ячменю, а також заміна озимої пшениці ярим ячменем як попередника цукрових буряків не призводить до значних змін показників щільності та структурного стану ґрунту в орному шарі.

3. Структура посівних площ зерно-бурякових сівозмін суттєво не впливає на весняні запаси доступної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами тестової культури цукрових буряків, які на час сівби в середньому за три роки після озимої пшениці знаходились в межах 160-161 мм, а після ячменю коливались від 154 до 159 мм.

4. Істотне до контролю зниження вмісту гумусу – на 0,08-0,10 % – відбувається при заміні в короткоротаційних сівозмінах ячменю та гороху кукурудзою зі збільшенням частки останньої до 40 та 60 % в структурі посівних площ, що зумовлено, згідно джерел літератури, вищим рівнем мінералізації органічної речовини ґрунту.

5. Насичення короткоротаційних сівозмін кукурудзою, а також заміна одних зернових звичайного рядкового способу сівби іншими не супроводжується закономірними змінами ступеня ураження сходів цукрових буряків коренеїдом, хоч різниця між окремими варіантами за цим показником в середньому за три роки сягала 2,5 % з коливанням абсолютних величин від 7,3 до 9,8 %.

6. Структура зернової групи в сівозмінах суттєво впливає на засміченість ґрунту насінням бур’янів. Особливо різке збільшення цього показника відмічено при вирощуванні кукурудзи в повторних посівах варіанту № 16, де запаси насіння порівняно з усіма іншими сівозмінами досліду в 2002 і 2003 рр. були більшими відповідно на 49,8-315 та 76,1-276 %.

7. 
   Структура посівних площ в значній мірі визначає рівень забур’яненості посівів та впливає на видовий склад бур’янів, коли вирощування в сівозміні гороху супроводжувалось поширенням ранніх ярих видів, а повторні посіви кукурудзи сприяли зростанню забур’яненості на 45-75 % за рахунок мишію сизого та плоскухи звичайної, які для кукурудзи є специфічними бур’янами. Збільшення частки кукурудзи з 20 до 40 та 60 % сприяло очищенню посівів від багато річних бур’янів.

8. Структура посівних площ у сівозмінах неістотно впливала на урожайність озимої пшениці, рівень якої в середньому за два роки знаходився в межах 54,5-56,1 ц/га.

9. Кращими для гороху попередниками виявились просапні культури, після яких урожайність в середньому за три роки була в межах 23,2-24,8 ц/га, а при збільшенні в структурі посівних площ частки гороху до 40 % в сівозміні № 5 за рахунок частішого повернення його на попереднє місце вирощування цей показник знижувався до 21,6 ц/га.

10. Для ячменю кращим попередником виявився горох, після якого середня за три роки урожайність склала 40,4-41,9 ц/га, а серед просапних попередників перевага була за кукурудзою, після якої середньозважений показник урожайності становив 34,1 ц/га або був на 5,7 ц/га вищим, ніж після цукрових буряків. В меншій мірі на урожайність ячменю впливала структура посівних площ у сівозміні.

11. Для кукурудзи всі попередники, крім повторних посівів, виявились практично рівнозначними, хоча в окремих випадках при порівнянні середньозваженого показника деяку перевагу (на 1,6-2,0 ц/га) мали цукрові буряки. Структура ж посівних площ істотно впливала на урожайність кукурудзи лише у випадку, коли насичення нею сівозмін супроводжувалось вирощуванням її три роки підряд на одному полі. Урожайність при цьому в середньому за три роки знижувалась до 41,6 ц/га при 44,7-53,6 ц/га в інших варіантах.

12. Заміна озимої пшениці ярим ячменем в якості попередника цукрових буряків як і використання різних передпопередників та співвідношення зернофуражних культур у сівозміні в цілому суттєво не впливало на продуктивність посівів тестової культури цукрових буряків: урожайність коренеплодів в середньому за три роки коливалась від 283 до 297 ц/га, а розрахунковий вихід цукру – від 39,8 до 41,8 ц/га.

13. За загальними показниками продуктивності серед усіх варіантів кращою була сівозміна № 16 з трьома полями кукурудзи, де вихід зерна з 1 га сівозмінної площі становив 41,3 ц і кормових одиниць – 91,8 ц при низькому їх забезпеченні перетравним протеїном. При збільшенні частки гороху з 20 до 40 % зростав лише вихід перетравного протеїну при зниженні інших

показників продуктивності, в той час як збільшення частки ячменю до 40 % за рахунок озимої пшениці супроводжувалось зниженням всіх показників продуктивності.

14. При розширенні в сівозміні посівів гороху до двох полів за рахунок ячменю зростають матеріально-грошові витрати (до 1976 грн/га) з одночасним зменшенням чистого доходу (до 380 грн/га). Збільшення в сівозмінах частки ячменю до 40 % за відповідного зменшення частки озимої пшениці зумовлює одержання найменшого (435-469 грн/га) чистого доходу, а найвищий економічний ефект отримано при розширенні посівів кукурудзи, хоч при цьому зростали і матеріально-грошові витрати. За чистим доходом найбільшу перевагу має сівозміна з 60 % кукурудзи, де при рентабельності 50,4 % він складає 1015 грн/га при 733-842 грн/га в інших варіантах.

Публікації автора:

1. Усик С.В., Опришко В.П., Єщенко В.О. Агрофізичні характеристики орного шару в сівозмінах з короткою ротацією при різному насиченні зернофуражними культурами // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. УДАУ. – Умань, 2003. – С. 648-654. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).

2. Усик С.В. Ураженість сходів цукрових буряків коренеїдом в 5-пільних сівозмінах з різними зернофуражними культурами // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених: Зб. наук. пр. – Умань, 2004. – С. 52-54.

3. Усик С.В. Забур’яненість посівів цукрових буряків в 5-пільних сівозмінах з різними зернофуражними культурами // Зб. наук. пр. УДАУ. – Умань, 2005. – Вип. 59. – С. 101-108.

4. Єщенко В.О., Опришко В.П., Усик С.В. Продуктивність короткоротаційних сівозмін з різним насиченням зернофуражними культурами // Вісник

аграрної науки Причорномор’я (спеціальний випуск): Зб. наук. пр. МДАУ. – Миколаїв, 2003. – Вип. 3 (23). – С. 66-70. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).

5. Усик С.В. Загальна продуктивність 5-пільних сівозмін з різним насиченням зернофуражними культурами // Тези наукової конференції: Зб. наук. пр. – Умань, 2005. – С. 44-45.

6. Усик С.В., Єщенко В.О., Опришко В.П. Урожайність зернових культур залежно від попередників та насичення ними п’ятипільних сівозмін // Зб. наук. пр. УДАУ. – Умань, 2005. – Вип. 61. – С. 207-214. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).